2. Вибір теми та об'єкта дослідження

Тема курсової роботи і об'єкт дослідження обирається студентом самостійно, відповідно до рекомендованої тематики. Тематика курсових робіт з дисципліни «Економічна кібернетика» розробляється кафедрою економічної кібернетики ВФЕУ згідно із затвердженою програмою навчального курсу, та відображає актуальну проблематику сучасної економічної кібернетики.

Курсова робота виконується студентом індивідуально на прикладі конкретного підприємства, установи, організації, регіону, в якому студент денної форми навчання планує в подальшому проходити виробничу практику, а студент-заочник працює. Тему курсової роботи студенти денної форми навчання отримують на кафедрі економічної кібернетики на початку п'ятого семестру (студенти-заочники - в період установчої сесії).

Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота; ним має бути підприємство (установа, організація) будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства має сприяти інформаційному забезпеченню дослідження обраної проблеми. Окремі теми виконуються на прикладі регіону (району, області). Курсові роботи студентів, які не відповідають затвердженій тематиці або виконані із порушенням затвердженого календарного графіка робіт, до реєстрації не приймаються. Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який здійснює індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план курсової роботи. Науковий керівник визначає терміни, у які робота повинна бути представленою і зареєстрованою на кафедрі, котрі відображаються у відповідному календарному графікові (студенти- заочники подають роботу на кафедру у встановленому порядку).

3. Загальна структура й оформлення курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи повинен становити 40-50 сторінок (без урахування списку використаної літератури та додатків) на папері стандартного формату А4 (290x210 мм). Курсова робота має бути виконаною на комп'ютері і представленою на захист в одному екземплярі. Ксерокопії та скановані версії текстів не приймаються. Крім того, студент представляє електронний варіант роботи на диску для перевірки курсової роботи на предмет плагіату.

Чернетка роботи, представлена на перевірку, за домовленістю з науковим керівником може бути написаною від руки чітким акуратним почерком. При цьому текст повинен відповідати усім вимогам, що пред'являються до готової курсової роботи.

Науковий керівник має право не приймати на перевірку чернетку роботи або готову роботу, котрі недбало оформлені або не відповідають необхідним вимогам.

Вимоги до тексту курсової роботи:

• текст роздруковується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); міжрядковий інтервал - 1,5; шрифт - Times New Roman; розмір шрифту -

14. розмір шрифту для розділів і підрозділів -14;

• орієнтація для тексту - книжкова, для великих графіків і схем - альбомна ;

• береги: верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм, ліве - 30 мм, праве - 10 мм; розмір абзацу - 5 знаків.

• нумерація аркушів курсової роботи наскрізна, включаючи титульний аркуш і додатки, тобто всі сторінки роботи, у тому числі ілюстрації і додатки, нумеруються по порядку від титульного аркуша до останньої сторінки без пропусків і повторень. Сторінки нумеруються арабськими цифрами. Першою сторінкою вважається титульний лист , але на ній цифра «1» не ставиться ;

• на титульному аркуші курсової роботи (див. додаток Б) автор ставить свій підпис (на цьому аркуші не повинно бути ніяких прикрас та оздоблень);

• номер варіанту має бути затверджений викладачем.

Курсова робота має орієнтовну структуру, до якої входять такі основні елементи: титульний аркуш (1 стор.); зміст роботи (1 стор.); вступ (2 стор.); розділ 1 (10 стор.); розділ 2 (15 стор.); розділ 3 (15 стор.); висновки (1-2 стор.); список використаних джерел (не менше 20; 1-2 стор.); додатки. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої - великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу.

Кожний розділ роботи слід розпочинати з нової сторінки.

Всі сторінки курсової роботи мають бути послідовно пронумеровані. Номери сторінок не проставляють (але враховують) на титульному аркуші, змісті і першій сторінці вступу. Номер проставляється в правому верхньому кутку аркуша і позначається арабською цифрою.

Порядкова нумерація розділів розпочинається після вступу. Для нумерації використовуються лише арабські цифри. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера розділу крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують назву розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку розміщують заголовок підрозділу. Після закінчення підрозділу можна розпочинати наступний підрозділ. Перенесення частин назви розділів та підрозділів не допускається. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Нове речення, яке не пов' язане за змістом з попереднім, пишеться з абзацу.

Заголовки підрозділів друкують із абзацу, відступаючи ліворуч 15 мм. У заголовку не допускаються переноси слів. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Нумерацію сторінок, структурних частин звіту, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Зміст, висновки, список використаних джерел не нумерують. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах структурної частини (розділу), за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» та номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2» .

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту жирним шрифтом. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Приклад побудови таблиці.

Таблиця 1.2

Обсяг торговельного обороту Польщі й України у 1993-2000 рр. та його динаміка

Роки	Експорт		Імпорт			Оборот
	Млн. ШБ	Динаміка,%		Млн. ШБ	Динаміка, %		Млн. ШБ	Динаміка, %
1993	188	116		201	162,1		389	136
1997	1207	123,8		416	99,5		1623	116,5
2000	798	113,5		475	140,1		1273	122,2

Якщо цифрові або інші дані в певному рядку таблиці не подають, то у ньому ставлять прочерк. Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

Вр = ОВ / Чр (3.1)

де Вр - середньорічний виробіток одного робітника, грн. / люд.; ОВ - обсяг виробництва, грн.; Чр - середньооблікова чисельність робітників, люд.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Посилання на ілюстрації у роботі вказують порядковим номером, наприклад, «на рис. 1.2», на формули - порядковим номером формули в дужках «у формулі (4.1)». На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2».

Громіздкі таблиці, великі рисунки, фотографічні, інструктивні матеріали, статистичні форми звітності, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, матеріали, оброблені на ЕОМ тощо вміщуються в додатках в кінці тексту. Додатки нумеруються і підписуються аналогічно таблицям і рисункам. На них повинні бути посилання в тексті (такі ж, як на таблиці і рисунки) зі словом «додаток» і його номером в дужках у кінці речення, наприклад, «див. додаток А». Переобтяжувати роботу додатками не варто. Додатки нумеруються великими літерами української абетки, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б», за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Науковий апарат.

У курсовій роботі обов'язково мають бути посилання на джерела інформації та бібліографічний список використаної наукової літератури за останні 10 років. До джерел інформації належать: нормативно-правові акти органів законодавчої і виконавчої влади, праці українських та зарубіжних учених-економістів з теми дослідження, матеріали періодичної преси, документи організацій, а також Інтернет-ресурси.

У курсовій роботі слід продемонструвати уміння користуватися різними джерелами інформації, дотримуючись при цьому авторських прав і прав на інтелектуальну власність. Коректність посилання на використані джерела реалізують, використовуючи спеціальні ввідні слова і вирази, наприклад: на думку, за відомостями, за повідомленням, за даними, як вважає, як зазначає, на нашу думку тощо.

Пряме переписування або сканування текстів з монографій і статей, перенесення без посилання на джерело інформації таблиць, схем, рисунків, формул, що належать іншим авторам, не допускається. В іншому випадку автор курсової роботи привласнює собі чужі думки, при цьому порушуючи норми як наукової етики, так і чинного законодавства, котре охороняє права справжнього автора на інтелектуальну власність.

Для того, щоб не порушувати етичні та правові норми, студент має правильно використовувати науковий апарат посилань на джерела використаної інформації. Будь- яке цитування автора, оформлене у вигляді прямої або непрямої мови, повинно мати посилання на монографію, статтю, доповідь або інтерв' ю. Ці ж вимоги поширюються на використані у курсовій роботі статистичну інформацію, обчислення, розрахунки, формули, таблиці, рисунки, схеми, результати проведених аналітичних досліджень тощо.

Існують різні способи оформлення посилань на джерела. У курсовій роботі рекомендується робити посилання на джерело безпосередньо після цитованого

фрагмента тексту із зазначенням номера зі списку використаної літератури та сторінки, наприклад, [14, с. 65]. Якщо автор перераховує авторів, які досліджують дану проблему, можливо їх перерахування із зазначенням номерів зі списку використаної літератури, наприклад, «Проблемам ефективності використання активів підприємства присвячені роботи А.Ф. Кирилова, П. Ю. Кучерука, А.К. Петрова [4 , 12, 14 ]».

Цінність курсової роботи підвищується, якщо студент вказує, що використані в ній таблиці, розрахунки, методики, схеми, рисунки і т.п. є результатом його власних досліджень та розробок.