
- •Визначення загальної рухливості населення та районування території міста
- •Розбивка міста на транспортні райони
- •Розрахунок чисельності населення транспортних районів
- •1.3. Визначення загального розміру пересувань
- •Розділ 2 Визначення об’єму пасажирських перевезень
- •2.1. Побудова транспортної мережі
- •2.2. Встановлення шляхів пересування
- •2.4. Визначення часу сполучення між транспортними районами та пунктами тяжіння
- •2.3. Визначення пересувань до пунктів тяжіння та між розрахунковими транспортними районами.
- •Кількість культурно - побутових пересувань до загальноміських пунктів тяжіння, %
- •Трудові пересування в цілому по місту за рік в обох напрямках, тис. Пасажирів
- •2.5. Визначення розмірів пересувань на транспорті
- •Коефіцієнти користування транспортом при трудових пересуваннях
- •Коефіцієнти користування транспортом при культурно-побутових пересуваннях та на навчання
- •Поїздки на транспорті при трудових пересуваннях за рік в обох напрямках, тис. Пасажирів
- •Поїздки на транспорті при культурно-побутових пересувань та на навчання за рік і обох напрямках, тис. Пасажирів
- •2.6 Визначення об’єму роботи транспорту
- •Річний об’єм роботи транспорту при трудових пересуваннях, пас.-км
- •Річний об’єм роботи транспорту при культурно-побутових пересуваннях та пересуваннях на навчання, пас.-км
- •2.7 Визначення середньої дальності поїздки пасажирів
- •Розділ 3 Проектування транспортної системи масового пасажирського транспорту
- •3.1.Побудова картограми пасажиропотоків
- •Розміри транспортних потоків в рік, тис.Пас.
- •3.2 Побудова маршрутної системи
- •Характеристики запроектованих маршрутів
- •Розділ 4 Визначення потрібної кількості рухомого складу транспорту.
- •Необхідна кількість рухомого складу
- •Основні показники запроектованих маршрутів
- •Розділ 5 Розрахунок ізохронограми
- •Література
3.2 Побудова маршрутної системи
Будується система маршрутів масового пасажирського транспорту. Загальна кількість маршрутів визначається за формулою:
де µ - маршрутний коефіцієнт або коефіцієнт розгалуженості маршрутної мережі, попередньо приймаємо рівним 1,5 - 4,0;
LM -довжина транспортної мережі міста, км;
Іср - середня дальність поїздки, км.
При побудові маршрутної системи керуємося наступними положеннями. Необхідно, щоб :
а) маршрутна система будувалася на запроектованій транспортній мережі із внесенням до неї певних корективів;
б) креслення маршрутів відповідало напрямку основних пасажиропотоків, а завантаження маршрутів по всій довжині було по можливості рівномірним;
в) запроектована маршрутна система забезпечувала безпересадочне сполучення для найбільшої кількості пасажирів;
г) інтервали руху на запроектованому маршруті знаходились в межах : мінімальний не менше 1,5 хв. , максимальний не більше 8 хв;
д) мінімальна протяжність маршрутів була не менше відстані на подолання якої при пішохідному русі витрачається 30 хв;
е) відношення загальної довжини маршруту до відстані по прямій між кінцевими його пунктами (коефіцієнт прямолінійності) не перевищувало 1,3-1,8 виключаючи кільцеві маршрути.
Розміри транспортних потоків в рік
Вихідними даними для побудови маршрутної схеми служить картограма пасажиропотоків (табл.16-17). Побудову маршрутної схеми починаємо з проектування маршрутів між пунктами, які характеризуються найпотужнішими потоками, далі переходимо до менш потужних потоків.
Мінімальний часовий пасажиропотік для якого доцільна організація маршруту повинен бути не менше 30(60/8)=225, де 30 – мінімальний вміст рухомого складу міського автобусу; 60/8 – частота руху на маршруті машин за годину (8 хв. – максимальний інтервал руху).
Оскільки на даному етапі ще невідомо які види транспорту будуть вибрані, розрахунок проводимо за показниками вмістимості рухомого складу, які наведені в табл.21. Проїзна здатність з табл.21 відповідає частоті руху автобусів і тролейбусів – 90 машин за годину, трамваю – 60 вагонів за годину.
Для прикладу користуючись викладеними вище положеннями, картограмою пасажиропотоків і табл.17-18, проектуємо 9 маршрутів, які з’єднують :
маршрут №1 – транспортні райони 9,7,8,6,1,4 до промислової зони 1, через центр міста;
маршрут №2 - транспортні райони 9,7,8,6 до промислової зони 2, через центр міста;
маршрут №3 – транспортні райони 7,5,3,4, промислові зони 4,3,2,1, стадіон, парк культури та відпочинку;
маршрут №4 транспортні райони 2,6,5, центр міста, парк культури та відпочинку;
маршрут №5 – транспортні райони 9,7,8,6,1, центр міта, промислова зона 1;
маршрут №6 – транспортні райони 9,2,1, промислові зони 3,1;
маршрут №7 – транспортні райони 2,8,7,5,3, стадіон, парк культури та відпочинку, промислові зони 4,2;
маршрут №8 - транспортні райони 2,6,3, центр міста, промислові зони 3,2.
маршрут №9 - транспортні райони 5,6,4, з/д вокзал, парк культури та відпочинку, промислову зону 1.
В таблиці 21 приведені основні дані по запроектованим маршрутах. Маршрутний коефіцієнт запроектованої маршрутної системи складає :
Перевіряємо запроектовану маршрутну систему на провізну здатність для ділянок з максимальними пасажиропотоками в годину пік. Такими ділянками мережі є 2,3,4,33,32.
Максимальний пасажиропотік на ділянці 3 взятий з табл.20 в годину пік в найбільш завантаженому напрямку.
Таблиця 21