31.Особливості ігротерапії у сучасній психологічній практиці.

31.

Одним із аспектів соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку є встановлення сприятливих взаємин у процесі спілкування, де критерієм відновлення психічних функцій є самореалізація особистості в соціальній дійсності як повноцінної особистості.

Одним із методів соціальної реабілітації дітей із вадами психофізичного розвитку виступає ігрова терапія.

Ігротерапія - вільна або керована гра, яка терапевтично впливає на клієнта.

Цей метод є досить успішним, тому що в дитячому віці провідною діяльністю є гра. Діти найлегше отримують знання і навички в грі. У процесі гри діти спілкуються, обмінюються думками.

Методи ігрової терапії в соціальній реабілітації є досить новими і не використовуються в комплексі. Спеціалісти, які працюють у цій сфері користуються своїми знаннями, отриманими в процесі діяльності або обміну досвідом, оскільки по теперішній час відсутні вимоги до організації та проведення ігротерапїї, а також відповідні технології.

Ігрова терапія - метод психотерапевтичного впливу на дітей та дорослих з використанням гри. В основі різних методик, що описуються цим визначенням, лежить визнання того, що гра сильно впливає на розвиток особистості. У сучасній психокорекції дорослих гра використовується у груповій психотерапії та соціально орієнтованих тренінгах, як окремі вправи, завдання на невербальну комунікацію, розігрування різних ситуацій. Гра сприяє створенню близьких відносин між учасниками групи, знімає напругу, тривогу, страх перед оточуючими, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімає страх соціально значимих переслідувань. [ 62]

Довгий час ставлення до дитячої гри як педагогами так і психологами було орієнтоване на виховання і навчання дітей. В перше гра в терапії було застосована З. Фрейдом. Це був новий поворот у дитячий психології, оскільки на початку 20 ст. спеціалісти вважали, що психофізичні порушення у дітей не можливо діагностувати і лікувати за допомогою гри.

Ігротерапія. Загальна характеристика методу. Двуплановість. Роль. Сюжет гри.

Утримання гри. Загальні показання до проведення ігротерапії: (соціальний інфантилізм,

замкнутість, низька комунікативність, фобічні реакції, зверхконформність і зверхпідкореність,

порушення поводження і шкідливі навички, неадекватна статеворольова ідентифікація в

хлопчиків). Основні психологічні механізми корекційного впливу гри.

Основні функції психолога. Принципи здійснення ігротерапії. Комунікативна передача

дитині безумовного прийняття. Недирективністъ. Встановлення фокуса корекційного процесу

на почуттях і переживаннях дитини.

Основні види і форми ігротерапії. Ігротерапія в психоаналізі; ігротерапія, сконцентрована

на клієнті; ігротерапія реагування; ігротерапія побудови відношень; примітивна ігротерапія;

ігротерапія у вітчизняній психологічній практиці; недирективная ігротерапія; директивна

ігротерапія; індивідуальна ігротерапія; групова ігротерапія; ігротерапія з неструктурованим

матеріалом; ігротерапія зі структурованим матеріалом. Особливі зауваження при виборі

іграшок. Вимоги до психолога-ігротерапевта. Вимоги до особистості ігрового терапевта.

Вимоги до фахового підготування игротерапевта. Фахові стандарти