
- •Поняття про психодіагностику, її предмет та завдання.
- •Основні поняття психодіагностики. Особливості психологічного діагнозу.
- •Професійно-етичні норми в психодіагностиці.
- •Професійна компетентність.
- •Конфіденційність дослідження.
- •Об'єктивність дослідження.
- •Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •Класифікація психодіагностичних методик.
- •1. Методики высокого уровня формализации
- •2. Малоформализированные методики
- •Загальна характеристика діагностичних методів. Переваги та недоліки.
- •Поняття «тест». Переваги та недоліки методу тестування.
- •Основні типи даних в психодіагностиці (l-дані, q-дані, t-дані).
- •Характеристика проективних методик: переваги і недоліки. Поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •2. Загальна характеристика проективних методик: переваги й недоліки.
- •3. Класифікація проективних методик.
- •1. Методики доповнення. Стимульний матеріал:
- •4. Методики вивчення експресії (аналіз почерку, особливостей мовного поводження).
- •11.Класифікація проективних методик.
- •12.Форми та види психодіагностики в системі освіти.
- •13.Етапи психодіагностичного дослідження.
- •14Схема побудови програми психологічного дослідження.
- •15.Основні фактори, що впливають на результати психодіагностичного обстеження (змінні).
- •16.Специфіка формулювання та оформлення психологічного заключення.
- •17.Поняття та особливості психокорекційної та розвивальної роботи психолога.
- •18.Види психокорекції.
- •19.Основні принципи психокорекційної роботи.
- •20.Основні моделі, мета та завдання психокорекційної роботи. Правила постановки мети.
- •21.Основні елементи психокорекційної ситуації.
- •22.Основні принципи складання психокорекційних програм.
- •23.Види психокорекційних програм.
- •24.Загальні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •25.Специфіка психокорекційної роботи з дітьми дошкільного віку.
- •26.Загальні вимоги до складання когнітивних корекційно-розвивальних програм для дітей різних вікових груп.
- •27.Особливості організації групової психокорекції з дітьми та підлітками. Вимоги до формування дитячої психокорекційної групи.
- •28.Поняття арт-терапії. Історія виникнення, мета, завдання.
- •29.Форми та види арт-терапії.
- •30.Особливості арт-терапії в роботі психолога з дітьми дошкільного віку.
- •31.Особливості ігротерапії у сучасній психологічній практиці.
- •32.Основні поняття тілесно-орієнтованої терапії.
- •33.Форми, техніки, напрями тілесно-орієнтованої терапії.
- •34Специфіка тілесно-орієнтованої терапії з дітьми.
- •35.Біоенергетичний аналіз а. Лоуена, метод інтеграції рухів ф. Александера, концепція тілесного усвідомлення м. Фельденкрайза як основні напрями тот.
- •35. Метод Александера
- •36.Метод чуттєвого усвідомлення ш. Селвер, кінезіологія (Дж. Гудхарта), танатотерапія в. Баскакова. Як основні напрями тот.
- •37.Поняття про психогімнастику та виразні рухи. Етапи психогімнастичного заняття.
- •38.Особливості танцювально-рухової терапії в роботі практичного психолога.
- •39.Казкотерапія як один із ефективних методів психокорекційної роботи з дітьми. Види казок в казкотерапії.
- •40.Основні форми та прийоми роботи з казками в казко терапії
- •Основні прийоми роботи з казкою
- •6. Казкотерапія - дітям
- •41.Казкотерапевтичні заняття в практичній роботі психолога дошкільного закладу. Структура казкотерапевтичного заняття.
- •42. Методики діагностики особливостей характеру дорослої людини та підлітків.
- •43. Методики діагностики особливостей характеру дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •44. Соціометричні дослідження структури дитячого колективу
- •45. Агресивність дітей дошкільного та шкільного віку. Причини формування та засоби подолання
- •46. Схема проведення діагностичної та корекційно-профілактичної роботи з агресивними дітьми.
- •47. Оцінка рівня тривожності та соромʼязливості в дитячому віці
- •48. Специфіка корекційно-розвивальної роботи з замкненими та сором’язливими дітьми
- •49.Корекційна робота практичного психолога з гіперактивними дітьми
- •50. Причини виникнення страхів дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Особливості каузальної корекції дитячих фобій
- •51Діагностика емоційно-вольової сфери особистості.
- •52,Поняття акцентуйованості характеру. Характеристика діагностичної та розвивальної роботи з цієї проблеми.
- •53,Методи та прийоми діагностики та розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку.
- •54,Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •54. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •55,Психологічне дослідження темпераменту дорослих та підлітків.
- •1. Основні методи дослідження темпераменту.
- •56,Особливості діагностики темпераменту дітей дошкільного віку.
- •56. Особливості діагностики темпераменту у дітей дошкільного віку
- •57,Діагностика міжособистісних відносин у дитячому колективі.
- •59,Дослідження особистісної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •60,Методи дослідження мотиваційно-потребової сфери особистості.
- •61.Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.
- •62.Корекційно-розвивальна робота психолога, спрямована на формування доброзичливих взаємин у дошкільників.
- •63.Діагностика, корекція та розвиток сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •64.Психодіагностичні методики дослідження я-концепції підлітків та дорослих, їх достоїнства та недоліки.
- •65.Особливості психологічного дослідження дитячої я-концепції.
- •66.Дослідження дитячо-батьківських відносин.
- •67.Психологічне сприяння формуванню я-концепції дитини.
- •68.Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •69.Корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
- •70.Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.
- •71,Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •71. Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •72,Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •72. Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •73,Психодіагностика сформованості емпатії у підлітків та дорослих (на основі методики і.М.Юсупова).
- •74,Дослідження настанов батьків щодо виховання дитини та сімейного мікроклімату (методика pari).
- •75,Дослідження особистісного профілю суб’єкта за методикою Кеттела.
- •76,Визначення способів реагування особистості в конфліктній ситуації за допомогою методики к.Томоса.
- •77,Діагностичні можливості тесту Люшера.
- •78,Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •78. Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •79,Використання проективної методики «Неіснуюча тварина» в роботі психолога.
- •80,Діагностика міжособистісних відносин та особистісних проблем (на основі методики Лірі).
- •81.Загальна характеристика тесту mmpi як діагностичного інструменту вивчення особистості
- •82. Оцінка рівня домагань за методикою ф.Хоппе
- •83.Виявлення внутрішньосімейних міжособистісних стосунків за допомогою
- •84.Загальна характеристика соціометричної методики Дж.Морено
- •85.Діагностика рівня суб’єктивного контролю за методикою Дж.Роттера
- •86.Методика вивчення фрустраційних реакцій Розенцвейга
- •87.Методика оцінки внутрішньосімейних стосунків Рене Жиля
- •88.Вивчення рівня шкільної тривожності за методикою Філіпса
- •89.Застосування діагностичного комплексу проективного інтерв’ю в роботі
- •90.Дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості за допомогою психографічного теста ТіГр.
87.Методика оцінки внутрішньосімейних стосунків Рене Жиля
Для исследования сферы межличностных отношений ребенка и его восприятия внутрисемейных отношений предназначена детская проективная методика Рене Жиля. Цель методики состоит в изучении социальной приспособленности ребенка, а также его взаимоотношений с окружающими.
Методика является визуально-словестной, состоит из 42 картинок с изображением детей или детей и взрослых, а также текстовых заданий. Ее направленность - выявление особенностей поведения в разнообразных жизненных ситуациях, важных для ребенка и затрагивающих его отношения с другими людьми.
Перед началом работы с методикой ребенку сообщается, что от него ждут ответов на вопросы по картинкам. Ребенок рассматривает рисунки, слушает или читает вопросы и отвечает. Ребенок должен выбрать себе место среди изображенных людей, либо идентифицировать себя с персонажем, занимающим то или иное место в группе. Он может выбрать его ближе или дальше от определенного лица. В текстовых заданиях ребенку предлагается выбрать типичную форму поведения. Таким образом, методика позволяет получить информацию об отношении ребенка к разным окружающим его людям (к семейному окружению) и явлениям.
Простота и схематичность, отличающие методику Р. Жиля от других проективных тестов, не только делают ее более легкой для испытуемого ребенка, но дают возможность относительно большей ее формализации. Помимо качественной оценки результатов, детская проективная методика межличностных отношений позволяет представить результаты психологического обследования по ряду переменных и количественно.
Психологический материал, характеризующий систему личностных отношений ребенка, можно условно разделить на две большие группы переменных:
1) Переменные, характеризующие конкретно-личностные отношения ребенка: отношение к семейному окружению (мать, отец, бабушка, сестра и др.), отношение к другу или подруге, к авторитетному взрослому и пр.
2) Переменные, характеризующие самого ребенка и проявляющиеся в различных отношениях: общительность, отгороженность, стремление к доминированию, социальная адекватность поведения.
Всего выделяют 12 признаков: - отношение к матери, - отношение к отцу, - отношение к матери и отцу как семейной чете, - отношение к братьям и сестрам, - отношение к бабушке и дедушке, - отношение к другу, - отношение к учителю, - любознательность, - стремление к доминированию, - общительность, - отгороженность, - адекватность.
Отношение к определенному лицу выражается количеством выборов данного лица, исходя из максимального числа заданий, направленных на выявление соответствующего отношения.
Методику Р. Жиля нельзя отнести к числу чисто проективных, она представляет собой переходную форму между анкетой и проективным тестам. В этом ее большое преимущество. Она может быть использована как инструмент глубинного изучения личности.
Проведите тестирование, а затем обратитесь к ключу для оценки полученных результатов
88.Вивчення рівня шкільної тривожності за методикою Філіпса
Методика диагностики уровня школьной тревожности Филлипса (Филипса)
Цель методики (опросника) состоит в изучении уровня и характера тревожности, связанной со школой у детей младшего и среднего школьного возраста.
Тест состоит из 58 вопросов, которые могут зачитываться школьникам, а могут и предлагаться в письменном виде. На каждый вопрос требуется однозначно ответить “Да” или “Нет”.
Инструкция: “Ребята, сейчас Вам будет предложен опросник, который состоит из вопросов о том, как Вы себя чувствуете в школе. Старайтесь отвечать искренне и правдиво, здесь нет верных или неверных, хороших или плохих ответов. Над вопросами долго не задумывайтесь.
Отвечая на вопрос, записывайте его номер и ответ “+”, если Вы согласны с ним, или “-”, если не согласны”.
Обработка и интерпретация результатов.
При обработке результатов выделяют вопросы; ответы на которые не совпадают с ключом теста. Например, на 58-й вопрос ребенок ответил “Да”, в то время как в ключе этому вопросу соответствует “-”, то есть ответ “нет”. Ответы, не совпадающие с ключом - это проявления тревожности. При обработке подсчитывается:
1. Общее число несовпадений по всему тексту. Если оно больше 50 %, можно говорить о повышенной тревожности ребенка, если больше 75 % от общего числа вопросов теста – о высокой тревожности.
2. Число совпадений по каждому из 8 факторов тревожности, выделяемых в тексте. Уровень тревожности определяется так же, как в первом случае. Анализируется общее внутреннее эмоциональное состояние школьника, во многом определяющееся наличием тех или иных тревожных синдромов (факторов) и их количеством.
Примеры вопросов:
Трудно ли тебе держаться на одном уровне со всем классом?
Волнуешься ли ты, когда учитель говорит, что собирается проверить, насколько ты знаешь материал?
Трудно ли тебе работать в классе так, как этого хочет учитель?
Снится ли тебе временами, что учитель в ярости от того, что ты не знаешь урок?