
- •Поняття про психодіагностику, її предмет та завдання.
- •Основні поняття психодіагностики. Особливості психологічного діагнозу.
- •Професійно-етичні норми в психодіагностиці.
- •Професійна компетентність.
- •Конфіденційність дослідження.
- •Об'єктивність дослідження.
- •Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.
- •Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.
- •Класифікація психодіагностичних методик.
- •1. Методики высокого уровня формализации
- •2. Малоформализированные методики
- •Загальна характеристика діагностичних методів. Переваги та недоліки.
- •Поняття «тест». Переваги та недоліки методу тестування.
- •Основні типи даних в психодіагностиці (l-дані, q-дані, t-дані).
- •Характеристика проективних методик: переваги і недоліки. Поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •2. Загальна характеристика проективних методик: переваги й недоліки.
- •3. Класифікація проективних методик.
- •1. Методики доповнення. Стимульний матеріал:
- •4. Методики вивчення експресії (аналіз почерку, особливостей мовного поводження).
- •11.Класифікація проективних методик.
- •12.Форми та види психодіагностики в системі освіти.
- •13.Етапи психодіагностичного дослідження.
- •14Схема побудови програми психологічного дослідження.
- •15.Основні фактори, що впливають на результати психодіагностичного обстеження (змінні).
- •16.Специфіка формулювання та оформлення психологічного заключення.
- •17.Поняття та особливості психокорекційної та розвивальної роботи психолога.
- •18.Види психокорекції.
- •19.Основні принципи психокорекційної роботи.
- •20.Основні моделі, мета та завдання психокорекційної роботи. Правила постановки мети.
- •21.Основні елементи психокорекційної ситуації.
- •22.Основні принципи складання психокорекційних програм.
- •23.Види психокорекційних програм.
- •24.Загальні вимоги до складання психокорекційної програми.
- •25.Специфіка психокорекційної роботи з дітьми дошкільного віку.
- •26.Загальні вимоги до складання когнітивних корекційно-розвивальних програм для дітей різних вікових груп.
- •27.Особливості організації групової психокорекції з дітьми та підлітками. Вимоги до формування дитячої психокорекційної групи.
- •28.Поняття арт-терапії. Історія виникнення, мета, завдання.
- •29.Форми та види арт-терапії.
- •30.Особливості арт-терапії в роботі психолога з дітьми дошкільного віку.
- •31.Особливості ігротерапії у сучасній психологічній практиці.
- •32.Основні поняття тілесно-орієнтованої терапії.
- •33.Форми, техніки, напрями тілесно-орієнтованої терапії.
- •34Специфіка тілесно-орієнтованої терапії з дітьми.
- •35.Біоенергетичний аналіз а. Лоуена, метод інтеграції рухів ф. Александера, концепція тілесного усвідомлення м. Фельденкрайза як основні напрями тот.
- •35. Метод Александера
- •36.Метод чуттєвого усвідомлення ш. Селвер, кінезіологія (Дж. Гудхарта), танатотерапія в. Баскакова. Як основні напрями тот.
- •37.Поняття про психогімнастику та виразні рухи. Етапи психогімнастичного заняття.
- •38.Особливості танцювально-рухової терапії в роботі практичного психолога.
- •39.Казкотерапія як один із ефективних методів психокорекційної роботи з дітьми. Види казок в казкотерапії.
- •40.Основні форми та прийоми роботи з казками в казко терапії
- •Основні прийоми роботи з казкою
- •6. Казкотерапія - дітям
- •41.Казкотерапевтичні заняття в практичній роботі психолога дошкільного закладу. Структура казкотерапевтичного заняття.
- •42. Методики діагностики особливостей характеру дорослої людини та підлітків.
- •43. Методики діагностики особливостей характеру дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •44. Соціометричні дослідження структури дитячого колективу
- •45. Агресивність дітей дошкільного та шкільного віку. Причини формування та засоби подолання
- •46. Схема проведення діагностичної та корекційно-профілактичної роботи з агресивними дітьми.
- •47. Оцінка рівня тривожності та соромʼязливості в дитячому віці
- •48. Специфіка корекційно-розвивальної роботи з замкненими та сором’язливими дітьми
- •49.Корекційна робота практичного психолога з гіперактивними дітьми
- •50. Причини виникнення страхів дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Особливості каузальної корекції дитячих фобій
- •51Діагностика емоційно-вольової сфери особистості.
- •52,Поняття акцентуйованості характеру. Характеристика діагностичної та розвивальної роботи з цієї проблеми.
- •53,Методи та прийоми діагностики та розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку.
- •54,Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •54. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.
- •55,Психологічне дослідження темпераменту дорослих та підлітків.
- •1. Основні методи дослідження темпераменту.
- •56,Особливості діагностики темпераменту дітей дошкільного віку.
- •56. Особливості діагностики темпераменту у дітей дошкільного віку
- •57,Діагностика міжособистісних відносин у дитячому колективі.
- •59,Дослідження особистісної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •60,Методи дослідження мотиваційно-потребової сфери особистості.
- •61.Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.
- •62.Корекційно-розвивальна робота психолога, спрямована на формування доброзичливих взаємин у дошкільників.
- •63.Діагностика, корекція та розвиток сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.
- •64.Психодіагностичні методики дослідження я-концепції підлітків та дорослих, їх достоїнства та недоліки.
- •65.Особливості психологічного дослідження дитячої я-концепції.
- •66.Дослідження дитячо-батьківських відносин.
- •67.Психологічне сприяння формуванню я-концепції дитини.
- •68.Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •69.Корекція психічного розвитку дітей раннього віку.
- •70.Психолого-педагогічний супровід дітей в період адаптації до умов днз.
- •71,Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •71. Корекція та розвиток готовності дітей до початку навчання в школі.
- •72,Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •72. Визначення сформованості різних форм агресії у підлітків та дорослих (на основі методики а.Басса та а.Дарки).
- •73,Психодіагностика сформованості емпатії у підлітків та дорослих (на основі методики і.М.Юсупова).
- •74,Дослідження настанов батьків щодо виховання дитини та сімейного мікроклімату (методика pari).
- •75,Дослідження особистісного профілю суб’єкта за методикою Кеттела.
- •76,Визначення способів реагування особистості в конфліктній ситуації за допомогою методики к.Томоса.
- •77,Діагностичні можливості тесту Люшера.
- •78,Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •78. Методика дослідження особистості «Дім, дерево, людина» Дж.Бука.
- •79,Використання проективної методики «Неіснуюча тварина» в роботі психолога.
- •80,Діагностика міжособистісних відносин та особистісних проблем (на основі методики Лірі).
- •81.Загальна характеристика тесту mmpi як діагностичного інструменту вивчення особистості
- •82. Оцінка рівня домагань за методикою ф.Хоппе
- •83.Виявлення внутрішньосімейних міжособистісних стосунків за допомогою
- •84.Загальна характеристика соціометричної методики Дж.Морено
- •85.Діагностика рівня суб’єктивного контролю за методикою Дж.Роттера
- •86.Методика вивчення фрустраційних реакцій Розенцвейга
- •87.Методика оцінки внутрішньосімейних стосунків Рене Жиля
- •88.Вивчення рівня шкільної тривожності за методикою Філіпса
- •89.Застосування діагностичного комплексу проективного інтерв’ю в роботі
- •90.Дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості за допомогою психографічного теста ТіГр.
Поняття про психодіагностику, її предмет та завдання.
Термін "психодіагностика" запровадив Г. Роршах для позначення процесу дослідження за допомогою створеного ним "Заснованого на перцепції діагностичного тесту". Паралельно з поняттям "психодіагностика" використовують термін "психологічне тестування". Спочатку під психологічним тестуванням розуміли
будь-які вимірювання у психології, однак із розвитком тестів це словосполучення застосовують лише щодо вимірювання особливостей та когнітивних здібностей особистості.
Сутність психодіагностики як науки
Однозначного трактування предмета психодіагностики не існує. Психологи розглядають психологічну діагностику як науку про встановлення достовірного психологічного діагнозу (О. Бодальов, В. Столін); особливий вид психологічного експериментування, яке полягає у ран жуванні людей за психологічними і психофізіологічними ознаками, що дає змогу вивчати їх різноманітні психологічні і психофізіологічні риси (С. Рубінштейн, К. Гуревич,
П. Дерюгін, В. Дюк та ін.); сукупність методик і прийомів формування психологічного діагнозу оцінки (Л. Бурлачук, С. Морозов, С. Батигін, І. Дев'ятко та ін.); розділ психології, що вивчає принципи, методи і засоби психологічної оцінки (М. Шевардін).
Загальна психодіагностика розглядає закономірності прийняття валідних і надійних діагностичних суджень, правила "діагностичних умовиводів", за допомогою яких здійснюється перехід від ознак або індикаторів певного психічного стану, структури, процесу до констатації наявності і вираження цих психологічних "змінних". Вона охоплює сукупність правил застосування психодіагностичних інструментів, заснованих на знанні властивостей змінних, що вимірюються, і вимірювальних інструментів, а також етичних і професійних норм психодіагностичної роботи. Водночас психодіагностика досліджує мотивацію клієнта щодо обстеження і способи її підтримки, розробляє методи оцінювання стану обстежуваного загалом, способи повідомлення йому інформації без завдання шкоди, навики презентації інформації тощо.
Отже, більшість дослідників визнають психодіагностику галуззю психологічного знання, спрямованою на розроблення методів розпізнавання індивідуально-психологічних особливостей, яка оперує тестами (стандартизованим мірилом індивідуально-психологічних особливостей) і якісними (не стандартизованими) оцінками особистості. Психодіагностику вважають частиною або особливим видом експерименту (К. Гуревич, С. Рубінштейн, В. Дюк); предмет психодіагностики - інструментом психологічного вимірювання, оцінки досліджуваного об'єкта (Л. Бурлачук, Р. Немов), її також визначають як розділ психологічної науки, теоретичної дисципліни і сфери практичної діяльності психолога (О. Бодальов, В. Столін, М. Шевардін).
Психодіагностика (грец. psyche - душа і diagnostikos - здатність розпізнавати) - галузь психологічної науки, що розробляє теорію, принципи, інструменти оцінювання і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, змінні соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості.
Специфічність психологічного вимірювання полягає в тому, що у процесі діагностики досліджуваний і психолог вступають у певні міжособистісні стосунки, які позначаються на результатах діагностики. На них впливають також стан і настрій досліджуваних, умови діагностування, тобто ергономічні чинники (шум, вібрація, освітленість приміщення, де проходить дослідження, мікроклімат тощо, навіть те, зручно чи ні людині заповнювати реєстраційні бланки, працювати на комп'ютері або на апаратурі). Відповіді на питання і поведінка під час експерименту залежать від соціального статусу людини, її статусу в групі в умовах колективного психодіагностування. Це уміння психолога адекватно побудувати діагностичний процес (психологічне оцінювання).