2. Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи культури.

Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя.

Поняття "культура" досить складне, багатогранне і неоднорідне, її визначають по-різному. Досить сказати, що в різних галузях наукової діяльності налічується близько 250 визначень культури.

"Культура" (від лат. "culture") - трактується як обробка землі, оброблена, "олюднена" рослина. Загалом культура розуміється як:

■ с/г продукт;

■ як поліпшення, облагодіяння людських звичок, способів поведінки;

■ все те, що не росте саме по собі від природи, а з'являється завдяки праці людини;

■ те, що створене цілеспрямованим задумом і діяльністю людини.

Це - найпоширеніші і найпростіші визначення "культури". В соціології культура розглядається у кількох вимірах: у широкому значенні – це система засобів, способів, форм, взірців і орієнтирів взаємодій людей із середовищем існування; у вузькому розумінні - культура розглядається як система прийнятих цінностей, взірців та норм поведінки, характерних для певної соціальної групи. В одних випадках про культуру говорять як про сукупність форм набутої поведінки групи чи суспільства, котрі передаються із покоління в покоління. В інших - під культурою розуміють певну сферу життєдіяльності суспільства, яка закріпилася на інституційному рівні (поряд із економічною, політичною, правовою).

За різними критеріями культуру розрізняють:

■ матеріальну (тобто культура вміщає в себе речі) – сукупність предметів, задоволення матеріальних потреб; їх називають артефактами і включають фізичні об'єкти, котрі створені людиною;

■ духовну – взірці людських відносин (взірці поведінки, конфігурації, стереотипні форми, способи сприйняття, відчуття, мислення, діяльності), прагнення до ідеалів, правди, сутність ідей, різні символічні об'єкти, цінності, норми.

Це - умовний поділ, оскільки сила, ідея, мрія, уява можуть матеріалізуватися. Але не всі предмети діяльності входять в культуру.

Культура - це всі матеріальні і нематеріальні продукти людської діяльності, цінності, способи поведінки, об'єктовані і прийняті в суспільстві і котрі передаються через покоління. Існують певні ідеї, що передаються із покоління в покоління, з цими ідеями пов'язані системи цінностей, вони, у свою чергу, визначають поведінку, діяльність людей, груп, способи мислення, сприйняття – все це входить у поняття "культура".

Більш узагальнене розуміння виникнення та розвитку культури можна вивести через біологічні потреби, економічні фактори, розподіл потреб, методів праці, розвитку розуму, створення інтелектуальних та моральних потреб, пошук способів задоволення їх - все це шлях до виникнення і розвитку культури.

З іншого боку, культура поділяється на особисту - сутність особистих взірців поведінки, методів діяльності, продуктів діяльності, ідей, думок та суспільну - сукупність творінь, цінностей, способів поведінки, які прийняті і визнані суспільством.

У кожній культурі є функціональні одиниці, які є складовими культурних систем, – це елементи або риси - предмети, які відіграють важливу роль у багатьох сферах суспільного життя, навколо яких концентрується і створюється комплекс інших предметів, ідей. Елементи культури набувають таких форм:

■ мови як системи знаків, наділених певним значенням, які використовуються для збереження, передачі, перетворення інформації;

■ цінностей, вірувань, переконань;

■ норм, вимог до поведінки;

■ зразків поведінки, звичаїв, традицій.

Мову вважають першоосновою будь-якої культури. До неї відносять не тільки систему знаків і символів, але і жести, звичаї, міміку, танці, і домінантою її завжди був засіб комунікації, взаємозв'язку соціальних суб'єктів на основі обміну інформацією та безпосереднього спілкування. Мова виступає тим елементом, навколо якого зосереджується, концентрується етнонаціональний комплекс та інші комплекси соціальної належності.

Цінності ж є визначальним елементом культури, її ядром. Культура - це і спосіб, і метод саме ціннісного освоєння дійсності, оточення: і явищ природи та суспільства, і взаємовідносин у колективі чи сім'ї тощо. Цінності - це, свого роду, стандарти, зв'язки, еталони соціальної поведінки.

Людська культура невіддільна і від традицій. У багатьох випадках культуру зводять до сукупності традицій. Традиції - це механізм передачі рис культури від покоління до покоління через звичаї, норми, цінності.

Культура - найбільш важливе поняття для соціології, оскільки в ній відображаються всі боки життя суспільства (починаючи від соціології і закінчуючи політичною, економічною, духовною культурою). В соціології культура розглядається насамперед в її соціальному аспекті, з точки зору процесів і результатів соціальної взаємодії. В цьому сенсі дослідження культури означає вивчення складного і багатомірного суспільного процесу засвоєння, осмислення і зміни членами суспільства свого культурного середовища. Предметом такого дослідження є комплекс загальних закономірностей зміни культури.