- •Поняття про психодіагностику, її предмет та завдання.
- •Основні поняття психодіагностики. Особливості психологічного діагнозу.
- •Професійно-етичні норми в психодіагностиці.
- •Професійна компетентність.
- •Конфіденційність дослідження.
- •Об'єктивність дослідження.
- •Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •Класифікація психодіагностичних методик.
- •1. Методики высокого уровня формализации
- •2. Малоформализированные методики
- •Загальна характеристика діагностичних методів. Переваги та недоліки.
- •Поняття «тест». Переваги та недоліки методу тестування.
- •Основні типи даних в психодіагностиці (l-дані, q-дані, t-дані).
- •Характеристика проективних методик: переваги і недоліки. Поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •2. Загальна характеристика проективних методик: переваги й недоліки.
- •3. Класифікація проективних методик.
- •1. Методики доповнення. Стимульний матеріал:
- •4. Методики вивчення експресії (аналіз почерку, особливостей мовного поводження).
- •11.Класифікація проективних методик.
- •12.Форми та види психодіагностики в системі освіти.
- •13.Етапи психодіагностичного дослідження.
- •14Схема побудови програми психологічного дослідження.
- •15.Основні фактори, що впливають на результати психодіагностичного обстеження (змінні).
- •16.Специфіка формулювання та оформлення психологічного заключення.
- •17.Поняття та особливості психокорекційної та розвивальної роботи психолога.
- •18.Види психокорекції.
- •19.Основні принципи психокорекційної роботи.
- •20.Основні моделі, мета та завдання психокорекційної роботи. Правила постановки мети.
- •21.Основні елементи психокорекційної ситуації.
- •22.Основні принципи складання психокорекційних програм.
- •23.Види психокорекційних програм.
- •24.Загальні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •25.Специфіка психокорекційної роботи з дітьми дошкільного віку.
- •26.Загальні вимоги до складання когнітивних корекційно-розвивальних програм для дітей різних вікових груп.
- •27.Особливості організації групової психокорекції з дітьми та підлітками. Вимоги до формування дитячої психокорекційної групи.
- •28.Поняття арт-терапії. Історія виникнення, мета, завдання.
- •29.Форми та види арт-терапії.
- •30.Особливості арт-терапії в роботі психолога з дітьми дошкільного віку.
- •31.Особливості ігротерапії у сучасній психологічній практиці.
- •32.Основні поняття тілесно-орієнтованої терапії.
- •33.Форми, техніки, напрями тілесно-орієнтованої терапії.
- •34Специфіка тілесно-орієнтованої терапії з дітьми.
- •35.Біоенергетичний аналіз а. Лоуена, метод інтеграції рухів ф. Александера, концепція тілесного усвідомлення м. Фельденкрайза як основні напрями тот.
- •35. Метод Александера
- •36.Метод чуттєвого усвідомлення ш. Селвер, кінезіологія (Дж. Гудхарта), танатотерапія в. Баскакова. Як основні напрями тот.
- •37.Поняття про психогімнастику та виразні рухи. Етапи психогімнастичного заняття.
- •38.Особливості танцювально-рухової терапії в роботі практичного психолога.
- •39.Казкотерапія як один із ефективних методів психокорекційної роботи з дітьми. Види казок в казкотерапії.
- •40.Основні форми та прийоми роботи з казками в казко терапії
- •Основні прийоми роботи з казкою
- •6. Казкотерапія - дітям
- •41.Казкотерапевтичні заняття в практичній роботі психолога дошкільного закладу. Структура казкотерапевтичного заняття.
- •42. Методики діагностики особливостей характеру дорослої людини та підлітків.
- •43. Методики діагностики особливостей характеру дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •44. Соціометричні дослідження структури дитячого колективу
- •45. Агресивність дітей дошкільного та шкільного віку. Причини формування та засоби подолання
- •46. Схема проведення діагностичної та корекційно-профілактичної роботи з агресивними дітьми.
- •47. Оцінка рівня тривожності та соромʼязливості в дитячому віці
- •48. Специфіка корекційно-розвивальної роботи з замкненими та сором’язливими дітьми
- •49.Корекційна робота практичного психолога з гіперактивними дітьми
- •50. Причини виникнення страхів дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Особливості каузальної корекції дитячих фобій
- •51Діагностика емоційно-вольової сфери особистості.
- •52,Поняття акцентуйованості характеру. Характеристика діагностичної та розвивальної роботи з цієї проблеми.
- •53,Методи та прийоми діагностики та розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку.
- •54,Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •54. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •55,Психологічне дослідження темпераменту дорослих та підлітків.
- •1. Основні методи дослідження темпераменту.
- •56,Особливості діагностики темпераменту дітей дошкільного віку.
- •56. Особливості діагностики темпераменту у дітей дошкільного віку
- •57,Діагностика міжособистісних відносин у дитячому колективі.
- •59,Дослідження особистісної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •60,Методи дослідження мотиваційно-потребової сфери особистості.
- •61.Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.
- •62.Корекційно-розвивальна робота психолога, спрямована на формування доброзичливих взаємин у дошкільників.
- •63.Діагностика, корекція та розвиток сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •64.Психодіагностичні методики дослідження я-концепції підлітків та дорослих, їх достоїнства та недоліки.
- •65.Особливості психологічного дослідження дитячої я-концепції.
- •66.Дослідження дитячо-батьківських відносин.
- •67.Психологічне сприяння формуванню я-концепції дитини.
- •68.Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •69.Корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
- •70.Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.
- •71,Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •71. Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •72,Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •72. Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •73,Психодіагностика сформованості емпатії у підлітків та дорослих (на основі методики і.М.Юсупова).
- •74,Дослідження настанов батьків щодо виховання дитини та сімейного мікроклімату (методика pari).
- •75,Дослідження особистісного профілю суб’єкта за методикою Кеттела.
- •76,Визначення способів реагування особистості в конфліктній ситуації за допомогою методики к.Томоса.
- •77,Діагностичні можливості тесту Люшера.
- •78,Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •78. Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •79,Використання проективної методики «Неіснуюча тварина» в роботі психолога.
- •80,Діагностика міжособистісних відносин та особистісних проблем (на основі методики Лірі).
- •81.Загальна характеристика тесту mmpi як діагностичного інструменту вивчення особистості
- •82. Оцінка рівня домагань за методикою ф.Хоппе
- •83.Виявлення внутрішньосімейних міжособистісних стосунків за допомогою
- •84.Загальна характеристика соціометричної методики Дж.Морено
- •85.Діагностика рівня суб’єктивного контролю за методикою Дж.Роттера
- •86.Методика вивчення фрустраційних реакцій Розенцвейга
- •87.Методика оцінки внутрішньосімейних стосунків Рене Жиля
- •88.Вивчення рівня шкільної тривожності за методикою Філіпса
- •89.Застосування діагностичного комплексу проективного інтерв’ю в роботі
- •90.Дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості за допомогою психографічного теста ТіГр.
Основні прийоми роботи з казкою
Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка або казка, створена психологом чи вчителем для індивідуальної роботи з учнями. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.
Розповідання казок. Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, дітям можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Баби Яги або Василіси Премудрої.
Переписування казок. Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги. В цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.
Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.
Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.
Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.
Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад, можна скласти казку разом з нею. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі.
Стратегії (прийоми) роботи з казками
У практичній психології можна зустріти кілька способів роботи з казками як із проекцією, залежно від того, які завдання ставить перед собою психолог або педагог. Не претендуючи на повний огляд усіх методів, можна спробувати класифікувати їх за цілями і завданнями. Відповідно до уявлень автора, різні за жанрами казки в різній мірі підходять для виконання завдання, тому можна скласти щось на кшталт порівняльної таблиці по жанрах казок і цілях проективних занять із казками.
Використання казки як метафори (обговорення за схемою, вона зручна для педагогів).
Малювання за мотивами казки.
«Чому герой так вчинив?» (характеристика героїв з формулюванням свого відношення до них)
Програвання епізодів казки.
Використання казки як притчі-повчання
Переробка або творча робота з мотивом казки.
Зміна кінця казки.
Продовження відомої казки
Включення в казку персонажів з іншої казки.
Порівняння тих самих персонажів з різних казок
Створення коміксу за казкою з виділенням ключових моментів (виділи 5 ключових моментів казки).
Підбір музичних фрагментів під кожного персонажа й музичної теми всієї казки. (
Підбір кольору під кожний персонаж і колірної гами всієї казки.
Міні-твір «Лист героєві».
Придумування запитань до казки для дітей
Придумування запитань, адресованих казковим персонажам
Словесне малювання.
Драматизація
озвучування фраз персонажів казки з різних емоційних станів
-розігрування того самого епізоду, але з різними варіантами розвитку подій.
Суд над персонажем.
«Кого б ти міг зіграти?» («Ким мене бачать?»)
Казка з кінця.
Казка навиворіт
Складання казки