66.Дослідження дитячо-батьківських відносин.

66. "Анализ семейных взаимоотношений" (АСВ) Опросник для родителей в двух вариантах – детском и подростковом, предназначен для анализа семейного воспитания и причин его нарушения. Опросник можно использовать в исследовании тех проблемных семей, где есть нервные дети и подростки с явными акцентуациями характера и отклонениями в поведении.

"Лики родительской любви" данный опросник поможет и отцу и матери оценить, на каких основаниях строится их отношение к ребенку.

Мера заботы" многие нарушения в поведении и развитии ребенка связаны с недостаточным или чрезмерным вниманием к нему родителей. Этот тест поможет разобраться, насколько верна воспитательная позиция.

Методика идентификации детей с родителями опросник А. И. Зарова Посредством методики диагностируются компетентность и престижность родителей в восприятии детей, и особенности эмоциональных отношений с родителями.

Методика PARI (parental attitude research instrument) предназначена для изучения отношения родителей (прежде всего, матерей) к разным сторонам семейной жизни (семейной роли, к ребенку: оптимальный эмоциональный контакт, излишняя эмоциональная дистанция с ребенком, излишняя концентрация на ребенке). Авторы — американские психологи Е.С. Шефер и Р.К. Белл. Эта методика широко использовалась в Польше (Рембовски) и Чехословакии (Котаскова). В нашей стране адаптирована Т.В. Нещерет.

Опросник родительского отношения (ОРО) тест-опросник представляет собой психодиагностический инструмент, ориентированный на выявление родительского отношения у лиц, обращающихся за психологической помощью по вопросам воспитания детей и общения с ними. Родительское отношение понимается как система разнообразных чувств по отношению к ребенку, поведенческих стереотипов, практикуемых в общении с ним, особенностей восприятия и понимания характера личности ребенка, его поступков.

"Поведение родителей и отношение подростков к ним" Е. Шафер (ПОР - Подростки о родителях) назначение теста - изучение установок, поведения и методов воспитания родителей так, как видят их дети в подростковом возрасте.

Стратегии семейного воспитния" С помощью этого теста можно оценить свою стратегию семейного воспитания (стиль): авторитетный, авторитарный, либеральный. и индифферентный.

67.Психологічне сприяння формуванню я-концепції дитини.

67. З метою формування позитивної "Я-концепції" психологами успішно використовуються різноманітні психотехнічні методики, прийоми, тренінги особистісного зростання, що дають стійкі позитивні результати.

Система вправ і прийомів роботи, спрямована на формування позитивного "Я-образу", передусім має на меті підвищення самопізнання. Відомо, що процес самопізнання розпочинається з усвідомлення власного тіла (тобто фізичних характеристик власного "Я"); активізації процесу самопізнання суттєво сприяють пізнання індивідуальних особливостей інших людей та порівняння себе з ними; одним із основних завдань процесу самопізнання є пізнання власного внутрішнього світу.

Корекційну роботу слід розпочинати з оптимізації процесу розвитку фізичних аспектів образу "Я". З цією метою вчитель на уроках і в позаурочний час разом із учнями виділяє та обґрунтовує критерії аналізу зовнішності літературних персонажів, відомих акторів, співаків, конкретних учнів з класу. Також учні можуть брати активну участь в грі, за умовами якої вони повинні впізнати своїх однокласників за вербальним описом їх зовнішності, який спочатку робить вчитель, а згодом і самі учасники гри. Для активізації формування фізичних аспектів ідеального образу "Я" проводяться заняття, на яких описують зміни, що відбуваються у зовнішності інших людей; серед цих змін виділяються такі, що подобаються та не подобаються; визначаються схожі та відмінні риси у зовнішності досліджуваних школярів та інших людей.

З метою формування емоційних аспектів образу "Я" в позаурочний час використовується кожна слушна ситуація, за якою аналізується емоційний стан дитини. Також проводяться заняття, на яких виробляються критерії аналізу й оцінки емоційних станів інших людей. Учнів навчають визначати почуття інших людей у різноманітних життєвих ситуаціях, з'ясовувати фактори їх виникнення. Поява здатності розуміти емоції інших людей та чинники їх виникнення, в свою чергу сприяє процесу пізнання власних емоційних станів, а отже і становленню емоційних характеристик в "Я-образі" молодших школярів.

Водночас корекційна робота повинна постійно спрямовуватись на збагачення словникового запасу школярів з низьким рівнем навчальних досягнень різноманітними поняттями, що означають особистісні якості людини. Процесові усвідомлення таких понять передує з'ясування їх змісту, зокрема, на прикладах конкретних ситуацій.

Для активізації процесу самопізнання використовуються вправи, для виконання яких необхідно відтворити різноманітні риси характеру в уявних ситуаціях; розповісти про найщасливіший та найгірший день у своєму житті; розказати, що доброго, а що поганого відбулося у власному житті останнім часом.

На заняття, що сприяють формуванню ідеального образу "Я" дітей, пропонується пригадати та назвати конкретну особу (людину, літературного персонажа), що їм подобається і вчинки якої вони хотіли б наслідувати. Спочатку розглядаються конкретні вчинки цієї людини, називаються її особистісні якості, а потім дітьми разом з вчителем чи психологом виділяються ідеальні якості для наслідування, з'ясовується їх цінність.

Формуванню ідеального образу "Я" сприяє проведення вдруге методики "Контрольний список прикметників". Дана методика проводиться з метою формування узагальненого ідеального образу "Я", до змісту якого відносяться дійсно значущі для особистості якості, незалежні від конкретних особистісних якостей, властивих "ідеальній людині". Сформовані та усвідомлені якості ідеального образу "Я" за підтримки вчителя стають критерієм оцінки поведінкової діяльності школяра.

Працюють також і над тим, щоб учні вчилися виявляти розбіжності між уявленнями про себе та власною поведінкою, вносити корективи в існуючий "Я-образ", визначати власні особистісні якості. В процесі роботи стимулюється та підтримується навіть найменше прагнення до змін тих якостей у власному "Я", що суперечать відповідним якостям у змісті "Я-ідеального".

Поява задоволення від спілкування з психологом і вчителями виступатиме свідченням появи інтересу до власного внутрішнього світу. В свою чергу потреба у самопізнанні сприяє інтенсивнішому розвитку уявлень про власне "Я".

Описані вище заняття сприяють формуванню адекватного "Я-образу" молодших школярів, а саме o формуються фізичні та емоційні аспекти "Я-образу", ідеальний образ "Я";

o відбувається усвідомлення не лише позитивних, але й негативних якостей у власному "Я";

o активний словниковий запас школярів збагачується новими поняттями, що означають особистісні якості;

o збільшується кількість адекватних уявлень у змісті "Я-образу";

o зменшується кількість суперечностей між уявленнями учня про себе та його поведінкою.

Необхідною умовою формування позитивного самоставлення є створення сприятливого психологічного клімату в школі, що дозволяє учням відчувати себе в безпеці. Проведення занять в формі тренінгових з дотриманням всіх його принципів призводить, як відомо, не лише до особистісного зростання, але й сприяє поглибленню позитивних взаємин у групі, оволодінню навичками відвертості, прийняттю себе та інших. З цією метою успішно використовуються також спеціальні вправи, спрямовані на розвиток позитивного мислення, на формування вміння пишатися своїми успіхами, радіти успіхам товаришів. Також проводяться бесіди, на яких учні розповідають про власні вчинки, діляться думками про те, чи завжди може людина бездоганно виконати яку-небудь справу; водночас звертається увага на позитивні якості та недоліки однокласників і, передусім, тих, хто гарно навчається. Проведені бесіди сприяють формуванню адекватного ставлення до власних недоліків і позитивних якостей; уявлень про те, що в кожної людини є недоліки.

Для підвищення рівня самооцінки в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, першочергово, в навчальній діяльності значна увага надається одноманітним видам діяльності (списування, різноманітні обчислення тощо), що сприяють активній участі школярів з низьким рівнем навчальних досягнень в процесі навчальної діяльності та дозволяють отримувати задоволення від успішного виконання навчальних завдань. Поступово вчителі мають ускладнювати навчальні завдання, навчаючи при цьому учнів володіти раціональними прийомами роботи. Водночас вчителі повинні схвалювати кожний успіх дитини.

У подальшій роботі вчителі мають широко використовувати диференційований підхід в навчанні, що передбачає і певну допомогу з боку вчителя. Використання диференційованих завдань сприяє розвитку позитивного мислення в школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, підвищенню їх самооцінки та дозволяє дещо підвищити статус школярів у класі.

З метою зниження тривожності в школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, що характеризуються підвищеною і високою тривожністю, можна дотримуватися психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку, розроблених та апробованих С.О. Ставицькою [176].

Зокрема, корекційна робота спрямовується на:

o оволодіння учнями здатністю зосереджуватися на процесі виконанні завдання, а не на емоціях, що його супроводжують;

o розвиток в учнів мотиву компетентності (за допомогою занять зі школярами з низьким рівнем навчальних досягнень, що є молодшими за віком);

o формування адекватного рівня домагань у навчальній діяльності;

o використання розгорнутих критеріїв педагогічної оцінки, зокрема, в деяких випадках оцінювання окремих успішних елементів діяльності;

o порівняння на основі власних досягнень дитини.