МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра „ Селекції та насінництва сільськогосподарських культур"

Агроекологія

Методичні вказівки по вивченню дисципліни і завдання до виконання самостійної роботи для студентів агрономічного факультету заочної форми навчання зі спеціальності 6.090101 „Агрономія".

Вінниця-2012

УДК: 504 : 371.214.114

Шкатула Ю.М.. Агроекологія. Методичні вказівки по вивченню дисципліни і завдання до виконання самостійної роботи для студентів агрономічного факультету, заочної форми навчання зі спеціальності 6.090101 „Агрономія". - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2012. - с

Викладена анотація дисципліни. Наведено вимоги до вивчення дисципліни та підготовки і проведення лекційних занять, а також подано завдання для вирішення тестів та самостійної роботи студентами - заочниками. Методичні вказівки направлено на засвоєння теоретичних і практичних основ дисципліни.

Рецензенти: доктор с.-г. наук, професор, завідуючий кафедрою лісівництва та кормовиробництва Вінницького національного аграрного університету Підпалий І. Ф.; кандидат с.-г. наук, завідуючий лабораторією технології вирощування зернобобових культур, заступник директора Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ, Колісник С І.

Рекомендовано методичною радою Вінницького національного аграрного університету

(протокол № від 2012 року)

Загальні методичні поради

Учбова дисципліна „Агроекологія" на стаціонарній формі навчання Вінницького національного аграрного університету студентами агрономічного факультету спеціальності «Агрономія» вивчається на четвертому курсі в обсязі 54 год. (8 год., лекційних занять, 8 год., лабораторних і 38 год., самостійного вивчення дисципліни). Для студентів заочної форми навчання передбачається 54 год. Аудиторних занять ( 4 год., лекційних, 6 год. практичних занять і 44 год. самостійного вивчення дисципліни ) у період екзаменаційної сесії у шостому та восьмому навчальних семестрах четвертого курсу.

Основним методом вивчення дисципліни "Агроекологія " студентами - заочниками є самостійне опрацювання учбової літератури у міжсесійний період. Самостійне вивчення дисципліни завершується написанням контрольної роботи та підготовкою тестування. Учбові програми для стаціонарної та заочної форми навчання за змістом та об'ємом не відрізняється. Тому вимоги до об'єму одержаних знань абсолютно однакові для студентів обох форм навчання.

До виконання самостійного завдання згідно зі своїм шифром, студент - заочник приступає після повного засвоєння учбового матеріалу програми. В програмі та підручниках учбовий матеріал викладено в певній послідовності. Не засвоївши попереднього матеріалу, неможливо вивчити і зрозуміти наступне.

Завдання складено в ста варіантах і кожен студент - заочник виконує самостійну роботу згідно зі своїм шифром. Варіант контрольної роботи визначається за останніми двома цифрами шифру студента: передостання цифра визначається по вертикалі, а остання -по горизонталі (див. таблицю 1 варіантів контрольної роботи). Так, наприклад, студент у якого шифр закінчується на 68, дає відповіді в контрольній роботі на запитання №1, 4, 7,38, 40, 43, 66, 67, 78.

Перелік питань самостійного завдання наведено в методичній роботі після програми дисципліни. Контрольні роботи, виконані не за установленим варіантом переписані з підручника й інших контрольних робіт не зараховуються.

Відповіді на запитання контрольної роботи даються чітко, конкретно і по суті поставленого питання. Письмові пояснювання можна супроводжувати малюнками, графіками, таблицями. На кожному аркуші лишаються поля шириною 3 см. Писати роботу потрібно розбірливим почерком. Заохочується друкування робіт. Розмір контрольної роботи близько учнівського зошита. Перелік основної та додаткової літератури, що використовується і рекомендована для вивчення учбової дисципліни і написання контрольної роботи, наводиться в кінці методички. Список використаної літератури записується в кінці контрольної роботи згідно з державним стандартом в алфавітному порядку (автор, повна назва джерела, місто видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок). Робота підписується виконавцем, проставляється дата. На титульній сторінці роботи записується номер залікової, шифр студента, назва дисципліни, прізвище, ім'я та по батькові.

Терміни виконання завдання узгоджуються з індивідуальним графіком навчання студента - заочника. Робота надсилається до університету або представляється особисто (на кафедру „Селекції та насінництва с.г. культур") і реєструється до початку або в перших днях екзаменаційної сесії. У процесі перевірки контрольної роботи викладач у письмовому вигляді дає свої зауваження та пропозиції. Враховуючи рецензію викладача, студент - заочник вносить зміни і доповнення до контрольної роботи. Індивідуальний захист робіт проводиться на початку екзаменаційної сесії.

Протягом навчального року (кожного вівторка ) для студентів - заочників організовуються індивідуальні та групові консультації з незрозумілих питань учбової дисципліни.

У період очної екзаменаційної сесії за розкладом навчальної частини проводяться оглядові лекції та виконуються практичні роботи з найбільш складних розділів програми.

Після повного вивчення курсу студенти - заочники складають письмовий іспит. Студенти, у яких не виконані самостійне завдання та невідпрацьовані практичні заняття до іспиту не допускаються.

ВСТУП

У більшості країн світу характер сільськогосподарського виробництва визначається пріоритетом споживчої функції. Забезпечення населення продовольством і сировиною потребує значної інтенсифікації усіх галузей сільського господарства. Разом з тим викликані сільськогосподарським користуванням деградаційні процеси в агросфері стали настільки широкомасштабними і глибокими, що потребують швидкої екологізації сільськогосподарського виробництва.

Головними негативними наслідками впливу антропогенного чинника на природне середовище є забруднення повітря, води і поверхні землі, а також хижацьке виснаження її мінеральних ресурсів.

Економіка України тривалий час практично не була орієнтована на екологічно безпечне середовище, безвідходне виробництво, здоров’я людей. Настав час, коли людство дійшло до висновку, що необхідно поставити охорону навколишнього природного середовища на один рівень з економікою, матеріальними умовами життя і здоров’ям людей.

Усвідомлення цього становища вимагає зміни екологічної стратегії і тактики. Нині очевидно, що вжиті раніше заходи щодо використання й охорони природних ресурсів явно недостатні і неспроможні захистити навколишнє середовище, насамперед аграрний сектор. На основі методологічних підходів сільськогосподарської екології слід передбачити чітку екологічну орієнтацію усіх ланок науково-технічного прогресу, залучення широкого кола спеціалістів для розв’язання прикладних проблем екології й агроекології.

Екологічна концепція розбудови держави передбачає наявність відповідного механізму її реалізації, до якого належать: реальний економічний суверенітет, правове економічне регулювання виробництва, створення ефективних засобів екологічного моніторингу, налагодження дійової системи екологічної освіти тощо. Для вирішення агроекологічних проблем необхідно, крім діючих законів з охорони навколишнього середовища, налагодити систематичний контроль за якістю довкілля, проведення екологічної експертизи, моніторингу, суворого контролю за реалізацією природоохоронних заходів, виховання екологічного світогляду населення.

Сучасне сільське господарство може успішно розвиватися лише на основі дбайливого ставлення до природних багатств. Підвищення вимого щодо якості та екологічної чистоти і безпечності продукції, зниження негативного впливу на довкілля, раціональне використання і збереження земельних, лісових, водних, енергетичних ресурсів невід’ємно пов’язані з використанням безвідходних технологій і застосуванням заходів попередження забруднення навколишнього середовища.

Мета курсу „ Агроекологія " – дати студентам уяву про сутність, мету, завдання, складові елементи і значення цієї науки для розвитку агросфери і суспільства, навчити їх новим підходам і методам еколого-безпечного сільськогосподарського виробництва, методам екологізації АПК, ознайомити із засобами відтворення продуктивності сучасних агроландшафтів і забезпечення виробництва достатньої для суспільства кількості екологічно безпечної продукції.

Вивчення курсу агроекологія дасть майбутнім спеціалістам АПК повний обсяг екологічних знань загального і сільськогосподарського спрямування, дозволяє знати типи сучасних агроекосистем, особливості їх будови і функціонування, причини і наслідки дестабілізації, зміни енергетики й витривалості, фактори й перспективи стабілізації агроекосистеми; основи агроекологічного моніторингу, менеджменту і бізнесу; основи агроекологічного заповідництва; стратегічні напрями розвитку агросфери, особливості розвитку альтернативного землеробства, біотехнологій і сучасної інформаційної екологічної бази в АПК світу й України.