Мобільний Інтернет.

Ще одним з бурхливо розвиваючих напрямів є мобільний Інтернет, який використовує в якості каналу зв’язку для виходу в мережу стільниковий зв'язок. Існує декілька стандартів мобільного Інтернету.

GPRS (EGPRS) – це надбудова над технологією мобільного зв’язку GSM, яка виконує пакетну передачу даних за допомогою операторів мобільного зв’язку (BeeLine, MTS, Київстар, та інші). Технологія GPRS передбачає тарифікацію по об’єму переданої та прийнятої інформації, а не за час, який проведено в мережі. Швидкість передачі даних за допомогою GPRS може досягати 171,2 кбіт/сек. Мабуть, головний мінус даного способу виходу в Інтернет є висока вартість трафіку – від 4 грн за Мбайт. Даний тип виходу в мережу активно використовують користувачі мобільних телефонів та смартфонів. Серед плюсів GPRS-Інтернету є доступ в мережу із прийнятною швидкістю передачі даних, швидким з’єднанням. Крім того, за допомогою GPRS можна забезпечити мобільний та безпечний доступ співробітників компаній до корпоративних мереж, поштовим та інформаційним серверам організацій. GPRS також підходить для віддаленого збору інформації та вимірів (телеметрія). Такою послугою користуються служби охорони (сигналізація), банки та платіжні системи (встановлення банкоматів, терміналів оплати послуг), а також в промисловості (датчики та лічильники).

CDMA-Інтернет – ще один спосіб виходу в мережу. Швидкість обміну даними через CDMA від 156 кбіт/сек. Середня вартість 1 Мб трафіку від 50 коп., існують також безлімітні тарифи. Швидкість та вартість виходу в мережу роблять CDMA більш привабливим для корпоративних клієнтів, чим GPRS. Однак кількість індивідуальних абонентів стандартів зв’язку, заснованих на CDMA по всьому світі перевищує 728 млн. абонентів. Наступна сходинка розвитку даного стандарту – технологія ED-VO, яка забезпечує швидкість обміну даних на рівні 2,4 Мбіт/сек. Ще більшою швидкістю володіє технологія 3G (чи стільниковий зв'язок третього покоління), який побудований на основі CDMA. Тут швидкість передачі даних може досягати 10 Мбіт/сек. У світі існує 2 стандарти 3G: UMTS (чи W-CDMA) та CDMA2000. UMTS розповсюджено, в основному, в Європі, CDMA2000 – в Азії та США. У перспективі за допомогою технології на основі CDMA швидкість передачі даних може досягати 73,5 Мбіт/сек. до абонента и 27 Мбіт/сек. від абонента. Однак це не межа. Стільниковий зв'язок нового покоління 4G, який має на увазі єдиний стандарт передачі даних, зможе забезпечити швидкість до сотень Мбіт/сек.

Охарактеризуйте мережевий шлюз

Шлюз (англ. Gateway) - програмно-апаратний засіб, який реалізує трансляцію одного мережного протоколу в інший, що дозволяє об'єднати мережі з різними протоколами, і завдяки чому між ними стає можливий обмін даними. Найбільш вживаним є встановлення відповідних програмних продуктів, на звичайному комп'ютері – програмний шлюз. Існують також шлюзи реалізовані на спеціалізованій апаратній платформі – апаратні шлюзи.

Мережевий шлюз ( англ. gateway) - апаратний маршрутизатор або програмне забезпечення для сполучення комп'ютерних мереж, що використовують різні протоколи (наприклад, локальної та глобальної).

Опис

Мережевий шлюз конвертує протоколи одного типу фізичного середовища в протоколи іншої фізичної середовища (мережі). Наприклад, при з'єднанні локального комп'ютера з мережею Інтернет використовується мережевий шлюз.

Мережеві шлюзи працюють на всіх відомих операційних системах. Основне завдання мережевого шлюзу - конвертувати протокол між мережами. Мережевий шлюз може з одного боку прийняти пакет, сформатований під один протокол (наприклад Apple Talk ) і конвертувати в пакет іншого протоколу (наприклад TCP / IP ) перед відправленням в інший сегмент мережі. Мережеві шлюзи можуть бути апаратним рішенням, програмним забезпеченням або тим і іншим разом, але зазвичай це програмне забезпечення, встановлене на роутер або комп'ютер. Мережевий шлюз повинен розуміти всі протоколи, використовувані роутером. Зазвичай мережеві шлюзи працюють повільніше, ніж мережеві мости, комутатори і звичайні роутери. Мережевий шлюз - це точка мережі, яка служить виходом в іншу мережу.

Інтернет-шлюз, як правило, це програмне забезпечення , покликане організувати з локальної мережі доступ до мережі Інтернет . Програма є робочим інструментом системного адміністратора , дозволяючи йому контролювати трафік і дії співробітників. Зазвичай Інтернет-шлюз дозволяє розподіляти доступ серед користувачів, вести облік трафіку, обмежувати доступ окремим користувачам або групам користувачів до ресурсів в Інтернет.