43. Методики діагностики особливостей характеру дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Акцентуации характера – это скорее особенности детей, крайние варианты нормы. Эти особенности детей определяются при помощи тестов (Леонгарда, Шмишека и т.д.) а  также при помощи наблюдений и анализа поведения детей. Стоит отметить, что каждый второй ребенок - акцентуант и многие особенности детей, сигналящие об акцентуации, заметны уж в очень раннем возрасте, а значит, поддаются коррекции.

 Астеническая акцентуация (она же астено-невротическая) – ребенок отличается сильной утомляемостью и постоянной слабостью, а также раздражительностью. У таких детей все болит, они с трудом осваивают школьную программу.

 Гипертимная акцентуация у детей выражается в гиперактивности и безудержном веселии. Конечно же, такие дети – источник позитива, но есть и обратная сторона медали: они не боятся даже самых рискованных авантюр, провоцируя на них всех окружающих и неспособны подолгу заниматься одним делом: им все надоедает быстрее, чем обычным детям.

 Истероидная акцентуация характера может возникнуть, например, если ребенок один в семье и является постоянным объектом повышенного внимания всех родных. Стремление быть в центре внимания  и эгоцентризм движет всеми поступками и поведением ребенка. Однако есть и позитивные особенности детей с этой акцентуации характера: активная жизненная позиция, энергичность, инициативность.

 Конформные дети живут только по правилам, установленным коллективом или обществом. Вся их жизнь определяется тем, в каком они окружении находятся.

 Лабильная акцентуация характера  это постоянная смена настроения – иногда по 20 раз на день. Лабильные дети нервные и чувствительные.

 Неустойчивые дети ни к чему не привязаны. Они достаточно ленивы, учатся из под палки и то с трудом, они стремятся только к удовольствиям. Заветная мечта детей к этим типом акцентуации  — остаться без контроля  родителей и учителей, быть предоставленными самим себе.

 Психастеническая акцентуация характеризуется  крайней неуверенностью в себе, неумением принять решение, постоянными колебаниями и перепроверяниями сделанного.

 Сенситивные дети  - самые чувствительные и ранимые. Это один из немногих типов акцентуации, при котором страдают больше сами дети, нежели общество.

 Особенности детей с шизоидной акцентуацией заметны уже в раннем возрасте. Такие дети замкнуты, малоэмоциональны, предпочитают играть в одиночестве, однако уже в раннем возрасте задумываются о недетских проблемах.

 Циклоидные дети склонны к депрессиям, но не постоянным, а  начинающимся каждые три недели. За это время они запускают учебу и престают общаться с друзьями, а после  все возвращается на круги своя.

Для диагностики акцентуаций характера и психопатий используются следующие методики: ПДО (патохарактерологический диагностический опросник), метод идентификации Эйдемиллера, методика Леонгарда-Шмишека, MMPI.

44. Соціометричні дослідження структури дитячого колективу

Соціометричний метод застосовують для вивчення стосунків між дітьми, з'ясування місця, яке займає дитина серед однолітків. Під час дослідження кожна дитина відповідає на питання, які стосуються вибору партнерів для спільної роботи, відпочинку, занять (з ким би хотів сидіти за однією партою; з ким би хотів піти в туристичний похід; з ким би хотів жити в одному наметі; кого б запросив до себе на день народження тощо). Такі питання називають критеріями вибору.

Соціометричний (лат. societas- спільність, суспільство і грец. теtreo- вимірюю) метод -дослідження становища кожної дитини у колективі однолітків з метою визначення взаємних схильностей, симпатій тощо.

Стосунки дітей дошкільного віку з'ясовують за допомогою так званого вибору в дії. З цією метою організовують гру "Секрет" або "Сюрприз". Дітей по одному запрошують до кімнати, де кожному дають по три речі (іграшки, картинки) і просять сказати, яка з них подобається більше за інші, яка менше, яка зовсім не подобається. Потім пропонують "по секрету" подарувати ці речі дітям у групі, (наприклад, покласти в шафу). На підставі розподілу подарунків складають матрицю та соціограму (графічне зображення стосунків у колективі), з яких видно, хто з дітей має велику популярність у групі (отримали найбільше подарунків), хто меншу, а хто зовсім не приваблює однолітків. Соціограма втілює також взаємність виборів і допомагає передбачити дружні зв'язки між дітьми або прагнення до них. Однак соціометричний метод показує тільки зовнішню картину стосунків між дітьми. Причини прихильності, антипатії встановлюють за допомогою інших методів дослідження.

Найчастіше у конкретних дослідженнях застосовують декілька методів, які взаємодоповнюють і контролюють один одного.