- •Оглавление
 - •Актуальні проблеми олімпійського спорту.
 - •Визначити і обґрунтувати основні поняття: олімпійський спорт, професійний спорт, спорт вищих досягнень, резервний спорт, дитячо-юнацький спорт, спорт інвалідів.
 - •Спорт і Олімпійські ігри Стародавньої Греції.
 - •Відродження Олімпійських ігор сучасності. П’єр де Кубертен та його роль у відродженні Олімпійських ігор.
 - •Місце і роль спортсмена в олімпійському спорті.
 - •Сучасний олімпізм та його основні принципи.
 - •Роль і діяльність національних олімпійських комітетів (нок) у загальній міжнародній олімпійській системі, їх характеристика, стосунки з Міжнародним олімпійським комітетом (мок).
 - •Основні напрямки діяльності Міжнародного олімпійського комітету. Історія створення, структура, функції.
 - •Діяльність міжнародних спортивних федерацій (мсф). Їх характеристика, стосунки з мок.
 - •Організація, проведення і програма Олімпійських ігор. Обрання міста-організатора Олімпійських ігор.
 - •Олімпійська освіта як напрям діяльності олімпійського руху.
 - •Система олімпійської освіти.
 - •Комерціалізація олімпійського спорту, її ознаки, сильні та слабкі сторони.
 - •Олімпійський спорт і політика. Використання спорту та Олімпійських ігор в ідеологічних і політичних цілях.
 - •Проблема любительства і професіоналізації в олімпійському спорті. Міжнародний олімпійський рух та професіональний спорт.
 - •“Спорт для всіх” та олімпійський спорт. Рух “Спорт для всіх” і ставлення до нього з боку мок.
 - •Спорт інвалідів та олімпійський рух. Паралімпійські, Дефлімпійські ігри, Спеціальні олімпіади.
 - •Роль засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення) у розвитку олімпійського руху та у висвітленні Олімпійських ігор.
 - •Структура та зміст сучасного олімпійського руху в Україні.
 - •Спорт як соціальний інститут, його функції у суспільстві.
 - •Гуманістична природа спорту, її збереження та поглиблення.
 - •Нормативно-правова база розвитку олімпійського та професійного спорту.
 - •Сучасний розвиток галузі “Фізична культура і спорт”. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.
 - •Олімпійський спорт та охорона навколишнього середовища.
 - •Правові аспекти та основи трудових взаємовідносин у професійному спорті.
 - •Тенденції розвитку на сучасному етапі і перспективи становлення професійного спорту в світі та в Україні.
 - •Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки.
 - •Напрямки розвитку дитячого та юнацького спорту в Україні.
 - •Професійна діяльність та підготовленість тренера в юнацькому спорті.
 - •Позазмагальні і позатренувальні фактори підготовки спортсменів в олімпійському спорті
 - •Науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
 - •Проблема допінгу в олімпійському спорті.
 - •Засоби відновлення і стимулювання працездатності спортсменів і основні напрями їх використання у системі підготовки спортсменів.
 - •Загальні положення моделювання в спорті. Види моделей та їх використання у системі управління процесом підготовки спортсменів.
 - •Методи і види прогнозування у системі підготовки і змагальної діяльності спортсменів.
 - •Контроль, його види і місце у системі підготовки спортсменів.
 - •Теорія управління у фізичному вихованні і спорті. Умови управління у фізичному вихованні і спорті.
 - •Психологічна підготовленість спортсменів та основи її вдосконалення.
 - •Координаційні можливості. Фактори, що обумовлюють розвиток координаційних можливостей. Методика розвитку.
 - •Гнучкість, її види. Фактори, що її обумовлюють. Методика розвитку.
 - •Витривалість, її види, фактори, що обумовлюють її розвиток. Методика розвитку.
 - •Швидкісні здібності спортсменів. Форми проявлення бистроти. Фактори, що її лімітують. Основи методики розвитку.
 - •Силові якості спортсменів, види та фактори, що обумовлюють розвиток сили. Основні методики розвитку.
 - •Тактична підготовленість та основи її вдосконалення.
 - •Технічна підготовленість спортсменів і основи її вдосконалення.
 - •Структура тренувальних занять та її фізіологічне обґрунтування. Побудова програм занять.
 - •Циклічність тренувального процесу. Загальні основи побудови процесу підготовки: макроцикли, мезоцикли, мікроцикли.
 - •Відбір та орієнтація спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки.
 - •Теорія адаптації як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
 - •Теорія стомлення та відновлення як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
 - •Структура та особливості змагальної діяльності спортсменів в олімпійському спорті.
 - •Основи побудови підготовки спортсменів на різних етапах багаторічного вдосконалення.
 - •Загальна структура багаторічної підготовки і фактори, що її визначають.
 - •Система спортивних змагань. Змагання у системі підготовки спортсменів.
 - •Основні засоби і методи спортивної підготовки, їх характеристика.
 - •Основні принципи спортивної підготовки, їх характеристика.
 - •Загальна характеристика сучасної системи підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
 - •Сучасні наукові методи досліджень у галузі «Фізична культура і спорт».
 - •Психологія особистості і характеристика структури особистості спортсмена.
 - •Психологічні особливості спілкування у спорті вищих досягнень.
 - •Психологічна характеристика взаємин у системах “тренер - спортсмен”, “тренер - команда”, “спортсмен - спортсмен”.
 - •Психодіагностика у спорті вищих досягнень.
 - •Психологічне забезпечення професійної спортивної діяльності.
 - •Психологічний захист особистості спортсмена.
 - •Теорія мотивації діяльності як наукова засада фізичного виховання.
 - •Підготовка жінок у різних видах спорту з урахуванням особливостей жіночого організму.
 - •Фізіологічні механізми адаптації організму спортсмена до напруженої м’язової діяльності.
 - •Фізіологічні механізми розвитку і вдосконалення рухових якостей.
 - •Морфофункціональна і метаболічна характеристика м’язової сили, витривалості.
 - •Морфофункціональна і метаболічна характеристика швидкості, гнучкості, спритності.
 - •Фізіологічні закономірності відновлення функцій після фізичних навантажень.
 - •Механізми розширення функціональних резервів організму спортсмена у зв’язку з проблемою відновлення.
 - •Теорія функціональних резервів як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
 - •Фізіологічний моніторинг у спорті.
 - •Діяльність соматичної та вегетативних систем у спокої та при фізичних навантаженнях у тренованого та нетренованого спортсменів.
 - •Особливості харчування спортсменів у різних видах спорту.
 - •Ергогені засоби та їх застосування у спорті вищих досягнень.
 - •Теорія і методика фізичного виховання як базова дисципліна фізкультурної освіти.
 - •Характеристика системи фізичного виховання, її мета, завдання та принципи.
 - •Теорія вікового розвитку як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
 - •Физическое развитие характеризуется изменениями трех групп показателей.
 - •Теоретичні основи навчання фізичним вправам.
 - •Поняття техніки фізичних вправ та критерії її ефективності. Структура фізичних вправ.
 - •1. Теорія тренувальних навантажень: класифікація навантажень, зовнішня та внутрішня сторона навантажень. Особливості впливу навантажень на організм спортсменів різної кваліфікації та підготовленості.
 - •Біомеханічні ергогені засоби у спорті.
 - •Відеокомп’ютерний контроль у спортивному тренуванні.
 - •Основи застосування технічних засобів у тренуванні.
 - •Інформаційне забезпечення галузі та безпосередньо процесу підготовки спортсменів.
 - •Сучасні програмні засоби і системи для вирішення прикладних завдань спортивного тренування.
 - •Використання новітніх технологій у сфері фізичної культури і спорту.
 
Діяльність міжнародних спортивних федерацій (мсф). Їх характеристика, стосунки з мок.
Для развития и продвижения Олимпийского движения, МОК может признавать в качестве МСФ международные неправительственные организации, которые управляют одним или несколькими видами спорта на мировом уровне, и которые включают организации, управляющие этими видами спорта на национальном уровне.
Устав, практика и деятельность МСФ внутри Олимпийского движения должны соответствовать Олимпийской Хартии, в частности в том, что касается принятия и применения Всемирного Антидопингового Кодекса. В свете вышеизложенного каждая МСФ сохраняет свою независимость и автономию в управлении своим видом спорта.
Миссия и роль МСФ внутри Олимпийского движения:
1. Миссия и роль МСФ внутри Олимпийского движения состоят в следующем:
1.1. устанавливать и выполнять, в соответствии с духом Олимпизма, правила своего вида спорта и следить за их соблюдением;
1.2. обеспечивать развитие своего вида спорта во всем мире;
1.3. способствовать реализации изложенных в Олимпийской Хартии целей, а именно через распространение Олимпизма и Олимпийского образования;
1.4. выражать свое мнение по поводу кандидатур на организацию Олимпийских игр, особенно в том, что касается технических аспектов мест проведения соревнований по их виду спорта;
1.5. устанавливать свои критерии допуска к соревнованиям на Олимпийских играх в соответствии с Олимпийской Хартией и передавать их на утверждение в МОК;
1.6. брать на себя ответственность за контроль и техническое управление своего вида спорта на Олимпийских играх и на Играх, получивших патронат МОК;
1.7. обеспечивать техническую помощь для реализации программ Олимпийской солидарности
2. Кроме этого, МСФ имеют право:
2.1. составлять предложения специально для МОК в том, что касается Олимпийской Хартии и Олимпийского движения
2.2. участвовать в подготовке Олимпийских конгрессов
2.3. участвовать, по требованию МОК, в деятельности комиссий МОК
Організація, проведення і програма Олімпійських ігор. Обрання міста-організатора Олімпійських ігор.
Олімпійська освіта як напрям діяльності олімпійського руху.
Олімпійська освіта покликана реалізувати функції, що на неї покладаються:
- статусна — розуміння і прийняття керівниками галузей освіти та фізичної культури, всіма учасниками навчально-виховного процесу закладів освіти соціальної ролі олімпійського руху як ефективного засобу виховання молоді;
- формуюча — вплив ідей олімпізму на формування світогляду, громадянської свідомості та патріотизму учасників навчально-виховного процесу, а також реаліза¬ція їх творчого потенціалу у процесі олімпійської освіти;
- інформаційна — вплив олімпійської освіти на підвищення педагогічної май¬стерності вчителів, а також розвиток соціально значущих зв'язків у колективах навчальних закладів;
- мотиваційна — створення умов для формування в учнів відповідних мотива¬ційних та поведінкових характеристик активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя;
- профілактична — прогнозування, попередження та ліквідація антисоціаль¬них проявів поведінки, негативних якостей і рис характеру дітей і підлітків у процесі олімпійської освіти.
Система олімпійської освіти.
Комерціалізація олімпійського спорту, її ознаки, сильні та слабкі сторони.
Коммерциализация спорта - это процесс использования его для получения прибыли, вовлечения в орбиту товарных отношений в качестве активного звена
Субъективно дорога коммерциализации олимпийского спорта была расчищена решением 75-ой сессии МОК в октябре 1974 г., предоставившим право на усмотрение федераций по видам спорта использовать в рекламных целях имя или фотографию спортсмена в тех случаях, когда сами эти федерации или НОКи подписывают контракт с фирмами.
Однако коммерческое использование спорта не сразу получило широкое распространение. Настоящий бум коммерциализации пришелся на 80-90-е годы.
Колоссальное влияние, оказывавшееся на спорт коммерциализацией, сразу же привлекло внимание ученых (1, 2, 11, 15 и др.). Результаты их анализа и результаты собственного исследования автора данного материала (10, 11, 12, 13, 14) позволили выявить реальную противоречивость коммерциализации для развития олимпийского спорта.
С одной стороны, коммерциализация олимпийского спорта является источником финансирования подготовки и участия спортсменов в олимпийских играх, требующих все больших денежных средств, создания эффективной системы материально-финансового стимулирования спортсменов, оплаты расходов МОК и МСФ, укрепления фонда "Олимпийская солидарность". Эти факторы, несомненно, способствуют развитию олимпийского спорта в условиях господства коммерческих отношений. Коммерциализация олимпийского спорта способствует развитию телевидения, которое, получая средства от размещения рекламы во время трансляции олимпийских игр, может использовать их на улучшение оборудования студий и проч. Не остается в накладе и олимпийское движение, поскольку коммерческий интерес телевидения стимулирует поиск форм увеличения зрелищности телепоказа соревнований, вовлекая, тем самым, в их просмотр большую массу телезрителей, приобщая их, пусть даже в пассивной форме к олимпийскому движению.
С другой стороны, коммерциализация несет в себе негативные для олимпийского спорта моменты с возможными при наличии благоприятных для этого условий отрицательными последствиями.
Коммерческий интерес способен негативно влиять на выбор города для проведения олимпийских игр (как пример - выбор Атланты для Олимпиады-96 вместо Афин). Во время подготовки к Играм он порождает попытки исключить из их программы незрелищные (неприбыльные) виды спорта. По этой причине попытка не включать в программу олимпийских игр стрельбу и конный спорт была, например, предпринята оргкомитетом Олимпиады-84. Негативные для олимпийских игр последствия порождает в случае коммерциализации Игр неизбежное увеличение числа специалистов по коммерции за счет сокращения специалистов-организаторов соревнований (Игры в Лос-Анджелесе в 1984 г. и в Атланте в 1996 г.). Преобладание коммерческого интереса ведет к удорожанию билетов на соревнования, стоимости проживания делегаций, журналистов, туристов, способствует ущемлению прав спортсменов, тренеров, представителей СМИ, ведет к ослаблению внимания к вопросам экологии, транспорта, безопасности. Коммерциализация олимпийского спорта чревата превращением его в разновидность шоу-бизнеса, а олимпийских игр - в развлекательное специализированное шоу.
Все это способствует снижению авторитета олимпийского движения.
Обе отмеченные стороны взаимодействуют между собой, и преобладание одной из них находится в зависимости от сложного переплетения степени использования и значимости коммерциализации в обществе, объективной его заинтересованности в сохранении олимпийского движения и олимпийских игр как спортивных соревнований, субъективной решимости эту сохранность обеспечить со стороны властных международных государственных и спортивных структур. Олимпийские игры как спортивный феномен можно в условиях господства коммерческих отношений в международном сообществе сохранить лишь используя контролируемую коммерциализацию олимпийского спорта.
