1. Теоретична частина

1. Виникнення якого захворювання слід передбачити? Сказ

2. Які заходи і як необхідно виконати терміново в даній ситуації?

Повідомити керівництво

Надіслати труп, до лаб

Ізолювати покусаних

Щепити людей і направ до лікарні

1.3. Як підтвердити діагноз? Викладіть методи діагностики передбачуваної хвороби?

Попередній діагноз для вжиття негайних заходів установлюють на основі анамнезу, аналізу існуючої епізоотичної ситуації щодо сказу, клінічних ознак хвороби. Остаточний діагноз установлюють за результатами лабораторних досліджень. Внаслідок того, що хвороба завжди призводить до смерті, її «превентивну» діагностику проводять відразу після укусу обстеженням (якщо є можливість) тварини. З метою діагностики сказу у тварин використовують його клінічні і патоморфологічні (виявлення тілець Бабеша—Негрі) ознаки, біологічну пробу і метод флуоресціюючих антитіл. Тільки у випадку негативних результатів усіх цих досліджень можна виключити діагноз сказу у тварин.

Лабораторна діагностика.. У лабораторію для дослідження на сказ надсилають нарочним свіжі трупи дрібних тварин або голову загиблої чи забитої великої тварини. Для проведення біопроби направляють головний мозок (свіжий чи консервований у 30 — 50 %-му розчині гліцерину). Патологічний матеріал має бути ретельно запакований у герметичну тару з притертою пробкою, залитою парафіном, а труп тварини вміщений у будь-який герметичний водонепроникний контейнер. Лабораторна діагностика включає мікроскопічні дослідження головного мозку тварин з метою виявлення тілець-включень Бабеша-Негрі, серологічні дослідження за РІД для виявлення специфічного рабічного антигену, а також проведення біологічної проби на білих мишах і кролях. Для мікроскопічного виявлення тілець-включень Бабеша-Негрі готують мазки, мазки-відбитки та гістологічні зрізи з амонієвого рогу, кори головного мозку, мозочка (при буйній формі сказу), а також з довгастого й спинного мозку (при паралітичній формі сказу). Слід мати на увазі, що тілець Бабеша-Негрі ніколи не буває в нервових клітинах хворих на сказ лисиць і корсаків, а також у мозку покусаних ними тварин. Специфічна діагностика має значення тільки для ретроспективного підтвердження діагнозу сказу у людини. Метод флуоресціюючих антитіл дозволяє швидко ідентифікувати вірус в тканинах головного мозку і слинних залоз людини, що загинула від сказу, непрямий метод флуоресціюючих антитіл — виявити сироваткові антитіла проти вірусу. Докладна діагностика сказу забезпечується гістологічним дослідженням головного мозку й виявленням у мозочку і гіпокампі тілець Бабега-Негрі. Внаслідок того що ці включення виявляються приблизно у 80 % випадків, їх відсутність не дає абсолютних підстав зняти діагноз сказу, встановлений на підставі епідеміологічного анамнезу і клініки хвороби.

1.4. Опишіть патогенез, клінічні ознаки, епізоотологічні дані та патолого-анатомічні зміни при цій хворобі. Довідник

2. Практична частина

1. Які дії запроваджують щодо потерпілих людей та тварин?

При сказі показана негайна госпіталізація. Лікувальні заходи спрямовують на зменшення страждань. Хворого кладуть в окрему палату, забезпечуючи спокій, абсолютну тишу. Проводять щеплення

2. Викладіть комплекс організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів при даній хворобі.

Головний лікар ветеринарної медицини району, міста, району у місті про встановлене захворювання на сказ і вжиті заходи щодо його ліквідації терміново повідомляє обласне управління державної ветеринарної медицини, а також районну (міську) санепідстанцію або санепідемвідділення місцевої лікарні. Населений пункт або його частина з прилеглими до нього угіддями, пасовище, лісовий чи польовий масив, урочище та ін., де виявлено захворювання на сказ, за поданням головного лікаря ветеринарної медицини району, міста, району у місті рішенням органу місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади оголошують неблагополучним щодо цього захворювання і вводять карантинні обмеження. В рішенні чітко визначаються межі неблагополучної на сказ території, а також загрозлива зона з урахуванням збудника інфекції та місцевих умов.Вогнищем сказу вважається не тільки місце виявлення джерела збудника інфекції (хворих на сказ тварин), але й навколишня територія, на яку можлива міграція диких тварин. В неблагополучному пункті тварин щеплюють проти сказу, виявляють хворих та підозрілих на зараження сказом, умертвляють хворих на сказ тварин, а також підозрілих на захворювання. Трупи тварин забитих, загиблих або підозрілих на захворювання спалюють разом із шкірою. В неблагополучних пунктах забороняється проведення виставок, виводок собак, вивезення за його межі собак, котів і диких тварин. В мисливських угіддях, оголошених неблагополучними, а також в загрозливій зоні, забороняється проведення промислового і ліцензійного відстрілу диких тварин, їх відлов і вивіз. При виявленні захворювання на сказ серед диких тварин незалежно від строків полювання служба державної ветеринарної медицини разом з органами охорони природи, мисливського і лісового господарства вживають заходів щодо зниження чисельності лисиць та єнотовидних собак і проводять пероральну імунізацію диких м'ясоїдних звірів антирабічною вакциною згідно з настановою по її застосуванню. Для своєчасного виявлення та ізоляції хворих і підозрілих в захворюванні на сказ тварин встановлюється постійний ветеринарний нагляд за тваринами неблагополучної ферми, гурту, отари, табуну. Підозрілих на захворювання і покусаних тварин піддають ретельному ветеринарному огляду не менше 2 - 3 раз на добу. Тварин, підозрілих на зараження сказом, щеплюють антирабічною вакциною та утримують під наглядом протягом 60 днів. Хворих та підозрілих на захворювання сказом тварин лікувати або піддавати щепленням проти цієї хвороби забороняється. Свійських тварин і хутрових звірів, підозрілих на зараження сказом без клінічних ознак захворювання, дозволяється незалежно від строку щеплення їх проти сказу піддавати забою з використанням одержаних від них продуктів на загальних підставах. Місця, де знаходились хворі тварини і підозрілі на захворювання сказом, предмети догляду за ними, одяг та інші речі, забруднені слиною та виділеннями від хворих тварин, підлягають дезинфекції

3. Розробіть схему щеплення людей та тварин при даному захворюванні.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 49

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 "Ветеринарна медицина"

Посада: лікар ветеринарної медицини господарства

Ситуація: В спеціалізованому з виробництва баранини господарстві овець утримують в пристосованих приміщеннях і в типових вівчарнях. В господарстві є також велика рогата худоба та коні. В літній період овець випасають на низинних пасовищах та на полях після збирання врожаю.

В кінці літа у невеликої кількості овець помітили кульгавість. Згодом кількість кульгавих овець різко збільшилась При клінічному дослідженні встановлено: на шкірі в ділянці міжкопитцевої щілини набряк, почервоніння, ерозії та виразки вкриті сірувато-білим клейким ексудатом з неприємним запахом. У деяких овець відмічали відшарування та розпад рогової стінки, гнійно-некротичні виділення із запахом некротизованих тканин.

Серед інших видів тварин захворювання не відмічене.