4. Охорона праці

4.1 Характеристика приміщення

Відповідно до теми бакалаврської роботи як об’єкт дослідження в розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» мною взято приміщення, у якому планується реалізація питань, вирішених у даній роботі – методичний кабінет ФЦ «Барса».

Приміщення знаходиться на першому поверсі за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 2/1. Загальна площа приміщення становить 31,62 м², висота – 3,5 м, приміщення має три вікна. Кількість працюючих у приміщенні – 4 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні привадає: 31,62 : 4 = 7,905 (м²\чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 – 87 [42] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²\чол.) робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м. Таким чином, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано. План приміщення наведений на рисунку 4.1

Рис. 4.1- Планування приміщення

У приміщенні розташовано 4 комп’ютери. Напруга джерела живлення комп’ютерів – 220 В. У приміщенні розміщені 4 письмових стола, одна шафа для зберігання документів.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

4.2 Аналіз стану охорони праці

Природнє освітлення

Для аналізу достатності природного освітлення наведемо схему приміщення для розрахунку (Рис. 4.2).

Рис. 4.2 – Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (е_н^IV), визначається у відсотках за формулою:

е_н^IV = е_н^ІІІ * m * с (4.1)

де, е_н^IV – нормоване значення КПО для ІІІ світлового поясу (е_н^ІІІ = 1,5% згідно з СНиП ІІ – 4 – 79) [43].;

m – коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

с – коефіцієнт сонячності (вікна виходять на північ тому, с = 0,85);

Тоді:

е_н^IV = 1,5 * 0,9 * 0,8 = 1,08 %

Для визначення достатності природного освітлення розрахуємо фактичне значення КПО виходячі із формули:

, (4.2)

де S_o – площа усіх вікон у приміщенні, м²;

S_n – площа підлоги приміщення, м²;

τ_o – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу;

r₁ - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

η_o – світлова характеристика вікна;

К_буд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то К_буд = 1;

К_з – коефіцієнт запасу.

S_B = 3 * 1,1 * 2,15 = 7,095 (м²).

S_h= 5,1 * 6,2 = 31,62 (м²).

Для розрахунку коефіцієнта r₁ необхідно розрахувати такі параметри:

1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 6,2\2,15 = 2,88;

2) відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 5,4\6,2 = 0,87;

3) середньозважений коефіцієнт відбиття p стелі, стін, підлоги: p_сз = 0,5;

4) відношення довжини приміщення до його глибини: 5,1\6,2 = 0,82.

Виходячи із розрахованих показників, із таблиці значень коефіцієнта r₁ при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції:

, (4.3)

Де, y_i – значення функції при і-тому аргументі;

y_i+1 – значення функції при (і+1)ому аргументі;

у(х) – значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів х_і та х_і+1;

х_і – і-те значення аргументу;

х_і+1 – (х_і+1)-те значення аргументу.

Звідси r₁ дорівнюватиме

х_і = 0,8 y_i = 3,6 y_i = 3,1

х_і+1 = 0,9 y_i+1 = 5,3 y_i+1 = 4,2

r₁ = 3,6748.

Для визначення коефіцієнта скористаємося таблицею значень світлової характеристики світлових прорізів при боковому освітленні:

х_і = 0,5 y_i = 16 y_i = 18

х_і+1 = 1 y_i+1 = 31 y_i+1 = 37

= 21,8128

Отже,

%

Знаходимо відхилення:

, відхилення в допустимих межах (-5 +10%)

Таким чином, природнє освітлення в приміщенні достатнє.

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79 [43].

Нормоване значення освітлення для адміністративного приміщення при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 [43] становить при використанні газорозрядних ламп – 300 лк.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінісцентні лампи потужністю 20 Вт. Схема розміщення світильників у приміщенні наведено на рисунку 4.3

Рис. 4.3 – Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Е_ф), враховуючи те, що потужність ламп – 20 Вт, кількість ламп у світильнику – 4 шт.

Значення фактичного освітлення, лк, у приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули:

, (4.4)

звідки

, лк, (4.5)

де F_л – світловий потік однієї лампи, лм;

η_в – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.

n – кількість ламп у світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м²;

k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп z=1,1).

Беремо:

F_л = 820 лм; = 0,5; N = 4 шт.; n = 4 шт.; S = 31,62 м²; k = 1,5; z = 1,1.

(люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення набагато менше нормованого (125,75 < 300), а це свідчить про недостатність штучного освітлення в приміщенні.

При дослідженні ефективності природної вентиляції в офісному приміщенні потрібно враховувати, що відповідно до СНиП 2.09.04-87 за умови, якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м³, необхідний повітрообмін повинен становити не менше L' = 30 м³/год на одну особу. При об’ємі 20 м³ і більше на одного працюючого повітрообмін повинен становити не менше L' = 20 м³/год. При об’ємі 40 м³ і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 4.4.

Рис. 4.4 – Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об’єм приміщення:

V= 5,1 * 6,2 * 3,5 = 110, 67 (м³).

Розрахуємо об’єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

V₁ = 110, 67: 4 = 27,67 (м³\чол.).

Оскільки згідно з СНиП 2.09.04 – 87 [42] об’єм приміщення, що припадає на одного працюючого, повинен становити 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника – 27,67 (м³\чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L₁ = 30 (м³\год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н м³\год за формулою:

L_н = L₁ * n, (4.6)

Де, n – найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н = 30 * 10 = 300 (м³\год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 2.3, за формулою:

L_ф = µ * F * V * 3600, (4.7)

Де, µ - коефіцієнт витрати повітря (µ = 0,5);

F – площа кватирки (F = 0,5 * 0,5 = 0,25 м²);

V – швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м\с, яка розраховується за формулою:

, (4.8)

Де, g – прискорення вільного падіння (g = 9,8 (м\с²));

Н₂ – тепловий тиск, який розраховується за фопмулою:

, (4.9)

Де, γ_з та γ_с – відповідно об’ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ\м³.

Об’ємна вага повітря розраховується за формулою:

, (4.10)

Де, Р_б – барометричний тиск мм рт. ст. (Р_б = 750 ммрт. ст.);

Т – температура повітря.

Для офісних приміщень, в яких виконують легкі роботи для теплого періоду року температура повинна складати не більше 28^оС або Т = 301^о К; для холодного періоду температура не більше 17^оС або Т = 290^о К; ззовні приміщення для літа t = 24^оС або Т = 297^о К; для зими t = -11^оС або Т = 262^о К [44].

γ_с(л) = 0,465 * (750\301) ≈ 1,159

γ_з(л) = 0,465 * (750\297) ≈ 1,174

γ_с(з) = 0,465 * (750\290) ≈ 1,203

γ_з(з) = 0,465 * (750\262) ≈ 1,331

Знайдемо h₂ із співвідношень:

, (4.11)

h = 0,8 + 2,15 – 0,25 – 1,075 = 1,625 (м)

S_кв² = (0,25)² = 0,0625 (м²)

S_дв² = (2,795)² = 7,812025 (м²)

Розв’яжемо систему:

h₁ = 1,625 - h₂

0,0625 h₂ = 12,694540625 – 7,812025 h₂

7,874525 h₂ = 12,694540625

h₂ ≈ 1,61 (м)

Звідси

Н_2(л) = 1,61 * (1,174 – 1,159) = 0,02415

Н_2(з) = 1,61 * (1,331 – 1,203) = 0,20608

L_ф(л) = 0,25 * 0,639 * 0,5 *3600 = 287,55 (м³\год)

L_ф(з) = 0,25 * 1,832 * 0,5 * 3600 = 824,4 (м³\год)

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення взимку, то природна вентиляція неефективна. Для покращення вентиляції взимовий період пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому приміщенні, зведемо в підсумкову таблицю.

Таблиця 4.1 – Підсумкова таблиця

Параметр	Значення параметра		Нормативний документ
	фактичне	нормоване
1 Освітленість штучна (лк)	125,75	300	СНиП ІІ-4-79
2 Значення коефіцієнта природного освітлення (%)	1,08	1,16	СНиП ІІ-4-79
3 Температура повітря (0С):
Взимку	20	21 – 25	ДСН 3.3.6.042-99
Влітку	24	22 - 28	ДСН 3.3.6.042-99
4 Відносна вологість повітря (%):
Взимку	65	< 75	ДСН 3.3.6.042-99
Влітку	55	< 60	ДСН 3.3.6.042-99
5 Повітрообмін (м3/год)
Взимку	824,4	180	СНиП 2.09.04-87
Влітку	287,55	180	СНиП 2.09.04-87
6 Швидкість переміщення повітря, м/с	0,051	< 0,2	ДСН 3.3.6.042-99

Аналіз протипожежних заходів

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В – пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево) [45].

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню з сусідніх приміщень;

- коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.5.

Рис. 4.5 – План евакуації з приміщення

Наведений аналіз дозволив визначити у представленому приміщенні місця, де існує потенційна небезпека негативного впливу на персонал, та запропонувати заходи щодо поліпшення умов праці.