De Euclide
Евклід мегарський часто відвідував Афіни.
В Афінах слухав розмови Сократа.
Афіняни великою ненавистю до мерців палали.
Жителі Афін забороняли мегарцям відвідувати Афіни.
Жителі Афін казали: «Якщо чоловік мегарський в місто прийде, буде важко покараний.»
Але Евклід кари важкої не боявся.
Математик довгий одяг жіночий одягав, голову покривав і в Афіни спішив, де з Сократом диспутував.
Згодом, під світлом, в довгому жіночому одязі і з покритою головою повертався в Мегари.
Sermo, onis m; odium, ii n ;flagro, avi, atum, are; in Acc Abl; incola, ae m; at; timeo, ui,-,ere - боятись; vestis, is f ;induo, dui, dudum, ere - одягати; velo, avi, atum, are -покривати; proper, avi, atum, are - спішити; sub Acc Abl - під; lux, lucis f – cвітло, день; revertor, rti, rti, reversus sum – повертати.
De Mari
Велика є краса моря, велика користь.
Морська вода моря є солона.
Багато річок впадають в море.
Скелі морських берегів часто є високі.
В морі багато рослин ростуть і дивні звірі живуть.
Отже, поети неправильно море неврожайним називають.
Природа морів є різноманітна: одні моря теплі, інші холодні є.
Між Європою і Африкою є Середземне море.
Багато морів Греції і Риму невідомі є.
Богом річок і морів є Нептун.
Rupes, is f скеля; litus, oris n – берег моря; saepe – часто; altae – високі; mirus, a, um –дивний; recte – правильно; infecundus – неврожайний; alius, a, ud – інший; calidus, - теплий; inter +Acc; ignotus – невідомий.
Calendarium Romanorum
У римлян на початку року першим місяцем був березневий, другим – квітневий, третім – травневий, червневий четвертий.
П’ятий, п’ятому пізніше, через те що Гай Юлій Цезар народжений був цього місяця, назва була липневий.
Шостий, шостий в честь імператора Августа серпневим був названий.
Колись найближчі(останні) місяці, як назва їх стверджує, були місяці сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий.
Першому дню в місяці назва була Календи.
Сьомому дню березневого, травневого, липневого і жовтневого назва Нони, назва п’ятнадцятого дня того самого місяця – Іди.
Інших місяців Нони були п’ятим днем місяця, Іди - тринадцятим.
Сорок шостого року перед нашою ерою за часів Гайя Юлія Цезаря рік 365 днів мав, але кожного четвертого року 366-тий день був приєднаний.
Цей порядок римський років також християнські народи використовували аж до віку папи Григорія 13-го.
Він 1582 року виправив заплутаний порядок років.
apud (+ACC) – у, серед; initium, ii, n – початок; Martius, a, um – березневий; annus, i, m – рік; mensis, is, m – місяць; Aprilis, e – квітневий; Maius, a, um – квітневий; Iunius, a, um – червневий; Quintilis, e – п’ятий; postea – згодом; natus, a, um – народжений; nomen, inis, n – назва; Iulius, a, um – липневий; Sextilis, e – шостий; imperator, oris, m – імператор; Augustus, a, um – серпневий; proximus, a, um – найближчий; olim – колись; ut – як; ipse, ipsa, ipsum – сам; doceo, ui, ctum, ere – навчати; diēs, ēī, mf – день; Kalendae, arum, f – календи; Nonae, arum, f – Нони; īdem, eadem, idem – той самий; Idus, um, f – Іди; ceterus, a, um – інший; ante – перед; aera, ae, f – ера; tempus, oris, n – час; habeo, ui, itum, ere – мати; autem – а, аж, але; cuique – dat від quisque, quaeque, quidque – кожен; adicio, ieci, iectum, ere – додавати, приєднувати; ordo, inis, m – порядок; atque – а також; gens, gentis, f – народ; utor, usus sum, uti – користуватися; usque – аж до; aetas, atis, f – вік; confusus, a, um - змішаний; corrigo, rexi, rectum, ere – виправляти.
De diēbus
Рік є довгою серією днів.
Причиною дня і ночі є рух землі.
В наших регіонах влітку дні довгі,ночі-короткі,а в зимку дні короткі,ночі-довгі.
Полудневий час у різних частинах землі – різний.
Назви днів у римлян були: день Сонця, день Місяця, день Марса, день Меркурія, день Юпітера, день Венери, день Сатурна.
Перший день місяця називали Календи.
В серії днів є святкові дні.
Античні народи вшановували день народження непереможного Сонця.
В святкові дні люди брали участь у процесіях.
Вигляд процесій є дивовижним.
annus, i, m – рік; seriēs, ēī, f – ряд, серія; diēs, ēī, mf – день; causa, ae, f – причина; nox, noctis, f – ніч; motus, us, m – рух; regio, onis, f – регіон; aestas, atis, f – літо; brevis, e – короткий; hiems, hiemis, f – зима; meridies, ēī, m – полудень; tempus, oris, n – час; pars, partis, f – частина; diversus, a, um – різний; nomen, inis, n – назва; apud (+Acc) – у, серед; sōl, sōlis, m – сонце; lūna, ae, f – місяць; Mārs, Mārtis, m – Марс; Mercurius, i, m – Меркурій; Juppiter, Jovis, m – Юпітер; Venus, eris, f – Венера; Sāturnus, ī, m – Сатурн; mensis, is, m – місяць; apello, āvī, ātum, āre – називати; festus, a, um – святковий; populus, i, m – народ; antiquus, a, um – стародавній; dies natalis, m – день народження; invictus, a, um – непереможний; celebro, āvī, ātum, āre – шанувати; pompa, ae, f – процесія; intersum, esse, fui (+ Dat) – брати участь; aspectus, us, m – вигляд; mirabilis, e – дивовижний.