24. Олімпійський спорт та охорона навколишнього середовища.

25. Правові аспекти та основи трудових взаємовідносин у професійному спорті.

Деякі відносини між фізкультурно-спортивними організаціями та спортсменами дійсно можна регулювати за допомогою норм цивільного права. Так, можуть вирішуватися питання компенсації витрат фізкультурно-спортивних організацій на підготовку спортсменів у випадку, коли останні переходять в інший клуб до закінчення строку трудового договору, однак розмір такої компенсації повинен визначатися, виходячи з реальних витрат і дійсно завданих збитків. З допомогою цивільних договорів можна регулювати також відносини, пов'язані з участю спортсмена у рекламних акціях.

Таким чином, не повинен виникати питання: норми якої галузі права слід застосовувати - трудове та цивільне права регулюють різні сфери суспільних відносин, і задачі в них різні.

26. Тенденції розвитку на сучасному етапі і перспективи становлення професійного спорту в світі та в Україні.

27. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки

Загальні питання

В Україні склалася критична ситуація у сфері фізичної

культури і спорту. Лише 13 відсотків населення залучено до занять

фізичною культурою і спортом.

Світовий досвід свідчить, що рухова активність людини

протягом усього життя запобігає захворюванням та поліпшує стан

здоров'я. За інтегральним показником здоров'я населення -

середньою очікуваною тривалістю життя людини Україна займає одне з

останніх місць в Європі.

Потребує нагального розв'язання проблема розвитку спорту

вищих досягнень та підготовки резерву для національних збірних

команд.

Ситуація, що склалася у сфері фізичної культури і спорту,

зумовлена такими факторами:

невідповідність нормативно-правової бази сучасним вимогам;

недосконалість інфраструктури у виробничій,

навчально-виховній і соціально-побутовій сфері;

недосконалість системи централізованої підготовки

національних збірних команд, низький рівень фінансового та

матеріально-технічного забезпечення дитячо-юнацького і резервного

спорту;

незадовільний стан матеріально-технічної бази. В Україні

рівень забезпечення населення фізкультурно-спортивними залами (з

розрахунку на 10 тис. осіб) у 2-3 рази нижчий, ніж у розвинутих

державах, плавальними басейнами - у 30 разів. Понад 80 відсотків

спортивних майданчиків не відповідають сучасним вимогам;

недостатнє бюджетне фінансування (з державного бюджету

виділяється у середньому 0,5, з місцевих бюджетів - 2 відсотки їх

видатків), неефективне залучення коштів з інших джерел, незначний

обсяг інвестицій; не провадиться діяльність з випуску та

проведення державних спортивних лотерей, які є одним з основних

джерел фінансування спорту в багатьох країнах Європи;

низький рівень заробітної плати, недостатня кількість

інструкторів з фізкультурно-оздоровчої діяльності,

розбалансованість у системі підготовки та підвищення кваліфікації

фахівців;

низький рівень наукового забезпечення розвитку фізичної

культури і спорту, недостатнє фінансування наукових досліджень

(менш як 0,5 відсотка видатків державного бюджету спрямовується на

сферу фізичної культури і спорту);

недостатнє пропагування серед широких верств населення

здорового способу життя.

Мета і завдання Програми

Мета Програми полягає у створенні умов для розвитку фізичної

культури і спорту, зокрема удосконалення відповідного

організаційного та нормативно-правового механізму.

Основними завданнями Програми є:

проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової

роботи в усіх навчальних закладах, за місцем проживання, роботи і

у місцях масового відпочинку громадян, а також

фізкультурно-оздоровчої та реабілітаційної роботи серед інвалідів;

забезпечення розвитку олімпійських, паралімпійських,

дефлімпійських та неолімпійських видів спорту шляхом підтримки

дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих

досягнень, спорту інвалідів і спорту ветеранів;

підвищення рівня нормативно-правового, кадрового,

матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного,

медичного, інформаційного забезпечення;

участь у міжнародній діяльності.

Фінансове забезпечення

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів, які

щороку передбачаються у державному бюджеті для виконання програм і

заходів з розвитку фізичної культури і спорту, а також інших

джерел.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть можливість:

збільшити до 20 відсотків загальної чисельності населення

кількість громадян, залучених до фізкультурно-оздоровчої та

спортивно-масової роботи;

поліпшити результати виступів національних збірних команд

України в Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх,

Всесвітніх Універсіадах, чемпіонатах світу та Європи, інших

офіційних міжнародних змаганнях;

сформувати сучасну систему підготовки резерву для

національних збірних команд України, збільшити до 14 відсотків

загальної чисельності кількість школярів, що відвідують спортивні

школи;

підвищити рівень забезпечення населення

фізкультурно-спортивними залами, плавальними басейнами та

спортивними майданчиками (з розрахунку на 10 тис. осіб);

довести кількість організацій і центрів, яким видано ліцензію

на провадження фізкультурно-спортивної діяльності, до 2 одиниць на

10 тис. осіб;

створити 8 тис. додаткових робочих місць у сфері фізичної

культури і спорту, забезпечити престижність відповідних професій,

підвищити рівень підготовки та кваліфікацію фахівців;

зменшити на 12 відсотків середню кількість днів тимчасової

непрацездатності через хворобу;

забезпечити збільшення на 30 відсотків витрат громадян,

пов'язаних із залученням до фізичної культури (з розрахунку на

душу населення).

Етапи виконання

Програма виконується двома етапами:

перший (2007-2008 роки) - розроблення та прийняття

нормативно-правових актів з питань розвитку фізичної культури і

спорту, а також відповідних регіональних програм, здійснення

заходів згідно з додатком;

другий (2009-2011 роки) - здійснення заходів, визначених

Програмою, та їх коригування.