
- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
- •Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи культури.
- •«Розуміюча» соціологія м.Вебера.
- •Освіта як соціальний інститут: головні ознаки, структура, функції.
- •Генеральна та вибіркова сукупність. Типи вибірки.
- •Молодь як об'єкт та суб'єкт соціальних відносин. Молодіжні угрупування та спільноти.
- •7. Марксистська соціологія, її вплив на подальший розвиток соціології як науки.
- •8. Сім'я як соціальний інститут. Сім'я та шлюб. Соціальні функції сім'ї.
- •9. Механізм дії соціальних законів.
- •10. Соціальна мобільність: сутність, види.
- •11. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •12. Соціальна адаптація. Соціалізація особистості.
- •13. Особливості розвитку соціальної думки в Росії наприкінці хіх – першій половині хх ст.
- •14. Внутрішня соціальна структура особистості. Інтереси. Потреби. Мотиваці. Соціальні норми
- •15. Особливості розвитку соціології у сша у кінці хіх – поч. Хх ст.
- •16. Соціальний статус і соціальні ролі особистості. Поняття соціальної поведінки
- •17. Особливості формування і розвитку соціології в Україні (передумови, етапи становлення)
- •18. Студентство як соціально – професійна група
- •19. Перший етап становлення соціології як науки: а.Сен-Сімон, о.Конт.
- •20. Соціологія гендеру. Гендерна соціалізація та ідентифікація.Гендерні аспекти зайнятості та безробіття.
- •21. Принцип репрезентативності у соціологічному дослідженні. Достовірність соціологічного знання.
- •22. Суспільство як соціальна система: сутність, основні підходи до визначення.
- •23. Соціологічне дослідження: сутність, типологізація.
- •24. Релігія як фактор комунікативної спільності та національного життя.
- •25. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •26. Особистість у системі соціальних зв'язків та відносин
- •27. Соціальна статистика як вид соціальної інформації.
- •28.Проблема взаємовідносин культур Сходу та Заходу
- •29. Формальна соціологія. Ф. Тьоніс, г.Зіммель
- •30. Поділ праці та економічна залежність.
- •Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.
- •Безробіття як соціальна проблема.
- •Характеристика основних методів збору соціологічної інформації: опитування, аналіз документів, експеримент, спостереження.
- •Національна ідеологія, національна самосвідомість та національна культура.
- •М.Грушевський як історик-соціолог.
- •Наукові аспекти дослідження освіти як складного багатогранного явища.
- •37. Характеристика сучасного розвитку соціології в Україні.
- •41. Соціологічні ідеї і. Франка.
- •42. Соціальні проблеми в творчості г.С. Сковороди.
- •43. Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •45. Внесок п.Сорокіна у розвиток соціологічної думки.
- •46. Місце традиції в системі культури
- •47. Взаємозв‘язок соціології з іншими гуманітарними науками.
- •48. Соціальна мобільність
- •49. Соціологія девіантної поведінки е. Дюркгейма.
- •50. Соціальний конфлікт.
- •51. Соціальна необхідність створення науки про суспільство.
- •52. Соціальна структура суспільства.
- •53. Головні функції соціології: теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.
- •54. Поняття соціальної стратифікації.
- •55. Передумови виникнення соціальної думки в Західній Європі.
- •56. Ціннісні орієнтації. Настанови. Спосіб життя
- •57. Марксистський напрямок в соціології.
- •58. Агенти соціалізації. Механізм соціалізації.
- •59. Використання соціології як соціальної технології.
- •60. Розвиток національно-визвольної ідеології.
- •61. Емпіричні дослідження народної творчості в Україні.(тут заг.Дані про емпір. Дослідження)
- •62. Соціальні спільноти. Соціальні групи. Соціальні системи. Соціальні організації.
- •63.Сутність соціологічних законів.
- •64.Соціально-територіальна структура суспільства. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •66.Вертикальна та горизонтальна соціальна мобільність.
- •67.Методологія і методика проведення соціологічного дослідження.
- •68.Соціальний конфлікт. Відтворення соціальних відносин.
- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
8. Сім'я як соціальний інститут. Сім'я та шлюб. Соціальні функції сім'ї.
Окрему спеціальну соціологічну теорію - соціологію сім'ї - започаткував Льюіс Генрі Морган. Основна праця Л. Моргана "Давнє суспільство" (1877 р.). Вчений розробив наукову теорію розвитку сім'ї, яка суперечить концепції її божественного походження. Сім'я як найважливіший соціальний інститут досліджувалася класиками соціології - Л. Морганом, Ф. Енгельсом, М. Ковалевсь-ким, Ф. Ле Пле, Б. Малиновським, О. Контом, Е. Дюркгеймом, П. Сорокіним, Г. Спенсером та ін.
Соціологія сім'ї - галузь, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних соціально-економічних і культурних умовах.Об'єкт соціології сім'ї - сім'я та шлюб.
Сім'я - об'єднання на шлюбі або кровному спорідненні, усиновленні людей, що пов'язане спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю за виховання дітей, піклуванням про рідних та взаємодопомогою. Водночас, це особлива форма взаємодії, мала контактна група людей.Сім'я - більш складана система відносин, ніж шлюб, оскільки вона, зазвичай, об'єднує не тільки подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів та близьких.
Шлюб - це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством система відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їхні права і обов'язки один щодо одного та щодо дітей та рідних. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя, встановлює подружні та батьківські права та обов'язки.Основною особливістю шлюбу є те, що це інститут, який регулює відносини подружжя, на відміну від сім'ї - інституту, що регулює також і відносини між батьками й дітьми.Юридичне оформлення шлюбу накладало обов'язки не тільки на подружжя, але і на державу, що санкціонувала цей союз і повинна була забезпечувати соціальний контроль за його функціонуванням.
Типові та найхарактерніші ознаки сім'ї
- шлюбні або кровноспоріднені зв'язки між усіма її членами;
- спільне проживання в одному приміщенні;
- спільний сімейний бюджет.
Соціальні функції сім'ї До основних функції сучасної сім'ї найчастіше відносять: репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціального захисту.
Основні функції сучасної сім'ї:
Сфера сімейної діяльності |
Суспільні функції |
Індивідуальні функції |
Репродуктивна |
Біологічне відтворення суспільства |
Задоволення потреби в дітях |
Виховна |
Соціалізація молодого покоління,підтримка культурної неперервності суспільства |
Задоволення потреб у батьківстві,контактах із дітьми, їхнього виховання, самореалізації в дітях |
Господарсько-побутова |
Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми |
Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших |
Економічна |
Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства |
Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги |
Сфера первинного соціального контролю
|
Моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності і зобов’язань у стосунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління |
Формування і підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї |
Сфера духовного спілкування |
Розвиток особистості членів сім’ї |
Духовне взаємозбагачення членів сім’ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу |
Соціально-статусна |
Надання певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури |
Задоволення потреби у соціальному просуванні |
Дозвільна |
Організація раціонального дозвілля, соціальний контроль у сфері дозвілля |
Задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємозбагаченні інтересів |
Емоційна |
Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія |
Одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім’ї, задоволення потреб в особистому щасті і коханні |
Сексуальна |
Сексуальний контроль |
Задоволення сексуальних потреб |
Функції сім'ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.