1. Теоретична частина

1. Які Ви знаєте відмінності лейкозу від класичних інфекційних хвороб?

Хрон. перебіг Вірус лейкозу корів не вдається виділити із слини, носового слизу, сечі, сперми. Експериментально чи спонтанно заражена вірусом лейкозу велика рогата худоба залишається інфікованою на все життя. Відмічається підвищена сприйнятливість до вірусу лейкозу окремих порід, родин, ліній великої рогатої худоби, зокрема червоної та чорно-рябої порід. Під час лейкозів, залежно від інтенсивності розростання лейкозної тканини та залучення в процес тих чи інших життєво важливих органів, симптоми хвороби в одних випадках наростають днями й тижнями, в інших — місяцями й роками. Летальний кінець може настати швидко або через тривалий час (6 і більше років). Чсто прихована форма, що вияв РІД.

2. Опишіть гематологічну та патолого-анатомічну класифікацію лейкозів.

Лейкози проявляються у двох основних формах — власне лейкози (лімфолейкоз, мієлолейкоз, гемоацитобластоз), що характеризуються системним ураженням органів кровотворення та лейкемічними змінами картини периферичної крові, і ретикульози (лімфоретикулосаркома, системний ретикульоз, лімфогранулематоз), які характеризуються осередковими або генералізованими пухлинними розростаннями ретикулярних елементів кровотворної тканини та відсутністю відхилень від норми в показниках крові. Найчастіше спостерігаються лімфолейкоз (62,4 %) та ретикулосаркома (53,4 %), рідко — мієлолейкоз. При лімфоїдному лейкозі виявляється збільшення лімфоїдних клітин (понад 10 — 15 %) за пригнічення мієлобластичного та еритробластичного ростків. У розгорнутій і термінальній стадіях лейкозу майже завжди спостерігається часткова або повна лімфоїдна метаплазія кісткового мозку. У випадку загострення хвороби в лейкограмі, мієлограмі й аденограмі виявляється підвищення відсотка гемоцитобластів, лімфобластів та пролімфоцитів. При алейкемічному перебігу лімфоїдного лейкозу в мієлограмі визначається підвищений відсоток лімфоцитів. При мієлолейкозі відмічається збільшення кількості мієлобластних клітин за рахунок пригнічення еритробластичного ростка. При гемоцитобластозі в мієлограмі, аденограмі та лейкограмі збільшується відсоток молодих, недиференційованих клітин — гемоцитобластів, лімфобластів, пролімфоцитів (понад 10 — 15 %), визначається пригнічення мієлобластичного та еритробластичного ростків кісткового мозку і зменшення кількості зрілих лімфоцитів у крові та лімфатичних вузлах. При ретикульозах спостерігається збільшення кількості ретикулярних і атипових клітин до 10 % і більше. При лімфогранулематозі можуть виявлятися недиференційовані та гігантські клітини Березовського — Штернберга. При ретикулосаркомі у пунктатах кісткового мозку та лімфатичних вузлах спостерігається проліферація гематобластів, ретикулярних і атипових клітин. При лімфосаркомі у мазках крові, пунктатах кісткового мозку та лімфатичних вузлах виявляється до 10 % і більше лімфоїдних і ретикулярних клітин.

1 3. Які Ви знаєте методи діагностики лейкозу великої рогатої худоби?

4. Роль молока і молозива в поширенні лейкозу.

5. Основні патолого-анатомічні зміни при лейкозі.

2. Практична частина

2.1. Розробити план оздоровчих заходів з ліквідації лейкозу великої рогатої худоби в господарстві.

2.2. Як правильно організувати пастеризацію молока в господарстві?

Пастеризация молока (74 °С в течение 16 с) разрушает ВЛКРС. Полная инактивация вируса в молоке или вируссодержащей жидкости (кровь, молозиво) установлена при 50 «С в течение 70 с, при 70…74 «С – за 17 с. Молоко от инфицированных и остальных коров оздоравливаемого стада сдают на молокоперерабатывающий завод или используют внутри хозяйства после пастеризации в обычном технологическом режиме. После обеззараживания молоко используется без ограничений.

2.3. Відтворити схему вирощування молодняку для поповнення стада.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 46

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 "Ветеринарна медицина"

Посада: лікар ветеринарної медицини господарства.

Ситуація: В повносистемному рибницькому господарстві "Нивка" з незалежним водопостачанням через 10 днів після пересадки риби (коропа) із зимувальних ставків в нагульні, виявлено масове захворювання риби та її загибель. При клінічному огляді відмічено порушення координації руху у хворої риби, яка трималась на поверхні води та не реагувала на наближення людей. Характерними були крововиливи різної форми та розмірів біля грудних, черевних і хвостового плавців, а також в передній камері ока. Через декілька днів з'явилась скуйовджена луска, водянка черевця та екзофтальм. Через 2 тижні після появи захворювання у деяких риб спостерігали появу виразок на шкірі різної величини та форми, яскраво-червоного кольору з характерною облямівкою та некрозом тканин в центрі.

На початку захворювання температура води в ставках була 12°С, а через 2 тижні стала 16-17°С. Іхтіопатологом патматеріал для досліджень був відібраний тоді, коли у риб з'явилися виразки.