КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 41

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 "Ветеринарна медицина"

Посада: лікар ветеринарної медицини господарства.

В сільськогосподарському підприємстві "Озеряни" утримується 3030 голів великої рогатої худоби симентальської породи, в т.ч. корів 1120 гол., нетелів - 187 гол., молодняку - 1723 гол. Все поголів'я розміщене на одній фермі. У господарстві утримується також 165 коней. Утримання тварин цілорічно стійлове. Літнього табору та пасовища господарство не має. Восени 2004 року 115 телят було закуплено у населення. В грудні були виявлені окремі тварини (серед телят і лошат) з ураженнями шкіри у вигляді алопецій з сіро-жовтими лусочками. В січні 2005 року було виявлено 256 хворих тварин.

1. Теоретична частина

1.1. Перерахуйте клінічні ознаки, характерні для дерматомікозів тварин?

Дерматомікози – грибкове захворювання шкіри; відносять трихофітію і мікоспоридіоз.

Трихофітія

Клін. оз. - інкубаційний період триває 6 — 30 діб:

• перебіг хвороби завжди хронічний

• свербіж

• утворення на шкірі маленьких, завбільшки з горошину вузликів, на місці яких згодом виникають різко обмежені круглі плями, що поступово збільшуються, вкриваються жовто-сірими азбестоподібними кірками і перетворюються на струпи

• волосся на уражених ділянках втрачає блиск, стає сухим, легко обламується

• шкіра на окремих ділянках значно потовщується, набуває складчастості

• телята худнуть, значно відстають у розвитку, часто уражуються секундарною мікрофлорою

• у телят-молочників шкіра часто уражується в ділянці губ і лицевої частини голови. Внаслідок утворення товстих кірочок морда здається вимазаною в тісті — «тістова морда». Відмічається болючість ураженої шкіри, свербіж. Телята повільно ростуть, худнуть, а в разі відсутності лікування можуть загинути

Мікроспорія (

Клін. оз. - Інкубаційний період триває 22 — 47 діб:

• форми - поверхнева, глибока, стерта та прихована форми хвороби

• найчастіше - прихована

• поверхнева - на шкірі лап, морди, хвоста виявляють плями округлої форми, вкриті лусочками, іноді білувато-сірими кірочками з рідко розміщеними волосинками, що легко обламуються. На деяких ділянках спостерігається повне облисіння шкіри

• У коней ураження локалізуються в ділянці голови, шиї, холки, лопаток, спини, крупа, іноді кінцівок. Частіше спостерігається поверхнева форма хвороби, що характеризується утворенням безволосих плям різної форми діаметром 3 — 4 см, обламуванням волосся поблизу верхніх шарів шкіри, відсутністю свербежу

1.2. Вкажіть етіологічні та патогенетичні фактори, які впливають на поширення захворювання

Трихофітія - джерелом збудника хвороби є хворі та перехворілі свійські тварини, іноді мишоподібні гризуни, ховрахи, які виділяють збудник у зовнішнє середовище з інфікованими лусочками, кірочками та волоссям. Здорові тварини заражаються при безпосередньому контакті з хворими тваринами під час парування, облизування уражених місць шкіри, взаємних дотиків у разі щільного утримання. Собаки і коти заражаються під час обнюхування, облизування, бійки. Факторами передавання й поширення хвороби можуть бути контаміновані грибком корми, пасовища, приміщення, речі догляду, одяг і руки обслуговуючого персоналу. Спори грибка можуть переноситись повітрям, а також з пилом і краплями води. Поширенню хвороби сприяють зоогігієнічні порушення в утриманні тварин, несвоєчасне лікування, відсутність необхідного догляду за шкірою. Захворювання хутрових звірів може з'явитися після згодовування боєнських відходів від хворих на трихофітію тварин. У собак і котів трихофітія спостерігається зазвичай серед бездомних, бродячих тварин, які часто стають джерелом збудника для кімнатних тварин. Трихофітія реєструється в різні пори року, однак частіше в зимово-весняний період, до вигону худоби на пасовища, особливо в разі недостатньої чи неповноцінної їх годівлі. У неблагополучних господарствах хвороба може з'явитись також восени, при розміщенні тварин у недостатньо знезаражених приміщеннях. Рідше захворювання спостерігається в пасовищний період як продовження зимового захворювання

3. Зазначте особливості перебігу трихофітії і мікроспорії у різних тварин.

Трихофітія – ВРХ- Перебіг хвороби завжди хронічний. Форми - поверхнева (плямиста), глибока (фолікулярна) і атипова (стерта) форми хвороби

• коні - поверхнева (плямиста), глибока (фолікулярна) і атипова (стерта) форми хвороби

• свині хворіють рідко. Не має свербижу

• собаки, коти, вівці - плями спочатку невеликі, округлі, поступово збільшуються, охоплюючи значні ділянки шкіри, вкриваючи її товстими щільними кірками. Волосся стає ламким, легко висмикується й випадає, оголюючи щільні уражені осередки червоно-бурого або сіруватого кольору. Внаслідок розчухування шкіра оголюється, стає болісною, втрачає еластичність

Мікроспорія

• собаки і коти реєструється прихована форма хвороби, інколи поверхнева

• коні – поверхнева

• поросята – глибока,що проявляється утворенням овальних, різко обмежених плям червонуватого кольору, місцями вкритих товстими коричневими кірками, випаданням щетини, облисінням

3. Методи діагностики мікроспорії у собак і кішок.

При прихованій формі хвороби ураження волосся можна виявити лише за допомогою люмінесцентного та мікроскопічного дослідження.

Люмінесцентний метод передбачає дослідження волосяного покриву хворої тварини або ураженого волосся в затемненому приміщенні, під час якого виявляється специфічне смарагдово-зелене світіння ураженого мікроспорумами волосся. При трихофітії світіння волосся не спостерігається. Як джерело ультрафіолетового випромінювання використовують ртутно-кварцеві лампи зі світлофільтрами, які здатні затримувати видиму частину спектра і пропускати ультрафіолетову. Дослідження проводять до лікування тварин різними препаратами, оскільки деякі з них (саліцилова кислота, риванол, вазелін та ін.) флуоресціюють.

Мікроскопічні дослідження для виявлення грибка проводять безпосередньо в господарстві чи зональній лабораторії. Відібрані зразки волосся, лусочки, зскрібки ураженої шкіри подрібнюють препарувальними голками, заливають на 5 — 10 хв. 1 — 2 краплями 10 %-го розчину їдкого натру або калі. Потім переносять на предметне скло у краплю 50 %-го водного розчину гліцерину, трохи підігрівають над спиртівкою, розглядають за малого й великого збільшення мікроскопа. У позитивних випадках знаходять характерний гіллястий міцелій грибка з рідкими перегородками, а також мозаїчне розміщення невеличких (2 — 3 мкм) спор усередині та на поверхні волосини.