- •Оглавление
- •Актуальні проблеми олімпійського спорту.
- •Визначити і обґрунтувати основні поняття: олімпійський спорт, професійний спорт, спорт вищих досягнень, резервний спорт, дитячо-юнацький спорт, спорт інвалідів.
- •Спорт і Олімпійські ігри Стародавньої Греції.
- •Відродження Олімпійських ігор сучасності. П’єр де Кубертен та його роль у відродженні Олімпійських ігор.
- •Місце і роль спортсмена в олімпійському спорті.
- •Сучасний олімпізм та його основні принципи.
- •Роль і діяльність національних олімпійських комітетів (нок) у загальній міжнародній олімпійській системі, їх характеристика, стосунки з Міжнародним олімпійським комітетом (мок).
- •Основні напрямки діяльності Міжнародного олімпійського комітету. Історія створення, структура, функції.
- •Діяльність міжнародних спортивних федерацій (мсф). Їх характеристика, стосунки з мок.
- •Організація, проведення і програма Олімпійських ігор. Обрання міста-організатора Олімпійських ігор.
- •Олімпійська освіта як напрям діяльності олімпійського руху.
- •Система олімпійської освіти.
- •Комерціалізація олімпійського спорту, її ознаки, сильні та слабкі сторони.
- •Олімпійський спорт і політика. Використання спорту та Олімпійських ігор в ідеологічних і політичних цілях.
- •Проблема любительства і професіоналізації в олімпійському спорті. Міжнародний олімпійський рух та професіональний спорт.
- •“Спорт для всіх” та олімпійський спорт. Рух “Спорт для всіх” і ставлення до нього з боку мок.
- •Спорт інвалідів та олімпійський рух. Паралімпійські, Дефлімпійські ігри, Спеціальні олімпіади.
- •Роль засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення) у розвитку олімпійського руху та у висвітленні Олімпійських ігор.
- •Структура та зміст сучасного олімпійського руху в Україні.
- •Спорт як соціальний інститут, його функції у суспільстві.
- •Гуманістична природа спорту, її збереження та поглиблення.
- •Нормативно-правова база розвитку олімпійського та професійного спорту.
- •Сучасний розвиток галузі “Фізична культура і спорт”. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.
- •Олімпійський спорт та охорона навколишнього середовища.
- •Правові аспекти та основи трудових взаємовідносин у професійному спорті.
- •Тенденції розвитку на сучасному етапі і перспективи становлення професійного спорту в світі та в Україні.
- •Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки.
- •Напрямки розвитку дитячого та юнацького спорту в Україні.
- •Професійна діяльність та підготовленість тренера в юнацькому спорті.
- •Позазмагальні і позатренувальні фактори підготовки спортсменів в олімпійському спорті
- •Науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
- •Проблема допінгу в олімпійському спорті.
- •Засоби відновлення і стимулювання працездатності спортсменів і основні напрями їх використання у системі підготовки спортсменів.
- •Загальні положення моделювання в спорті. Види моделей та їх використання у системі управління процесом підготовки спортсменів.
- •Методи і види прогнозування у системі підготовки і змагальної діяльності спортсменів.
- •Контроль, його види і місце у системі підготовки спортсменів.
- •Теорія управління у фізичному вихованні і спорті. Умови управління у фізичному вихованні і спорті.
- •Психологічна підготовленість спортсменів та основи її вдосконалення.
- •Координаційні можливості. Фактори, що обумовлюють розвиток координаційних можливостей. Методика розвитку.
- •Гнучкість, її види. Фактори, що її обумовлюють. Методика розвитку.
- •Витривалість, її види, фактори, що обумовлюють її розвиток. Методика розвитку.
- •Швидкісні здібності спортсменів. Форми проявлення бистроти. Фактори, що її лімітують. Основи методики розвитку.
- •Силові якості спортсменів, види та фактори, що обумовлюють розвиток сили. Основні методики розвитку.
- •Тактична підготовленість та основи її вдосконалення.
- •Технічна підготовленість спортсменів і основи її вдосконалення.
- •Структура тренувальних занять та її фізіологічне обґрунтування. Побудова програм занять.
- •Циклічність тренувального процесу. Загальні основи побудови процесу підготовки: макроцикли, мезоцикли, мікроцикли.
- •Відбір та орієнтація спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки.
- •Теорія адаптації як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Теорія стомлення та відновлення як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Структура та особливості змагальної діяльності спортсменів в олімпійському спорті.
- •Основи побудови підготовки спортсменів на різних етапах багаторічного вдосконалення.
- •Загальна структура багаторічної підготовки і фактори, що її визначають.
- •Система спортивних змагань. Змагання у системі підготовки спортсменів.
- •Основні засоби і методи спортивної підготовки, їх характеристика.
- •Основні принципи спортивної підготовки, їх характеристика.
- •Загальна характеристика сучасної системи підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
- •Сучасні наукові методи досліджень у галузі «Фізична культура і спорт».
- •Психологія особистості і характеристика структури особистості спортсмена.
- •Психологічні особливості спілкування у спорті вищих досягнень.
- •Психологічна характеристика взаємин у системах “тренер - спортсмен”, “тренер - команда”, “спортсмен - спортсмен”.
- •Психодіагностика у спорті вищих досягнень.
- •Психологічне забезпечення професійної спортивної діяльності.
- •Психологічний захист особистості спортсмена.
- •Теорія мотивації діяльності як наукова засада фізичного виховання.
- •Підготовка жінок у різних видах спорту з урахуванням особливостей жіночого організму.
- •Фізіологічні механізми адаптації організму спортсмена до напруженої м’язової діяльності.
- •Фізіологічні механізми розвитку і вдосконалення рухових якостей.
- •Морфофункціональна і метаболічна характеристика м’язової сили, витривалості.
- •Морфофункціональна і метаболічна характеристика швидкості, гнучкості, спритності.
- •Фізіологічні закономірності відновлення функцій після фізичних навантажень.
- •Механізми розширення функціональних резервів організму спортсмена у зв’язку з проблемою відновлення.
- •Теорія функціональних резервів як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Фізіологічний моніторинг у спорті.
- •Діяльність соматичної та вегетативних систем у спокої та при фізичних навантаженнях у тренованого та нетренованого спортсменів.
- •Особливості харчування спортсменів у різних видах спорту.
- •Ергогені засоби та їх застосування у спорті вищих досягнень.
- •Теорія і методика фізичного виховання як базова дисципліна фізкультурної освіти.
- •Характеристика системи фізичного виховання, її мета, завдання та принципи.
- •Теорія вікового розвитку як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Физическое развитие характеризуется изменениями трех групп показателей.
- •Теоретичні основи навчання фізичним вправам.
- •Поняття техніки фізичних вправ та критерії її ефективності. Структура фізичних вправ.
- •1. Теорія тренувальних навантажень: класифікація навантажень, зовнішня та внутрішня сторона навантажень. Особливості впливу навантажень на організм спортсменів різної кваліфікації та підготовленості.
- •Біомеханічні ергогені засоби у спорті.
- •Відеокомп’ютерний контроль у спортивному тренуванні.
- •Основи застосування технічних засобів у тренуванні.
- •Інформаційне забезпечення галузі та безпосередньо процесу підготовки спортсменів.
- •Сучасні програмні засоби і системи для вирішення прикладних завдань спортивного тренування.
- •Використання новітніх технологій у сфері фізичної культури і спорту.
Особливості харчування спортсменів у різних видах спорту.
Рацион питания должен быть разнообразным и его калорийность обязательно должна учитывать специализацию спортсмена, возраст, массу тела и уровень тренировочной нагрузки. 1г углеводов-4,1ккал, 1 г жиров- 9 ккал, 1 г белков - 4,1 ккал. В зависимости от специфики вида спорта практически 90-95% применяют различные добавки: углеводные и белковые компоненты, витамины, микроэлементы (протеин, гейнеры, креатин, пчелиное молочко, экстракт корня женьшеня и др.).
Группы видов спорта |
Калорийность рациона % |
||
Белки |
Жиры |
Углеводы |
|
Скоростно-силовые |
17-18 |
30 |
52-53 |
Циклические |
14-15 |
25 |
60-61 |
Сложно-координационные |
15 |
28 |
57 |
Спортивные единоборства |
17-18 |
29 |
53-54 |
Игровые |
15-17 |
27-28 |
55-58 |
|
|
|
|
Ергогені засоби та їх застосування у спорті вищих досягнень.
Эргогенное средство (ЭС) - любая тренировочная техника, механическое устройство, режим питания, фармакологические препараты, либо психологические приемы, которые могут улучшить показатели при выполнении упражнений и/или повысить адаптацию к тренировочным нагрузкам.[1][2][3] Эргогенные средства помогают спортсмену выдерживать более интенсивные тренировки, быстрее восстановиться, избежать возможных травм и сохранить здоровье. Несмотря на то, что данное определение весьма конкретно, в настоящее время идут серьезные дебаты о эргогенном эффекте разных видов спортивного питания. Некоторые эксперты по спортивному питанию называют добавку эргогенной только в том случае, если она значительно повышает показатели при выполнении упражнений (например, помогает спортсмену бежать быстрее, поднять больший вес, или выполнить больший объем работы). С другой стороны, другие специалисты считают, что если добавка способствует восстановлению организма после упражнений, то она способна улучшить адаптацию к тренировочным нагрузкам – а значит, также является эргогенной. Правильным можно считать оба мнения. Безусловно, важно знать, насколько та или иная добавка влияет на спортивные показатели в отдельно взятых упражнениях и видах нагрузки. Но одновременно следует помнить, что основная цель тренировок любого спортсмена - преодоление большей нагрузки, либо увеличение мышечной массы. Известно, что спортсмены, которые лучше адаптируются к повышенным нагрузкам, в конечном счете больше прогрессируют в массе и прочих спортивных показателях. Использование медико-биологических ЭС в спорте помогает решать такие специальные задачи: усиление метаболических процессов, обеспечивающих энергопродукцию; регуляция массы тела; увеличение скорости энергопродукции в самой мышце; повышение энергетического потенциала мышц во время выполнения продолжительной работы; улучшение поступления к мышцам веществ, обеспечивающих оптимальную энергетику мышечных клеток; создание препятствий для накопления в организме продуктов, усложняющих оптимальную энергетику мышечных волокон; повышение эффективности движений человека; снижение влияния факторов, препятствующих оптимальному протеканию психологических процессов.
Эргогенное спортивное питание: Предтренировочный комплекс Спортивные энергетики Гуарана Бета-аланин
Фармакология: Стимуляторы Анаболические стероиды Актопротекторы Психоэнергизаторы
Виды эргогенных средств
Все эргогенные средства делятся на соответствующие классы
Пищевые эргогенные средства используют, главным образом, для увеличения мышечной массы, обеспечения мышц энергетическими источниками, а также для увеличения скорости энергопродукции в мышечных клетках.
Физиологические эргогенные средства используют, в основном, для повышения скорости энергопродукции, а также для создания препятствий накоплению в организме продуктов, способствующих развитию утомления.
Фармакологические эргогенные средства используют с той же целью, что и физиологические и психологические.
Физиотерапевтические и другие средства и манипуляции используют, в основном, для повышения физической работоспособности и ускорения процессов восстановления после тренировочных занятий и соревнований.
Психологические эргогенные средства используют для улучшения функций головного мозга, для ослабления влияния факторов, снижающих спортивную работоспособность. Биомеханические эргогенные средства создаются и используются, в основном, для повышения эффективности движений человека, содействуя сохранению как физической, так и умственной энергии.
Пищевые ЭС относительно процессов, связанных с образованием энергии и обеспечением других процессов, выполняют три основные функции: некоторые продукты питания являются источником энергии; некоторые пищевые вещества необходимы для обеспечения регуляции процессов энергообеспечения в организме; некоторые пищевые вещества выполняют структурную функцию, участвуя в энергообразовании, обеспечивающем рост и развитие организма.