Робоче місце монтажника РЕА (організація робочого місця)

При організації робочого місця монтажника необхідно забезпечити нормальні та безпечні умови праці. Планувати робоче місце потрібно планувати так, щоб робота виконувалась з мінімальними затратами сили та часу.

До обладнання робочого місця належать:

1 Стіл для розміщення вузла блоку живлення, інструментів, необхідного обладнання, пристроїв та деталей.

2 Стілець для регулювання висоти сидіння та спинки. Доповненням до робочого столу монтажника є каси або тара для збереження деталей. Вони мають різноманітну форму. Інструменти розкладають в строгому порядку групам призначення.

Неможна в одному ящику зберігати: монтажні, вимірювальні і слюсарні інструменти.

Перелік інструментів, які повинні знаходитися на столі монтажника при індивідуальному (одиничному) виробництві:

1 Паяльник

2 Кутові і торцеві кусачки

3 Плоскогубці

4 Круглогубці

5 Ножиці

6 Пристрій для зняття ізоляції (обпалювалка)

7 Пінцет (хірургічний або годинниковий з прямими губками)

8 Надпилки різних типів

9 Надфілі

10 Викрутки

До робочого місця монтажника підведений електричний струм для живлення паяльника 36В і обпалювальники 6В. На столі повинен бути пристрій для підтримки і регулювання температури нагріву паяльника, а також підставка для паяльника.

Стіл монтажника повинен добре освітлюватися денним світлом. При штучному освітлюванні використовуються лампи на 40-60 Вт. На відстані 0,5-0,75м від поверхні стола. Світло повинно подаватися рівномірно, не створюючи тіні.

Технологічну пару розмістити так, щоб вона знаходилася в полі зору монтажника, бажано на підставці.

Промислова санітарія та гігієна праці

Об’єм виробничого приміщення на одного виробника повинне бути 15м². Площа не менше 4,5м². Висота цехів обирається в залежності від технологічного процесу, щоб це забезпечило виділення надлишків теплоти, вологи, газів, але не менше 3м

1 Для вилучення шкідливих випаровувань і продуктів горіння, що утворюються при роботі з паяльником, робоче місце обов’язково обладнують витяжною вентиляцією.

2 Після кожної операції робочий інструмент необхідно класти на відведені місця. На столі не повинно бути сторонніх предметів.

3 монтажник повинне працювати в білому халаті, шапочці, в тапочках зі шкіряною підошвою, руки повинні бути сухі і чисті.

Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт

Всі заходи по техніці безпеки поділяються на профілактичні – ті, що попереджають нещасний випадок і заходи, що розслідують нещасний випадок.

До профілактичних заходів відносяться:

1 Організація робочого місця відповідно з правилами техніки безпеки

2 Перевірка кваліфікації монтажника

3 Інструктаж монтажника по техніці безпеки

Щоб запобігти тяжким наслідкам нещасних випадків монтажник повинен знати способи надання першої медицинської допомоги як собі, так і потерпілому, а повинен знати, де знаходиться аптечка і вміти нею користуватися.

Роботи, які виконують монтажники поділяються на 3 групи:

Механічна обробка (складання)

Електромонтажна

Налагодження та регулювання змонтованої РЕА

При механічному складанні можуть виникнути порізи, ушиби і так далі. При електромонтажі – опіки, отруєння, враження електричним струмом силою більше 100мА може привести до смерті, від 50-100мА – запаморочення та втрата свідомості, ˂50мА – скорочення м’язів при цьому потерпілий не може звільнитися самостійно.

Протипожежна безпека

При поганому стані електроживлення струмонесучих дротів паяльника та радіоапаратури, а також при не правильній їх експлуатації може виникнути пожежа. Пожежонебезпечним є використання при виробництві РЕА легкозаймаючих речовин(бензин, спирт ацетон). Для запобігання виникнення пожежі необхідно дотримуватися правил:

1 Біля струмопровідних дротів не повинні знаходитися легкозаймаючі речовини;

2 Після закінчення роботи всі пристрої відключити від живлення;

3 На робочому місці забороняється курити і використовувати відкритий вогонь;

4 Всі технологічні операції повинні виконуватися з невеликою кількістю легкозаймаючих речовин,а рідина повинна зберігатись в спеціальній тарі;

5 Технологічна тара повинна бути металевою або пластмасовою, обов’язково з пробкою, яка щільно закривається та мати форму, яка запобігає його перевертанню. На тарі повинен бути знак вогненебезпечно.

Робітник, який замітив загорання повинен негайно прийняти міри по його ліквідації та викликати пожежну команду. При загоранні струмонесучих дротів їх необхідно спочатку обеструмити, а потім зачистити. При гасінні пожежі необхідно прийняти міри по рятуванню обладнання, приладів та виготовленої продукції. Кожне підприємство в залежності від умов виробництва складає свою конкретну інструкцію протипожежної безпеки, знання та виконання якої необхідне для всіх робітників.

Вогнегасники

1 Пінні – характеризуються наступними параметрами:

а) Наявність заряду готовності до дії;

б) Простотою, легкістю та швидкістю приведення вогнегасника однією людиною;

в) Викид заряду рідини у вигляді струї, що полегшує ефективність його використання. Заряд пінного вогнегасника складається з двох частин: кислотного і лужного.

1 ОХП – 10 – час дії цього вогнегасника 65 сек, дальність струї 8м, маса 14,5кг. Призначається для гасіння рідких і твердих горючих матеріалів. Хімічно-пінними вогнегасниками не можна гасити електроустановки, які знаходяться під напругою, лужні метали (натрій, магній).

2 ВПП – призначений для гасіння різних речовин і матеріалів, не можна гасити те ж саме, що і в ОХП.

3 Вуглекислотні – вогнегасна речовина вуглекислота, яка виштовхується з корпуса вогнегасника у вигляді снігу або газу. Призначений для гасіння різних речовин і матеріалів, а також електроустановок до 1000 В. Не можна гасити матеріали без допуску повітря.

4 Вогнегасники аерозольні – вогнегасна речовина,паро утворюючі речовини на основі галогенів. Призначений для гасіння невеликих остів згорання, а також електроустановок під напругою до 1000 В. Не можна гасити лужні метали та їх сплави і речовини, які можуть горіти без доступу повітря.

5 Вогнегасники повітряні – вогнегасна речовина – сухі порошки, які виштовхуються робочим газом. Призначений для гасіння матеріалів, в тому числі легкозаймисті рідини, а також електроустановки під напругою, лужні метали. Весь запас порошка виштовхуються за 30 сек.

Марки: ВП – 1, ВП – 2, ВП – 3, ВП – 4, ВП – 5, ВП – 6.

Види електротравм

Існує три види електротравм: місцеві, загальні і змішанні.

До місцевих відносяться електричні опіки та знаки, металізація шкіри, електроофтальнія, механічні ушкодження, пов’язанні з дією електричного струму або електричної дуги.

1 Електричні опіки, які виникають при роботі з електричним обпалюванням з напругою 1-2 кВ і спричиняються тепловою дією струму – контактні.

Дугові – виникають при роботі з електроустановками з напругою 6-10 кВ. Як правило, це наслідки коротких замикань. Дугові опіки значно тяжчі, ніж контактні і деколи призводить до смерті.

2 Електричні знаки – мають вигляд різко окремих плям сірого або блідно-жовтого кольору, які виникають на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними елементами. Зазвичай електричні знаки мають круглу або овальну форму, або форму електропровідного елемента ( до 10 мм ). Виникають, як безпосередньо під час проходження струму через тіло людини, так і через деякий час.

3 Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, який розплавлюється від дії електричної дуги особливо небезпечна металізація для органів зору, тому застосовують захисні матеріали.

4 Електроофтальнія – запалення зовнішньої оболонки очей, що спричинені дією ультрачервоного, ультрафіолетового випромінювання електродуги. Зазвичай розвивається через 2-6 годин після опромінення і проявляється у вигляді почервоніння і запалення очей, слизочутливість, гнійні виділення, світлобоязна тривалість 3-5 днів, тому потрібно використовувати окуляри.

5 Механічні ушкодження пов’язані з дією струму на організм людини, що спричиняє непередбачене судомами, скороченням м’язів. Небезпечним є змінний струм 6-10 мА і постійний 50-80 мА. Внаслідок скорочення м’язів можливі розриви сухожиль, кровоносних судин, суглобів і навіть переломів.

Захист напівпровідникових пристроїв від статичної електрики

Напівпровідники пристрої дуже чутливі до статичних зарядів і можуть виходити з ладу при нерівному потенціалі статичної електрики, яка виникає при терті поверхонь різних матеріалів, зокрема електростатичні.

Заряди утворюють на тілі людини притерті об одяг. Дуже важливим не допускати виникнення статичного заряду на виводах напівпровідникових пристроїв, а також накопичення того ж в навколишньому середовищі. Для цього необхідно застосовувати: спецодяг, особисті речі, які мало електризуються із бавовни, шовку, віскози, взуття на шкіряній підошві, застосовувати тару та допоміжні інструменти, виготовлені з матеріалів, які мало електризуються. У виробничому приміщені необхідно підтримувати вологість повітря на максимальному рівні 55±10% або застосовувати іонізатори повітря.

Статично виділяти пил із всіх поверхонь приміщення, використовуються матеріали для покриття підлоги з мінімальним опором по відношенню до землі. Заземлити всі металеві частини обладнання. Опір шини заземлення ≥ 4 Ом, діаметр мідного провідника 5мм.

Для зняття електричних зарядів з виробів, що містить напівпровідникові пристрої, після транспортування необхідно:

а) Якщо виріб в корпусі, то його необхідно заземлити на нульову шину;

б) Для виробів без корпуса забезпечити зняття статичного заряду шляхом встановлення виводів напівпровідникових пристроїв на металевий заземлений лист на 3 хвилини. На незаземленому тілі людини можуть накопичуватися заряди до 1000 В.

Антистатичний браслет - це зовнішній пристрій, що складається з металевої пластини, яка кріпиться на зап’ястку за допомогою ремінця, який з’єднує браслет з дротом ланцюга заземлення. Послідовно з дротом включають резистор з опором 1МОм або дріт має конструкцію, що його опір достатньо високий.

Призначення резистора - один з надійних методів, за допомогою якого здійснюється розсіювання. Призначений для зменшення небезпеки робітника, зменшення напруги, в цьому випадку резистор повинен зменшити струм на землю через людину до допустимого значення.

Антистатичний браслет повинен мати маркування, що складається з порядкового номера і порядкового номера браслета. Перед тим, як ввімкнути браслет слід встановити його здатність працювати. При цьому дріт, що заземлюється не повинен мати пошкоджень ізоляції. Металева пластина повинна мати щільно прилягати до зап’ястку і мати надійне кріплення до корпуса.

При переміщенні з зони робочого місця браслет необхідно знімати. Результати перевірок браслета реєструється в журналі обліку. Не робочі браслети вилучаються з використання.

Загальні вимоги до монтажу та збирання РЕА

1) При виконанні операцій: комплектування, монтажу, збирання, ремонту, перевірці, регулювання, випробувань напівпровідникових приладів і мікросхем, а також складальних одиниць, які мають у своєму складі напівпровідникові прилади і мікросхеми необхідно виконувати вимоги по захисту від статичної електрики.

2) Обов’язково користуватися антистатичним браслетом. Браслет перевіряти кожен раз перед початком роботи.

3) Переносити напівпровідникові прилади і мікросхеми, а також складальні одиниці, які мають у своєму складі напівпровідникові прилади і ІМС необхідно лише в монтажних рукавицях або в технологічній тарі (бавовняно-паперові рукавиці ).

4) Руки монтажника повинні бути сухими і чистими, забороняється торкатися до контактних майданчиків і провідників дуку плат руками. На всіх операціях складання і монтажу ДП тримати за торці. При монтажі ДП, де не можливо усунути доторкання друкованих провідників і контактів необхідно користуватися рукавицями або напальчниками.

5) Робочі поверхні обладнання, інструментів, пристосувань не повинні мати гострих граней, насічок, зазубрин, слідів корозії. Після роботи інструменти та пристосування вимити або протерти серветкою.

6) Інструменти, що виготовленні з матеріалу, що намагнічується необхідно розмагнітити не рідше одного разу на місяць (феромагнетики).

7) Якщо встановлюють електрорадіоелементи, які не мають пораження на корпусі їх дані (типи, номінал, номер партії, дата випуску) переписуються в супроводжувальну карту з етикетки на упаковці.

8) Монтаж ЕРЕ виконувати паяльником з заземленим жалом. Придатність заземлення ланцюга контролюють перед початком роботи.

9) Перед початком роботи проконтролювати температуру жала паяльника термопарою, якщо не використовується блок на якому встановлюється температура.

10) Трубчасті жала паяльників необхідно міняти при використанні різних пристроїв. Допускається не змінювати, а добре очищати жало паяльника при переході від припою ПОС-61 до припою ПОСК-50 так як обидва припої легкоплавкі, а температура плавлення і температура пайки, припою ПОСК-50-18 нижчі за ПОС-61.

11) Робочу частину жала паяльника необхідно періодично очищувати від нагару. Вона повинна бути облуджена і мати рівну поверхню без зазубрин і раковин. Зняти зазубрини і раковини з жала паяльника можна наждачним папером або напилком на спеціальному обладнаному місці. Залудження робочої частини жала паяльника необхідно робити під час нагріву. Видалити нагар необхідно за допомогою сухої каніфолі, бензину або бавовняно-паперовою серветкою, яка не залишає воску. При зміні жала воно повинно бути охолодженим.

12) Монтаж виконувати на технологічних стінках. Допускається монтаж і складання виробів виконувати на паралоновому килимку, який обшитий бавовняно-паперовою тканиною.

13) Пайку і лудження виводів ЕРЕ виконувати з мінімальною кількістю припою і флюсу. Флюс і припій не повинен розтікатися за межі пайки. В зону пайки припій наносити жалом паяльника, при цьому він повинен залишати місце з’єднати з усіх боків так, щоб заповнити щілини між виводами ЕРЕ, дротами, контактами, монтажними отворами і майданчиками утворення з’єднання.

14) При пайці і лудженні виводів ЕРЕ не дозволяється:

а) Доторкатися до нагрітою частиною паяльника до корпуса елементів ізоляції дротів, які знаходяться поряд з місцем пайки;

б) Зміщення виводів елементів, відносно поверхні контактних майданчиків, що припаюють до поверхні ДП, в процесі охолодження припою;

в) Утворення перемичок припою між ЕРЕ і з’єднаннями;

г) Оплавлення і підпал ізоляції дротів і ізоляційних трубок, розтріскування ізоляційного металу і розслоєння багатошарових плат.

15) Поверхня пайки і лудження повинна бути чистою, гладкою, без пор, пухирів, тріщин. Дозволяється матовий кольор пайки.

16) Час з моменту облудження ЕРЕ до встановлення і монтажу їх в апаратуру не повинен перевищувати три місяці.

17) При щільному монтажі ЕРЕ на корпуси і виводи, яких одягнені ізоляційні фторопластові трубки необхідно забезпечити видимий зазор між ізолюючими трубками, виводами і корпусами інших ЕРЕ, а також деталями, які встановлюються на ДП. В разі неможливості заземлити виділений зазор допускається доторкання фторопластикових трубок та інших елементів між собою.

18) Відстань між не ізольованими струмонесучими поверхнями апаратури повинна бути не менше 2 мм, якщо не має інших вимог в складальному креслені (СБ). Відстань між струмонесучими поверхнями ЕРЕ, контактними майданчиками не менше 1мм.

19) Укладка і рихтовка дротів біля місць пайки повинна виконуватися до пайки, забороняється рихтувати дроти біля місця пайки після їх закріплення і монтажа. Використовується металевий інструмент для укладання і рихтовки.

20) Для обпалювання дротів перерізом не менше 0,1мм² нитку обпалювалки обирають діаметром 0,5-0,6 мм. Для дротів більшого перерізу ніхромовий дріт вибирають діаметром 0,8мм. При виконані операції обпалу дротів перерізу менше 0,1мм² нитка обпалювалки повинна доторкатися дроту тільки з одного боку. Якщо переріз дроту більше 0,1мм² – з двох боків. Сумарний час обліку не повинен перевищувати 3 секунди.

21) Розпайку пелюсток і контактів встановлених на платі розвальцовкою і клемою потрібно робити припоєм ПОС-61. Пайку навісних ЕРЕ перемичок дротів на ці контакти робити з використанням тепловідводів.

Позначення резисторів закордонних фірм

Загальна система умовних позначень резисторів за кордоном відсутня. Вона встановлюється кожною фірмою – виробництвом окремо.

За основу маркування постійних резисторів покладений на буквинно- цифровий код, який позначає тип резистора, значення основних параметрів, вид упаковки, конструктивне використання.

Наприклад:

Для резисторів спеціального призначення маркування декілька відрізняється від маркування резисторів загального призначення.

І елемент – букви, що тип резистора

RL – стандартні металопластикові резистори з допустимим відхиленням 2,5%;

RN – металопластикові прецизійні резистори з дуже малим допустимим відхиленням;

RE – потужні дротяні резистори з алюмінієвим радіатором;

RB – дротяні, прецизійні, мініатюрні і субмініатюрні резистори;

RW – дротяні потужні резистори для поверхневого монтажа;

RCR – вуглецеві, композиційні резистори.

ІІ елемент – цифровий код, який позначає номінальний опір:

1) Позначення номінального опору резистора з допуском до 5% представляє собою код з 4 цифр. Перші з цифри вказують значущі цифри номінального опору, четверта цифра позначає кількість нулів.

Наприклад: 4422=44200=44,2 КОм.

2) Для позначення номінального опору резистора з допуском 10, 20, 30% код складається з 3 цифр. Деякі фірми замість деяткової ставлять літеру R

Наприклад: 243=24000 КОм.

Умовне позначення постійних резисторів фірми «Philips»

1) Тип резистора

AC, ACL – резистори потужні, дротяні мають зелений колір корпуса.

CR – вуглецеві, плівкові резистори, колір корпуса світло-коричневий.

PH – потужні, дротяні, опрні.

NPR – металевоплівкові, прецезійні резистори, колір корпусу – зелений.

SFR – стандартні метало-плівкові резистори, колір корпуса – світло-зелений.

2) позначає максимальний діаметр корпуса, для резистора типа AC, ACL,FH ці цифри позначають допустиму потужність розсіювання

3) Цифри, що позначають номінальний опір від типу резистора. В залежності від типу резистора і його допустимого відхилення номінальний опір опір може бути закодований трьома або чотирма цифрами. Перші 2 або 3 цифри позначають номінал в Омах, а 3 або 4 – кількість нулів.

4) Цифри або букви, що означають допустиме відхилення у %.

5) Буква, яка позначає рівень надійності у %

M – 1% виходів з ладу за 1000 год роботи – середня стабільність

P - 0,1% виходів з ладу за 1000 год роботи – висока стабільність

R - 0,01% - дуже висока стабільність

S – 0,001 – надвисока стабільність

6) букви, що позначають код упаковки (постачання).

WC, WD, WE, WF – перфоровані картоні листи

WG, WH – упаковка в стрічці або бабіні

WJ, WK – в пластиковій упаковці

JEDEC – США

Pro Electron – Європа

JIJ – Японія

JEC – МЕК(Міжнародна електротехнічна комісія)

EJA – Асоціація виробників електронних виробів (США)

Маркування Chip – резисторів фірми «Bourns»

1) букви, які позначають Chip – компонент

2) цифри, що позначають типорозмір корпуса SMD – резистора

Типорозміри конструктивного виконання по міжнародним стандартам подаються у вигляді двох чисел, які характеризуються:

1 Довжину і ширину в сотих десятих дюйма по США EJE

2 Ширину і довжину корпуса в міліметрах по JEC

Рис1. Габаритны та приєднуючі розміри CHIP - резисторів

Таблиця 1. Типорозміри корпусів CHIP - резисторів EJA і JEC, які найбільш розповсюджені

Типорозмір EJE	Типорозмір Метричний EJE	L, мм	W, мм	Н, мм	T, мм
0402	1005	1±0,1	0,5±0,05	0,35±0,05	0,2±0,1
0603	1608	1,6±0,1	0,85±0,1	0,45±0,05	0,3±0,2
0805	2012	2,1±0,1	1,3±0,1	0,5±0,05	0,4±0,2
1206	3216	3,1±0,1	1,6±0,1	0,55±0,05	0,5±0,25
1210	3225	3,1±0,1	2,6±0,1	0,55±0,05	0,5±0,25
2010	5025	5,0±0,1	2,5±0,1	0,55±0,05	0,6±0,25
2512	6332	6,35±0,1	3,2±0,1	0,55±0,05	0,6±0,25

3) Позначає допустиме відхилення

4) Букв, що позначає позначає температурний коефіцієнт опору (ТКС)

5) Цифри що позначають номінальний опір

SMD резистор типорозміром 0402 на корпусі не маркується. Маркування наноситься на етикетку упаковки. Всі інші типорозміри маркуються по різному в залежності від класу точності.

Наприклад:

1) Маркування 3 цифрами – 103=10000=10кОм

Перші 2 цифри позначають значення опору в Омах, остальння- кількість нулів. Використовується для Chip–резисторів з допустимим відхиленням 2, 5, 10 % всіх типорезисторів. При необхідності до значущих цифр допускається буква R, яка використовується в якості десяткової коми.

2) Маркування 4 цифрами – 7501=750+0=7500=7,5 кОм

Перші три цифри позначають значення опору в Омах, остання- кількість нулів. Використовується для Chip–резисторів з ряда Е96 з допуском 1%, типорозміром 0805 і вище.

3) Маркування 3 символами – 10С = 124^.10² = 12,4 кОм

Перші 2 символи – цифри, які вказують значення опору в Омах і вибрані з таблиці, останній символ – буква, яка вказує значення множника:

S=10^-2

R=10^-1

A=1

B=10¹

C=10²

D=10³

E=10⁴

F=10⁵

Дане маркування розповсюджується на резистори з ряду Е96 з допуском 1% типорозміром 0603.

В якості перемичок використовують резистори з нульовим опором, які виготовляються в стандартному CHIP-корпусі (JAMPER CHIP). Реальне значення опору таких резисторів від 0,005 до 0,05. Маркування відсутнє або маркується «0» або «000».

6) Умови упаковки

Маркування опору даних фірм, в тому числі і «Philips» декілька відрізняється від стандартного кодування цифри 7, 8 і 9 в останньому символі позначають:

7=10^-1 107 або 1007=0,1 Ом

8=10⁰ 1008 або 108=1 Ом

9=10¹ 1009 або 109=10 Ом

Маркування конденсаторів постійної ємності виробництва закордонних фірм

Основна найбільш розповсюджена система позначення конденсаторів складається з наступних елементів

1) Буква, що позначає вид або серію конденсаторів. Для конденсаторів комерційного і промислового виконання кодування серії встановлюється виробником, для конденсаторів спеціального призначення символи в встановлюються міжнародними стандартами

Код серії: ССR, CHR, CSR, CWR,CX – для спеціального призначення.

2) Цифри, що позначають кодоване позначення номінальної ємності. В умовному позначені номінальної ємності позначається деколи у вигляді конкретного цифрового номіналу, що в піко, нано, мікро Фарадах.

Якщо номінальна ємність С_н до 100 пФ позначається П або Р

Якщо С_н від 100 пФ до 1 мкФ, то позначається Н або П

Якщо С_н від 0,1 мкФ і вище – М або µ

Відповідно зі стандартом JEC на практиці застосовується 4 способи кодування номінальної ємності.

1) Маркування 3 цифрами

Перші дві цифри вказують на значення ємності в пФ, остання – кількість нулів.

Якщо конденсатор має ємність менше 10 пФ, то остання цифра може бути дев’ять.

При ємностях менше 1 пФ – перша цифра нуль. Буква R використовується в якості десяткової коми.

Наприклад:

109 = 1 пФ

159 = 1,5 пФ

689 = 6,8 пФ

010 = 0,1 пФ

0R5 = 0,5 пФ

2) Маркування 4 цифрами

В цьому випадку перші три цифри – ємність в пФ і четверта кількість нулів.

Наприклад:

1622 = 16200 пФ

4753 = 475 пФ

3) Маркування резисторів в мікрофарадах

Замість крапки – крапка або R.

Наприклад:

0,2 = 0,2 мкФ

4) Змішане буквино-цифрове маркування ємності, допуска, Т.К.Е, робочої напруги

На відміну від ємності, допуска, Т.К.Е, які маркуються із стандартами, робоча напруга у різних фірм має різне маркування.

PANASONIC - HITACHI

G - 4В

J - 3,6В - 7В

A - 10В

C - 16В

D - 20В

E - 25В

V - 35В

Перед буквами може ставитися цифра, яка вказує на діапазон:

0 – для напруг до 10В

1 – для напруг до 100В

2 – для напруг до 1000В

OE=2,5В OA=1В

1Е=25В 1А=10В

2Е=250В 2А=100В

Наприклад: 2А 103 J – 100В 10 нФ ±5%

3) Буква, що позначає допустиме відхилення

4) Цифри, що позначають габаритні розміри конденсатора

5) Т.К.Е конденсатора

Код групи	Температурний Коефіцієнт Т.К.Е	Кольорове маркування
M7J	P100±30	Червоний+фіолетовий
COLJ	NP0±30	Чорний
P2J	N150±30	Помаранчевий
U2J	N750±120	Фіолетовий
P8K	N1500±500	Помаранчовий+помаранчовий
SLO	+150…1500	Без кольора
Y5P	±10%	Жовтий
X5U	-58%...+22%	Блакитний
Z5V	-82%...+22%	Зелений

6) Буква, що позначає максимальну напругу, при якій конденсатор може бути працювати в заданих умовах

7) Буква, що позначає вид установки (аналогічно резисторам)

8) Буква, що позначає код по класу виготовлення

АР – 1 КЛАС

SP – 2КЛАС

Поверхневий монтаж

Для поверхневого монтажа конденсатори поділяються на багатошарові низьковольтні або керамічні (16, 25, 50 В), оксидні, танталові, оксидні з металізованими обкладинками, плівкові конденсатори, підстроєчні конденсатори.

Керамічні конденсатори найбільшрозповсюджений вид для поверхневого монтажа:

+ малі габарити

+ стандартні розміри

+ великий діапазон ємності при заданому Т.К.Е

+ мала вартість

+ стійкість до всіх видів пайки

+ високоякісні діелектричні матеріали

1) CHIP-конденсатори мають конструкцію у вигляді суцільного керамічного блоку, в якому захована електродна структура з металевими торцями за допомогою якого конденсатор припаюють до контактних майданчиків ДП.

2) Конденсатори електролітичні танталові, оксидні напівпровідникові є новим типом конденсаторів для поверхневого монтажа. Відрізняється високою ємністю на одиницю об’єму.

Маркування СHIP-конденсаторів по JEC

1) Цифри, що позначає типорозмір SMD компонента (аналогічно резисторам), відрізняється висотою.

2) Буква або цифра, яка позначає максимальну напругу, при якій конденсатор може працювати в заданих умовах

10В – Z

16В – Y

25В – 3

50В – 5

100В – 1

500В – 7

1000В - А

2000В – G

3000B – H

4000B – J

5000B – K

6000B – L

7000B – M

8000B – N

3) позначає тип діелектрика визначеного Т.К.Е

1) NPO(COG) – має низьку діелектричну проникність, але гарну температурну стабільність Т.К.Е 0

CHIP-конденсатор великих номіналів, які виготовляються з даним діелектриком найбільш дорогі. Використовується в прицезійних ланцюгах.

3) X7R – має дуже високу діелектричну проникність, але маленьку температурну стабільність.

4) Z5U-(Y5V) – має дуже високу діелектричну проникність, що дозволяє виготовляти конденсатори з великим значенням ємності CHIP-конденсатор з цим діелектриком використовується в ланцюгах загального призначення.

4) Цифри, що позначають номінальну ємність конденсатора в мкФ (аналогічно SMD-резисторам).

5) позначає допустиме відхилення від номіналу

С= ±0,25 пФ

D= ±0,5 пФ

J= ±5%

K= ±10%

M= ±20%

Z= -20%...+80%

6) вказує на кількість або частоту виходів з ладу конденсатора за 1000 год

А – комерційне виконання

7) матеріал, яким покриті виводи

А – золото

T і G – нікель+олово+свинець

N – нікель

W – нікель+олово+срібло

1 – паладій+срібло

7 – нікель+золото+срібло

8) вид упаковки

1 – пластикова стрічка

2 – паперова стрічка

B – розсипом

9 код призначення.

Кольорове позначення конденсаторів

Кольорове кодування плівкових конденсаторів. Маркування мініатюрних конденсаторів номінальна робота напруга, яких не перевищує 63В частіше всього використовується кольоровим кодом, на корпус наносять кільцеві мітки, перші дві або три позначають величину номіналу ємності, слідуючі показують множник, допуск і Т.К.Е відповідно, кольорові полоси здвинуті в один бік конденсатора, звідки починаються відліки.

Маркування зарубіжних конденсаторів відрізняється від вітчизняного маркування тим, що остання кольорова мітка позначає Т.К.Е і здвинутого до протилежного краю корпуса конденсатора і відстань між крайніми мітками приблизно в два рази ширше між мітками, які позначають величину номінальної

ємності, множник і допуск. Якщо конденсатори маленькі, то ширина мітки, що позначає Т.К.Е наноситься в два рази ширше, ніж інші.

Конденсатори з малим допуском від ±0,1 до 2% маркуються 6 кольоровими кільцями. Перші 3 значать величину ємності в піко фарадах, 4 – множник, 5 – допуск, 6 – Т.К.Е.

Конденсатори з допуском ˂±20% маркуються 4 кільцями. Величина допуску не маркується.

Для плівкових конденсаторів з 5 мітками може вказуватися робоча напруга, в такому випадку остання мітка позначає робочу напругу Т.К.Е не вказується. Якщо Т.К.Е вказується, то колір корпусу вказує на величину напруги.

Золотий – 1В

Срібний – 2,5В

Чорний – 4В

Коричневий – 6,3В

Червоний – 10В

Оранжевий – 16В

Зелений – 25В

Блакитний – 30В

Сірий – 3,2В

Білий – 3В

Салатовий – 20В

Синій – 32В

Рожевий – 35В

Кольоровий код плівкових високовольтних конденсаторів 250-400В

Відлік кілець (міток) починається з протилежного боку від виводів. Перші дві мітки вказують на чисельну величину ємності в пФ. 3 – множник,

4 – допуск, 5 – допустима напруга.

Кольорове кодування параметрів електролітичних конденсаторів

Маркування оксиднонапівпровідникових, танталових конденсаторів (К50-30, К50-60, К53- 21) виконується кольоровим кодом, відлік міток починається з боку протилежного вивода конденсатора. Кожному кольору відповідає своє цифрове значення

1 – робоча напруга

2 – дві цифри номінальної ємності

3 – множник

4 – допуск

Так як оксидні (електролітичні) конденсатори мають дуже велику розбіжність допустимих відхилень, то вони виконуються по рядам

Е6 = ±30%

Е12 = ±20%

Позначення напівпровідникових пристроїв зарубіжних фірм

За межами СНД існують три основні системи позначень напівпровідникових приладів

1 Американська JEDEC – це система прийнята міжнародною

2 Європейська Pro Electron

3 Японська JIC

4 Особисте маркування окремих фірм

I Маркування напівпровідникових пристроїв по системі JEDEC

1 елемент – показує кількість p-n переходів

1 – діод

2 – транзистор

3 – тиристор

2 елемент – типономінал

3 елемент – цифри, що позначають серійний номер

4 елемент - буква, яка вказує на можливі зміни параметрів або параметрична група

Якщо корпус транзистора або іншого напівпровідникового пристрою маленький, то в скороченому маркуванні перша цифра і літра N – не пишуться.

II Маркування напівпровідникових пристоїв по європейській системі Pro Electron

Основні позначення по цій системі складається з наступних елементів:

Пристрій для спеціальної або промислової апаратури позначаються трьома буквами з якими пишуть порядковий номер розробки (3 цифри) :

Напівповідникові пристрої побутового призначення позначаються двома буквами, серійний номер з трьох цифр. В обох випадках мають дві перші букви,

всі інші знаки вказують на номер по порядку або про особливості призначення пристрою.

1 елемент – буква, що позначає вихідний матеріал, з якого виготовляють напівпровідниковий пристрій

А – германій

B – кремній

C – арсенід-галію

D – антимонід індію

R – сульфат кадмію

Для напівпровідникових пристроїв колишньої демократичної Німеччини і Чехословаччини перший елемент показує вхідний матеріал.

G - германій

S(K) – кремній

2 елемент – буква, що позначає функціональне призначення напівпровідникових пристроїв.

А – малопотужні діоди загального призначення

В – варікап

С – малопотужні низькочастотні транзистори

D – потужні низькочастотні транзистори

Е – тунельний діод

F – малопотужний високочастотний транзистор

G - декілька напівпровідникових пристроїв в одному корпусі (транзисторна або діодна зборка).

H – магніточуттєвий діод

K – пристрій на основі ефекта Холла

L - потужний високочастотний транзистор

M – датчик на основі ефекта Холла закритого типу

N – оптопара

P – фотоелемент

Q – світлодіод

R – малопотужний регулятор або перемикаючий пристрій

S – малопотужний перемикаючий транзистор

T – діністоор, тиристор, семистори

U – потужні ключові транзистори

X – помножуючий діод

Y - потужний випрямний діод

Z – стабілітрон або стабістор

3 елемент – позначають пристрої для промислової і спеціальної апаратури від Z10, 11, 12 до А99, а прилади побутового використовуються цифрами від 100 до 999.

4 елемент – букви або цифри, що означають уточнення інформації, пишуться через дроб або риску до основного напису

а) для транзисторів – вказують групу по коефіцієнту підсилення

A – низький

B – середній

C – високий

б) для стабілітронів – вказують допустимі відхилення від напруги стабілізації в вольтах. Для позначень допустимого відхилення напруги стабілізації використовується буквиний код

А - ±1%

В - ±2%

С - ±5%

D - ±10%

E - ±15%

Якщо корпус транзистора або будь-якого іншого напівпровідникового пристрою невеликий, то букву, що позначають вихідний матеріал напівпровідникового пристрою – не пишемо.

Кольорове кодування напівпровідникових пристроїв по системі Pro Electron: тип діода, читають від катода кольорові смуги знаходиться ближче до катода, перше кільце ширше інших.

III Маркування по японській системі jic

Промисловий стандарт JIС використовується японською асоціацією і комбінацією між системами JEDEC і Pro Electron

1 елемент – цифра, яка позначає клас напівпровідникових пристроїв

0 – фотодіод, фото транзистор

1 – діод

2 – транзистор

3 – тиристор

2 елемент – буква, яка вказує, що це напівпровідниковий пристрій. Як правило першу букву S не вказують

3 елемент – буква, яка вказує функціональне призначення і властивості напівпровідникових пристроїв.

У фотоелементів 3 елемент відсутній.

А - високочастотний транзистор з p-n-p переходом

B - низькочастотний транзистор з n-p-n переходом

C - високочастотний транзистор з n-p-n переходом

D - низькочастотний транзистор з p-n-p переходом

Е - діод ASAKI (4 шаровий діод із структурою p-n-p-n)

F - теристор

G - діод GANNA (4 шаровий діод із структурою n-p-n-p)

H - одноперехідний транзистор

J - польовий транзистор р-каналом

К - польовий транзистор з n-каналом

M - симетричний тиристор

Q - світлодіод

R - випрямний діод

S - слаботочний діод

T - лавиний діод

V - варікап

Z – стабілітрон

3 елемент – цифри, що позначає реєстраційний номер починаючи з числа 11

4 елемент – буква, що означає додаткову модифікацію.

5 елемент – буква, що позначає додатковий індекс, який відображає вимоги різноманітних стандартів M, N, S.

Тип маркувань напівпровідникових пристроїв

Всі варіанти маркування, які були випущені в корпусах КТ26 розбиті на 6 класів:

1 Буквинно-цифрове маркування – може бути повним або скороченим. Наноситься на зрізі бокової поверхні корпуса КТ26 в два рядки, можливий правий або лівий поворот напису, а також маркування в один рядок.

2 Символьно-кольорове маркування – відрізняється наявністю кольорових геометричних символів на зрізі бокової поверхні корпуса і відсутність будь-яких букв або цифр. Тип пристрою вказується на боковому зрізі кольоровими геометричними символами – на торці корпуса кольоровими крапками.

3 Символьно-буквине маркування – основною ознакою цього маркування є поєднання геометричних символів, букв і цифр. Зріз бокової поверхні корпуса поділяються на 4 інформаційні поля

На даний час використовується наступний порядок: верхнє ліве поле позначає тип пристрою (1 геометричний символ, буква або цифра), верхнє праве групу (1 цифра), нижнє ліве поле рік випуска, нижнє праве поле – місяць випуска.

4 Кольорове кодування двома крапками – відрізняється тим, що кольорова крапка на зрізі бокової поверхні корпуса кодує тип пристрою, на точці корпуса кольорова крапка вказує групу

5 Кольорове кодування чотирма крапками – всі 4 крапки нанесені на зріз корпуса. Кодуються тип, група, місяць і рік.

6 Нестандартне маркування

Маркування напівпровідникових пристроїв в корпусах КТ-27

Корпуса ІМС для поверхневого монтажа

Інтегральна мікросхема

Корпус ІМС – це проміжний елемент між напівпровідниковим кристалом та друкованою платою, який забезпечує технологічність монтажа кристала на ДП. Використовується для захисту від навколишнього середовища. Для технології поверхневого монтажа розроблені корпуса мікросхем спеціальної конструкції. Вони відрізняються від корпусів, які існують, формою і розміщенням виводів.

Корпуса для поверхневого монтажа (поверхневого монтажа) мають наступні модифікації :

1 S0 – пластиковий малогабаритний корпус

2 PLCC – пластиковий кристалоносій з виводами

3 LCCC – керамічний кристалоносій з виводами

4 QFP – плоский квадратний корпус з розташуванням виводів з чотирьох боків

5 BGA – з виводами у вигляді кульок припоя.