Найбільш відомі протоколи Інтернет.

TCP/IP — сукупність двох протоколів, що регулюють взаємодію між комп'ютерами в мережі Інтернет. Свою на­зву протокол TCP/IP дістав від двох протоколів. Це Transmission Control Protocol (TCP) — протокол транспорт­ного рівня, що визначає, як відбувається передавання інфор­мації, та Internet Protocol (IP) — адресний протокол мережного рівня, що визначає, куди передається інформація.

Протокол TCP. Згідно з протоколом TCP дані, які від­правляються, «нарізуються» на невеликі пакети, після чо­го кожний пакет маркується так, щоб у ньому були адреси одержувача та відправника, а також інші дані, необхідні для правильного збирання документа на комп'ютері одер­жувача.

Протокол IP передбачає, що в кожного користувача має бути своя унікальна адреса (IP-адреса). Вона склада­ється чотирма байтами, наприклад 104.17.126.10. Струк­тура IP-адреси така, що кожний комп'ютер, через який проходить пакет, може за цими чотирма числами визна­чити маршрут відправлення пакетів у даний момент з ура­хуванням умов зв'язку і пропускної здатності лінії. Па­кети можуть передаватися незалежно один від одного по різних лініях зв'язку.

Незважаючи на те що в мережі Інтернет використо­вуються й інші протоколи, її часто називають ТСР/ІР-мережею, оскільки ці два протоколи, безумовно, є найваж­ливішими.

HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - це протокол передачі гіпертексту. Протокол HTTP використовується при пересиланні Web-сторінок з одного комп'ютера на інший.

FTP (File Transfer Protocol) - це протокол передачі файлів зі спеціального файлового сервера на комп'ютер користувача. FTP дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп'ютера на свій або скопіювати файл зі свого комп'ютера на віддалений.

POP (Post Office Protocol) - це стандартний протокол поштового з'єднання. Сервери POP обробляють вхідну пошту, а протокол POP призначений для обробки запитів на отримання пошти від клієнтських поштових програм.

Стандарт SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) задає набір правил для передачі пошти. Сервер SMTP повертає або підтвердження про прийом, або повідомлення про помилку, або запитує додаткову інформацію.

TELNET - це протокол віддаленого доступу. TELNET дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Інтернет, як на своїй власній, тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д. На практиці можливості лімітуються тим рівнем доступу, який заданий адміністратором віддаленої машини.

Служби Інтернету

Практично всі послуги мережі побудовані на принци­пі «клієнт—сервер».

Сервер у мережі Інтернет — комп'ютер або програма, що нада­ють клієнтам (у міру надходження від них запитів) певні мережні послуги.

Клієнт— прикладна програма, що завантажена в комп'ютер корис­тувача, яка передає запити до сервера й одержує від нього відповіді.

До служб Інтернету відносяться:

• Веб

• Веб-форуми

• Блоги

• Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

• Інтернет-магазини

• Інтернет-аукціони

• Електронна пошта та списки розсилки Групи новин (в основному, Usenet)

• Файлообмінні мережі

• Електронні платіжні системи

• Інтернет-радіо

• Інтернет-телебачення

• IP-телефонія

• Системи обміну повідомленнями

• FTP-сервери

• IRC

Отже, щоб скористатися якоюсь службою Інтернету, необхідно встановити на комп'ютері клієнтську програму, здатну працювати за протоколом цієї служби.

Низка клієнтських програм входить до складу ОС Windows, а також до складу програм -броузерів, наприклад Microsoft Internet Explorer та Netscape Communicator.

Комунікативні можливості в Інтернеті (спілкування в Інтернеті):

• Форум (тут залишають свої запитання і отримують відповіді)

• Чат (спілкування в реальному часі)

• Блог (блокнот)

• Інтернет телефонія (Skype)

• Соціальні мережі (в контакті, однокласники)