30. Розкрийте зміст понять «сенсорне виховання», «сенсорний розвиток», «сенсорна культура». Охарактеризуйте завдання і зміст сенсорного виховання дітей на різних етапах їх розвитку.

Основою загального розумового розвитку є сенсорний розвиток. Адже пізнання починається із сприймання предметів і явищ, а далі формується на основі образів сприймання, стає результатом їх перетворення. Як зауважував О. Запорожець, певні системи, тобто закономірно побудовані ряди форм, кольорів, величин та інших якостей речей, отримують певне мовне позначення. Оволодіваючи цими системами, індивід отримує своєрідний набір еталонів, з якими він може зіставити будь-яку сприйняту річ, охарактеризувати її, знайти їй місце серед інших.

Чуттєве пізнання має особливо важливе значення у Дошкільному дитинстві, оскільки цей період найсприятливіший для формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про світ. Це налаштовує на серйозну увагу до сенсорного розвитку дитини у дошкільний період.

Сенсорний (лат. sensohum — орган чуттів) розвиток дитини — розвиток її відчуттів і сприймання, формування уявлень про властивості предметів (форму, колір, розмір, положення у просторі тощо).

Сенсорне виховання — система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань.

Роль сенсорного виховання у розвитку дітей дошкільного віку безперечна: 9/10 усього їхнього розумового багажу — результати діяльності органів чуття.

До головних завдань сенсорного виховання належать:

— формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;

— формування системи сенсорних еталонів;

— розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності.

У процесі сенсорного виховання важливо організувати, за словами М. Монтессорі, педагогічне “підготовче середовище”, яке є передумовою реалізації дитиною можливостей власного розвитку через самостійну діяльність.

Протягом дошкільного дитинства сенсорна культура формується у взаємозв'язку з розвитком мовлення і мислення, оскільки сприймання живить мислення чуттєвим матеріалом, а мислення сприяє розвитку сприймання, збагачує його. Відчуття і сприймання не є пасивними процесами. Вони розгортаються як особливі дії аналізаторів, спрямовані на обстеження предмета, його якостей і властивостей. Протягом дошкільного дитинства сенсорні процеси виокремлюються у самостійні довільні дії, на основі яких формуються способи спостереження, розглядання, пошуку.

Опанування дитиною сенсорних дій поєднується з різноманітною діяльністю, що забезпечує життєву придатність сенсорних знань і вмінь. Сенсорне виховання передбачає і спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, спеціальними способами зіставлення якостей предметів із засвоєними зразками, тобто із способами обстеження предметів.

Сенсорне виховання - основний вид виховання взагалі. Забезпечуючи приплив все нових вражень, воно стає необхідним не тільки для розвитку діяльності органів почуттів, але і для нормального загального фізичного і психічного розвитку дитини. Відомо, що в умовах обмеженості припливу вражень немовлята відчувають «сенсорний голод», що веде до значних затримок загального розвитку

Головний напрям сенсорного виховання має полягати в озброєнні дитини сенсорної культурою.

Поняття «сенсорна культура» увійшло в дошкільну педагогіку завдяки роботам М. Монтессорі. Проте вона вважала, що для придбання такої культури досить систематично вправляти органи почуттів дитини в розрізненні форми, кольору, розміру й інших властивостей предметів. Така точка зору була помилковою, вона не враховувала, що розвиток дитини корінним чином відрізняється від розвитку дитинчат тварин. Дитина розвивається шляхом «соціального наслідування», яке, на відміну від спадкування біологічного, передбачає не вправу вроджених здібностей, а придбання нових при засвоєнні суспільного досвіду. Сенсорна культура дитини - результат засвоєння ним сенсорної культури, створеної людством (загальноприйняті уявлення про колір, форму та інші властивості речей).

На кожному етапі дошкільного дитинства завдання і зміст сенсорного виховання конкретизують його загальну мету. Останні наукові дані свідчать про можливості формування у дітей протягом перших років життя тонких диференціювань предметів різних форм, розмірів, кольорів та їх відтінків. Починаючи з семи тижнів, дитина стежить за предметами, що переміщуються, розрізняє кольори. Тримісячні діти розрізняють об'ємні форми (прямокутна призма, куб, куля та ін.). Тому сенсорне виховання слід починати якомога раніше, щоб використати природні можливості дитини.

За стихійного засвоєння сенсорного досвіду в дитини можуть скластися хибні уявлення про якості предметів, і процес їх засвоєння штучно затягнеться у часі. Тому сенсорне виховання повинно послуговуватися методом навчання.

Можна виділити основні завдання в сенсорному вихованні дітей від народження до 6 років.

На першому році життя це збагачення дитини враженнями. Слід створити для малюка умови, щоб він міг стежити за рухомими яскравими іграшками, хапати предмети різної форми і величини.

На другому-третьому році життя діти повинні навчитися виділяти колір, форму та величину як особливі ознаки предметів, накопичувати уявлення про основні різновиди кольору і форми і про відношення між двома предметами за величиною.

Починаючи з четвертого року життя, у дітей формують сенсорні еталони: стійкі, закріплені в мові подання про квіти, геометричні фігури та відносинах за величиною між кількома предметами. Пізніше слід знайомити їх з відтінками кольору, з варіантами геометричних фігур і з відносинами за величиною, що виникають між елементами ряду, що складається з більшої кількості предметів.

Одночасно з формуванням еталонів необхідно вчити дітей способам обстеження предметів: їх угрупованню за кольором і формою навколо зразків-еталонів, послідовному огляду і опису форми, виконання все більш складних окомірних дій. Нарешті, в якості особливого завдання виступає необхідність розвивати у дітей аналітичне сприйняття: вміння розбиратися в поєднаннях кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі вимірювання величини.

Особливо важливим є питання про зв'язок сенсорного виховання, здійснюваного за допомогою пропонованої системи, з сенсорним вихованням, проведеним під час навчання продуктивним видам діяльності (малювання, ліплення та ін.) Продуктивні види діяльності починають складатися на третьому році життя дитини, але навчання в цьому віці ще не займає значного місця. Тому для дітей раннього віку ще немає сенсу розмежовувати продуктивну діяльність та дидактичні ігри та вправи по сенсорному вихованню.