Продовжить думку:

1. Адміністративне право – це сукупність правових норм, які регулюють ... суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно- політичного розвитку та охорони громадянського порядку.

2. Загальна частина адміністративного права об’єднує норми, які визначають (регулюють) ...загальні принципи державного управління;правове становище суб’єктів адміністративного права;

форми і методи управлінської діяльності;адміністративно-правові режими; адміністративну відповідальність;адміністративний процес;засоби забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.

3. Джерела адміністративного права – це ...зовнішні норми вираження адміністративно-правових норм.

4. За спрямованістю змісту адміністративно-правові норми поділяються на: ... – що закріплюють порядок створення і правовий режим суб’єктів правовідносин;– що визначають форми і методи управлінської діяльності;– що встановлюють порядок проходження державної служби;– що визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні;– що регулюють державне управління окремими галузями народного господарства;– що визначають права, обов’язки громадян у державному управлінні;– що визначають підстави притягнення до адміністративної відповідальності та процедурні питання її реалізації.

5. Кодекс адміністративного судочинства України був прийнятий ..., 6 липня 2005 року набрав чинності ... 1 вересня 2005 року

6. За змістом адміністративно-правові норми поділяються на: ... – матеріальні;– процесуальні. - матеріальні - закріплюють права та обов'язки у сфері публічного адміністрування;

- процесуальні - закріплюють порядок здійснення юрисдикційних процедур (притягнення до дисциплінарної відповідальності, до адміністративної відповідальності тощо) та позитивно спрямованих процедур (реєстрація, ліцензування тощо) в сфері публічного адміністрування;

7. Гіпотеза адміністративно-правової норми – це ...Гіпотеза – частина норми, яка вказує на фактичні умови, за наявності яких норма застосовується. Гіпотезу можна назвати юридичним фактом.

8. Застосування адміністративно-правових норм – це ... діяльність органів держави щодо вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимогах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

9. Для виникнення адміністративно-правових відносин потрібна наявність ... юридичних фактів.

10. Адміністративно-правові відносини традиційно складаються із ...суб’єктів, об’єктів та змісту, як сукупності прав та обов’язків сторін.

Розділ 2. Суб’єкти адміністративного права. Завдання на перерахування:

– основні характеристики адміністративної правоздатності;

1) управлінська сутність діяльності суб’єктів, що виражається у реалізації різних функцій державного (публічного) управління;

2) наявність спеціальних прав та обов’язків суб’єктів адміністративного права, які сприяють формуванню організаційних зв’язків та відносин в системі публічного управління;

3) забезпечення захисту правовідносин, учасниками яких є громадяни;

4) юридичні гарантії розгляду правової суперечки, яка виникла в системі публічного управління в адміністративному або судовому порядку в межах встановлених процесуальних правил.

Для органів державної влади, як суб’єктів адміністративного права:

1) юридична владність дій та розпорядчий характер рішень, які ними приймаються;

2) реалізація державних повноважень примусового характеру, застосування заходів адміністративного примусу

– органи виконавчої влади України;

а) Кабінет Міністрів України - вищий орган виконавчої влади;

б) центральні органи галузевої, міжгалузевої та функціональної компетенції - міністерства, державні комітети, інші центральні органи та відомства України;

в) місцеві органи виконавчої влади - місцеві державні адміністрації. Розглянемо правовий статус органів виконавчої влади України.

– органи місцевого самоврядування в Україні;

сільські, селищні, міські, районні і обласні ради та їх виконавчі органи, що представляють інтереси (спільні інтереси) територіальних громад сіл, селищ, міст, здійснюють організаційно-управлінський вплив на роботу підприємств, що знаходяться на певній території та займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

– складові елементи адміністративної правосуб'єктності;

правоздатність та дієздатність.

Правоздатність – це здатність мати суб’єктивні права та обов’язки, передбачені нормами адміністративного права.

дієздатність – це здатність своїми діями (або бездіяльністю) набувати та реалізовувати права, створювати для себе або інших суб’єктів обов’язки і їх виконувати.

– елементи адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України;

— адміністративну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність);

— права та обов'язки у сфері державного управління;(компетенція)

— адміністративно-правові гарантії прав і свобод.

– центральні органи виконавчої влади України;

міністерства України (далі - міністерства) , Державні служби, агентства, інспекції

Інші центральні органи виконавчої влади - Адміністрація Державної прикордонної служби України;Пенсійний фонд України. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

– міністерства України;

1. Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2. Міністерство внутрішніх справ України.

3. Міністерство екології та природних ресурсів України

4. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

5. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

6. Міністерство закордонних справ України;

7. Міністерство інфраструктури України

8. Міністерство культури України

9. Міністерство молоді та спорту України

10. Міністерство оборони України;

11. Міністерство освіти і науки України

12. Міністерство охорони здоров'я України;

13. Міністерство промислової політики України

14. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

15. Міністерство соціальної політики України

16. Міністерство фінансів України;

17. Міністерство юстиції України.

– центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

1. Антимонопольний комітет України;

2. Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

3. Фонд державного майна України;

4. Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

5. Національне агентство України з питань державної служби

– державні комітети України;

1. Державна авіаційна служба України

2. Державна архівна служба України

3. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

4. Державна виконавча служба України.

5. Державна казначейська служба України.

6. Державна міграційна служба України.

7. Державна пенітенціарна служба України

8. Державна пробірна служба України.

9. Державна реєстраційна служба України.

10. Державна санітарно-епідеміологічна служба України.

11. Державна служба геології та надр України

12. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

13. Державна служба експортного контролю України;

14. Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України

15. Державна служба зайнятості України

16. Державна служба інтелектуальної власності України

17. Державна служба статистики України.

18. Державна служба України з контролю за наркотиками

19. Державна служба України з лікарських засобів

20. Державна служба України з надзвичайних ситуацій

21. Державна служба України з питань захисту персональних даних;

22. Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

23. Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва;

24. Державна служба фінансового моніторингу України,

– повноваження Кабінету Міністрів України;

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;

9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;

10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

– функції Кабінету Міністрів України;

Політична - полягає у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики держави, засади якої визначаються парламентом. До цієї функції слід також віднести забезпечення державного суверенітету і національної безпеки, що передбачає здійснення урядом низки заходів щодо відвернення внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці, підтримання обороноздатності держави, створення належних умов для розбудови суверенної держави.

Економічна - полягає у забезпеченні проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; організації і забезпеченні здійснення зовнішньоекономічної діяльності і митної справи; управління об'єктами державної власності.

Бюджетна - полягає в розробці проекту основних напрямів бюджетної політики на наступний рік, проекту закону про Державний бюджет України; в забезпеченні виконання затвердженого парламентом Державного бюджету України та звітності про його виконання.

Соціальна - полягає в реалізації політики у сфері праці й зайнятості населення, соціального захисту, розробці і здійсненні загальнодержавних програм соціального розвитку України.

Гуманітарна - полягає в реалізації політики у сфері освіти, науки, культури, розробці та здійсненні загальнодержавних програм науково-технічного і культурного розвитку.

Екологічна - полягає у забезпеченні охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Адміністративно-організаційна - полягає у спрямуванні і координації роботи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій; забезпеченні виконання Конституції, законів, актів Президента і Кабінету Міністрів України; контролі за поточною діяльністю органів виконавчої влади.

– склад колегії центрального органу виконавчої влади України;

входять керівник (голова колегії), заступники керівника, посадові особи міністерства, визначені міністром, через якого спрямовується та координується діяльність центрального органу виконавчої влади, можуть входити керівники самостійних структурних підрозділів апарату цовв та його територіальних органів, а також за згодою - представники інших

державних органів, органів місцевого самоврядування, наукових і навчальних закладів, громадських організацій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, інші особи.

– нормативні акти, які приймає Кабінет Міністрів України;

видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

– нормативні акти, які приймають центральні органи виконавчої влади України;

накази

– повноваження міністерств;

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

– основні завдання місцевих державних адміністрацій;

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

– повноваження Президента України;

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28)створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

– повноваження Президента України у сфері виконавчої влади;

• Президент призначає чергові вибори до ВРУ

• ПУ може достроково припинити повноваження ВРУ

• Йому належить право законодавчої ініціативи у ВРУ

• Призначає членів КМУ за поданням Прем’єр – міністра, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах.

• Президент утворює суди у визначеному законом порядку

• Здійснює перше призначення особи на посаду професійного судді

• призначає трьох членів Вищої ради Юстиції

• Призначає за згодою ВРУ Генерального прокурора та звільняє його з посади

• Формування структур виконавчої влади

• визначення змісту діяльності структур виконавчої влади

• забезпечення законності у сфері державного управління

• видання указів та розпоряджень, які є обов’язковими до виконання на території України

• укладання міжнародних договорів

– повноваження Секретаріату Президента України;

1) аналізує політичні, соціально-економічні та інші процеси, що відбуваються в Україні та за її межами, і за результатами такого аналізу готує та подає на розгляд Президентові України оперативно-інформаційні матеріали, пропозиції щодо забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності України, додержання Конституції України ( 254к/96-ВР ), прав і свобод людини і громадянина, їх захисту;

2) опрацьовує пропозиції щодо пріоритетів державної політики, шляхів їх впровадження та супроводження;

3) забезпечує підготовку проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, доповідей та виступів Президента України;

4) забезпечує планування діяльності Президента України;

5) забезпечує підготовку, опрацювання і подання на підпис главі держави проектів указів, розпоряджень і доручень Президента України;

6) здійснює в установленому порядку експертизу прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України, готує главі держави пропозиції щодо підписання законів або застосування щодо них права вето;

7) забезпечує офіційне оприлюднення Президентом України законів, а також указів і розпоряджень Президента України;

9) опрацьовує внесені в установленому порядку пропозиції щодо утворення і ліквідації судів, визначення кількості суддів у судах, переведення суддів; { Підпункт 9 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 534/2009 ( 534/2009 ) від 10.07.2009 }

10) забезпечує підготовку проектів законів, що вносяться Президентом України до Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи;

11) здійснює підготовку проектів конституційних подань Президента України до Конституційного Суду України та пропозицій щодо позиції Президента України у справах, які розглядаються Конституційним Судом України;

12) опрацьовує внесені в установленому порядку пропозиції з вирішення кадрових питань, що належать до повноважень Президента України, та веде облік відповідних кадрів;

13) здійснює моніторинг актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій та за наявності відповідних підстав вносить Президентові України пропозиції щодо зупинення дії, скасування таких актів, рішень;

14) забезпечує контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України;

15) вносить Президентові України пропозиції щодо забезпечення інформаційної безпеки держави, створює умови для доступу громадськості до інформації про діяльність глави держави, Секретаріату, здійснює видавничу діяльність;

16) організовує публічне обговорення ініціатив Президента України, проектів його актів

17) забезпечує опрацювання та подання в установленому порядку на розгляд главі держави пропозицій щодо нагородження державними нагородами, встановлення президентських відзнак та нагородження ними, розвитку нагородної справи та геральдики, присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів та інших вищих спеціальних звань і класних чинів, прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, надання притулку в Україні, здійснення помилування;

18) забезпечує організацію та проведення протокольних та церемоніальних заходів за участю Президента України, зарубіжних візитів, а також робочих поїздок глави держави;

19) організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, політичних партій, громадських та інших організацій, на основі аналізу таких звернень розробляє і подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем;

20) забезпечує взаємодію Президента України з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування;

21) сприяє підвищенню ефективності взаємодії Президента України з політичними партіями, громадськими організаціями, в тому числі професійними спілками, організаціями підприємців, релігійними та іншими організаціями, підприємствами, установами, утвердженню і розвитку інститутів громадянського суспільства, зміцненню їх ролі у вирішенні питань загальнодержавного, регіонального та місцевого значення;

22) здійснює забезпечення діяльності створених Президентом України консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб;

23) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці та контроль за її збереженням;

24) здійснює матеріально-технічне, фінансове, соціально-побутове забезпечення діяльності Президента України, його консультативно-дорадчих та інших допоміжних органів і служб;

25) виконує інші функції для забезпечення здійснення главою держави своїх повноважень.

– повноваження Ради національної безпеки і оборони України;

1) розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України щодо:

• визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

• проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони;

• удосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

• проекту Закону України про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;

• матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони;

• заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

• доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України;

• залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України;

• забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах національної безпеки України, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і в світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

• питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

2) здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповідні висновки та пропозиції;

3) залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності;

4) ініціює розроблення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та результати перевірок їх виконання;

5) координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

6) координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану;

7) координує та контролює діяльність органів виконавчої влади по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

– обмеження для іноземців та осіб без громадянства

1. Не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування.

2. Не можуть брати участь у референдумах.

3. Мати статус державного службовця.

4. Входити до політичних партій.

5. Перебувати на військовій службі. На іноземців та осіб без громадянства не поширюється загальний військовий обов'язок.