19. Прив’язка геодезичних мереж до пунктів тріангуляції

П рив’язку геодезичних мереж до пунктів тріангуляції здійснюють за допомогою розв’язання задачі, яку називають «знесення координат з вершини знака на землю». (рис)

Даним є пункт міської тріангуляції (А), що розміщений на висотній будівлі. З нього виходять напрями на три інші пункти (В, С, D). Необхідно визначити координати наземного пункту (Р). Відстань від пункту міської тріангуляції до наземного пункту повинна бути 100-300м. Для початку з наземного пункту розбивають два базиси (b₁, b₂), це потрібно для того, щоб отримати дві додаткові точки (1,2). Після створення такої побудови беруться до кутових вимірів. Вимірюють усі кути у трикутниках А2Р та А1Р, а також кути САР та ВАР на пункт Р для визначення дирекційного кута.

Координати наземного пункту шукаються за такими формулами:

x_P = x_A + lcosα_AP

y_P = y_P + lsinα_AP

де l – це відстань від пункту міської тріангуляції до наземного пункту, яка шукається за теоремою синусів, α_АР – дирекційний кут.

20. Прив’язка до пунктів стінної полігонометрії

П рив’язка до пунктів стінної полігонометрії більш актуальна в містах та на забудованих територіях, де довго зберігаються опорні геодезичні знаки, так як їх закладають у фундаменти будівель і споруд.

Основним завданням є знайти координати пункту P. Даними є три пункти стінної полігонометрії (А,В,С). Невідомий пункт має бути на відстані 100-300 метрів від вихідного пункту. Спочатку з невідомого пункту розбивають два базиси (b₁,b₂). У пункті Р вимірюють всі кути утворені з пунктами стінної полігонометрії. Також вимірюють кути 1 і 2 відповідно з пунктів 1 і 2.

Наступним кроком є те, що обчислюють за теоремою синусів відстань l від невідомого пункту до вихідного пункту. За відомими координатами трьох вихідних пунктів знаходять довжини сторін між ними та дирекційні кути. Завершальним етапом є обчислення координат невідомого пункту за такими формулами:

x_P = x_A + lcosα_AP

y_P = y_P + lsinα_AP

При необхідності здійснюють контроль обчислень.

21. Попередня обробка результатів польових спостережень. Перевірка та обробка польових журналів

Попередня обробка – це проміжний етап робіт, що виконується між польовими вимірами і вирівнювальними обчисленнями. Основною метою таких робіт є оцінка якості польових матеріалів та підготовка їх до вирівнювання.

Є такі основні процеси попередньої обробки: перевірка та обробка польових журналів, складання робочої схеми полігонометричного ходу, обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимим значенням, обчислення нев’язок координат і порівняння їх з допустимим значенням, оцінка точності кутових вимірів та лінійних та інші.

На рахунок перевірки та обробки польових журналів, то вони повинні належним чином бути оформлені і ретельно перевірені. Усі обчислення для контролю виконують у дві руки. У випадку, коли вимірювання виконувались електронними геодезичними приладами та комп’ютерами, то виконують обробку результатів вимірювань, які знімають з реєстраторів чи накопичувачів інформації.