
- •Оглавление
- •Актуальні проблеми олімпійського спорту.
- •Визначити і обґрунтувати основні поняття: олімпійський спорт, професійний спорт, спорт вищих досягнень, резервний спорт, дитячо-юнацький спорт, спорт інвалідів.
- •Спорт і Олімпійські ігри Стародавньої Греції.
- •Відродження Олімпійських ігор сучасності. П’єр де Кубертен та його роль у відродженні Олімпійських ігор.
- •Місце і роль спортсмена в олімпійському спорті.
- •Сучасний олімпізм та його основні принципи.
- •Роль і діяльність національних олімпійських комітетів (нок) у загальній міжнародній олімпійській системі, їх характеристика, стосунки з Міжнародним олімпійським комітетом (мок).
- •Основні напрямки діяльності Міжнародного олімпійського комітету. Історія створення, структура, функції.
- •Діяльність міжнародних спортивних федерацій (мсф). Їх характеристика, стосунки з мок.
- •Організація, проведення і програма Олімпійських ігор. Обрання міста-організатора Олімпійських ігор.
- •Олімпійська освіта як напрям діяльності олімпійського руху.
- •Система олімпійської освіти.
- •Комерціалізація олімпійського спорту, її ознаки, сильні та слабкі сторони.
- •Олімпійський спорт і політика. Використання спорту та Олімпійських ігор в ідеологічних і політичних цілях.
- •Проблема любительства і професіоналізації в олімпійському спорті. Міжнародний олімпійський рух та професіональний спорт.
- •“Спорт для всіх” та олімпійський спорт. Рух “Спорт для всіх” і ставлення до нього з боку мок.
- •Спорт інвалідів та олімпійський рух. Паралімпійські, Дефлімпійські ігри, Спеціальні олімпіади.
- •Роль засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення) у розвитку олімпійського руху та у висвітленні Олімпійських ігор.
- •Структура та зміст сучасного олімпійського руху в Україні.
- •Спорт як соціальний інститут, його функції у суспільстві.
- •Гуманістична природа спорту, її збереження та поглиблення.
- •Нормативно-правова база розвитку олімпійського та професійного спорту.
- •Сучасний розвиток галузі “Фізична культура і спорт”. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту.
- •Олімпійський спорт та охорона навколишнього середовища.
- •Правові аспекти та основи трудових взаємовідносин у професійному спорті.
- •Тенденції розвитку на сучасному етапі і перспективи становлення професійного спорту в світі та в Україні.
- •Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки.
- •Напрямки розвитку дитячого та юнацького спорту в Україні.
- •Професійна діяльність та підготовленість тренера в юнацькому спорті.
- •Позазмагальні і позатренувальні фактори підготовки спортсменів в олімпійському спорті
- •Науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
- •Проблема допінгу в олімпійському спорті.
- •Засоби відновлення і стимулювання працездатності спортсменів і основні напрями їх використання у системі підготовки спортсменів.
- •Загальні положення моделювання в спорті. Види моделей та їх використання у системі управління процесом підготовки спортсменів.
- •Методи і види прогнозування у системі підготовки і змагальної діяльності спортсменів.
- •Контроль, його види і місце у системі підготовки спортсменів.
- •Теорія управління у фізичному вихованні і спорті. Умови управління у фізичному вихованні і спорті.
- •Психологічна підготовленість спортсменів та основи її вдосконалення.
- •Координаційні можливості. Фактори, що обумовлюють розвиток координаційних можливостей. Методика розвитку.
- •Гнучкість, її види. Фактори, що її обумовлюють. Методика розвитку.
- •Витривалість, її види, фактори, що обумовлюють її розвиток. Методика розвитку.
- •Швидкісні здібності спортсменів. Форми проявлення бистроти. Фактори, що її лімітують. Основи методики розвитку.
- •Силові якості спортсменів, види та фактори, що обумовлюють розвиток сили. Основні методики розвитку.
- •Тактична підготовленість та основи її вдосконалення.
- •Технічна підготовленість спортсменів і основи її вдосконалення.
- •Структура тренувальних занять та її фізіологічне обґрунтування. Побудова програм занять.
- •Циклічність тренувального процесу. Загальні основи побудови процесу підготовки: макроцикли, мезоцикли, мікроцикли.
- •Відбір та орієнтація спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки.
- •Теорія адаптації як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Теорія стомлення та відновлення як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Структура та особливості змагальної діяльності спортсменів в олімпійському спорті.
- •Основи побудови підготовки спортсменів на різних етапах багаторічного вдосконалення.
- •Загальна структура багаторічної підготовки і фактори, що її визначають.
- •Система спортивних змагань. Змагання у системі підготовки спортсменів.
- •Основні засоби і методи спортивної підготовки, їх характеристика.
- •Основні принципи спортивної підготовки, їх характеристика.
- •Загальна характеристика сучасної системи підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
- •Сучасні наукові методи досліджень у галузі «Фізична культура і спорт».
- •Психологія особистості і характеристика структури особистості спортсмена.
- •Психологічні особливості спілкування у спорті вищих досягнень.
- •Психологічна характеристика взаємин у системах “тренер - спортсмен”, “тренер - команда”, “спортсмен - спортсмен”.
- •Психодіагностика у спорті вищих досягнень.
- •Психологічне забезпечення професійної спортивної діяльності.
- •Психологічний захист особистості спортсмена.
- •Теорія мотивації діяльності як наукова засада фізичного виховання.
- •Підготовка жінок у різних видах спорту з урахуванням особливостей жіночого організму.
- •Фізіологічні механізми адаптації організму спортсмена до напруженої м’язової діяльності.
- •Фізіологічні механізми розвитку і вдосконалення рухових якостей.
- •Морфофункціональна і метаболічна характеристика м’язової сили, витривалості.
- •Морфофункціональна і метаболічна характеристика швидкості, гнучкості, спритності.
- •Фізіологічні закономірності відновлення функцій після фізичних навантажень.
- •Механізми розширення функціональних резервів організму спортсмена у зв’язку з проблемою відновлення.
- •Теорія функціональних резервів як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Фізіологічний моніторинг у спорті.
- •Діяльність соматичної та вегетативних систем у спокої та при фізичних навантаженнях у тренованого та нетренованого спортсменів.
- •Особливості харчування спортсменів у різних видах спорту.
- •Ергогені засоби та їх застосування у спорті вищих досягнень.
- •Теорія і методика фізичного виховання як базова дисципліна фізкультурної освіти.
- •Характеристика системи фізичного виховання, її мета, завдання та принципи.
- •Теорія вікового розвитку як наукова засада фізичного виховання і спортивного тренування.
- •Физическое развитие характеризуется изменениями трех групп показателей.
- •Теоретичні основи навчання фізичним вправам.
- •Поняття техніки фізичних вправ та критерії її ефективності. Структура фізичних вправ.
- •1. Теорія тренувальних навантажень: класифікація навантажень, зовнішня та внутрішня сторона навантажень. Особливості впливу навантажень на організм спортсменів різної кваліфікації та підготовленості.
- •Біомеханічні ергогені засоби у спорті.
- •Відеокомп’ютерний контроль у спортивному тренуванні.
- •Основи застосування технічних засобів у тренуванні.
- •Інформаційне забезпечення галузі та безпосередньо процесу підготовки спортсменів.
- •Сучасні програмні засоби і системи для вирішення прикладних завдань спортивного тренування.
- •Використання новітніх технологій у сфері фізичної культури і спорту.
Роль засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення) у розвитку олімпійського руху та у висвітленні Олімпійських ігор.
Структура та зміст сучасного олімпійського руху в Україні.
За останні два з половиною десятиліття роль і місце олімпійського спорту змінилися – він перетворився на сферу, котра завдяки своєму значенню, спрямованості діяльності вийшла за межі замкненої суто спортивної системи, яка об’єднує обмежене коло зацікавлених. Нині олімпійський рух – це глобальне явище в житті світового співтовариства, що охопило величезний спектр різноманітних процесів і явищ, з якими спорт пов’язав свою політику. Підтвердженням цього є, зокрема, величезна залученість до спортивних видовищ – понад 3,5 мільярди глядачів стежать за перебігом Олімпіад; фінансова міцність олімпійського руху; повага до нього з боку політичних і державних діячів різних країн. Тобто олімпійський рух, досить несподівано, коли проаналізувати його історію, перетворився на найбільш стабільний рух у світі. І олімпійська система, котра охоплює МОК, національні олімпійські комітети, міжнародні федерації з видів спорту та інші компоненти, постійно нарощує стабільність і вплив на життя світової спільноти.
Спорт як соціальний інститут, його функції у суспільстві.
Социальные функции спорта.
Под функциями спорта понимают объективно присущие ему свойства воздействовать на человека и человеческие отношения, удовлетворять и развивать определенные потребности личности и общества.
Функции спорта можно условно подразделить на специфические (свойственные только ему как особому явлению действительности) и общие. К первым относят соревновательно-эталонную и эвристически-достиженческую функции. Ко вторым в настоящее время причисляют функции, имеющие социально-общественное значение, такие, как функция личностно-направленного воспитания, обучения и развития; оздоровительно-рекреативная функция; эмоционально-зрелищная функция; функция социальной интеграции и социализации личности; коммуникативная функция и экономическая функция.
Соревновательно-эталонная функция . Основу специфики спорта составляет собственно соревновательная деятельность, суть которой заключается в максимальном выявлении, унифицированном сравнении и объективной оценке определенных человеческих возможностей в процессе состязаний, ориентированных на победу или достижение высокого в личном плане спортивного результата или места в соревновании.
Эвристически-достиженческая функция . Для спорта характерна творческая поисковая деятельность, сопряженная с познанием человеком своих возможностей, наряду с изысканием эффективных способов максимальной реализации и их увеличения. Эта функция наиболее полно выражена в спорте высших достижений, так как на пути к ним необходимо постоянно совершенствовать систему подготовки, искать новые средства, методы тренировки, новые образцы сложнейших элементов техники и тактических решений ведения спортивной борьбы.
К социально-общественным прежде всего относят функцию личностно-направленного воспитания, обучения и развития. Спорт представляет большие возможности не только для физического и спортивного совершенствования, но и для нравственного, эстетического, интеллектуального и трудового воспитания. Притягательная сила спорта, высокие требования к проявлению физических и психических сил представляют широкие возможности для личностно-направленного воспитания духовных черт и качеств человека. Существенно, однако, что конечный результат в достижении воспитательных целей зависит не только и не столько от самого спорта, сколько от социальной направленности всей системы воспитания и развития. Таким образом, воспитательные возможности спорта реализуются не сами по себе, а посредством системы воспитательно-направленных отношений, складывающихся в сфере спорта.
Оздоровительно-рекреативная функция проявляется в положительном влиянии спорта на состояние и функциональные возможности организма человека. Особенно это ярко выражено в детском и юношеском спорте, где благотворное влияние занятий спортом на развивающийся и формирующийся организм неоценимо. Именно в этом возрасте закладываются основы здоровья, прививаются навыки систематических занятий физическими упражнениями, формируются привычки личной и общественной гигиены. Спорт одновременно является и источником положительных эмоций, он нивелирует психическое состояние детей, позволяет снимать умственную усталость, дает познать «мышечную радость». Особенно велика его роль в деле ликвидации отрицатель- , ных явлений гиподинамии у детей.
Эмоционально-зрелищная функция раскрывается в том, что спорт (многие его виды) несет в себе эстетические свойства, проявляющиеся в гармонии физических и духовных качеств человека, граничит с искусством. Особенно в этом плане привлекательны сложно координированные виды спорта, такие, как спортивная и художественная гимнастика, фигурное катание, прыжки в воду и др. Красота человеческого тела, технически сложные и отточенные движения, праздничное настроение — все это привлекает истинных поклонников спорта. Популярность спорта как зрелища характеризуется эмоциональностью и остротой восприятия, затрагивающего личные и коллективные интересы множества людей, а также универсальностью «языка спорта», понятного практически каждому.
Функция социальной интеграции и социализации личности. Спорт является одним из мощных факторов вовлечения людей в общественную жизнь, приобщения к ней и формирования у занимающихся опыта социальных отношений. На этом основана его важная роль в процессе социализации личности.
Коммуникативная функция. Гуманизация общества в настоящий период развития человечества делает спорт фактором развертывания международных связей, взаимопонимания и культурного сотрудничества народов, упрочения мира на земле.
Экономическая функция . Спорт имеет большое экономическое значение, выражающееся в том, что средства, вложенные в развитие спорта, сторицей окупаются прежде всего в повышении уровня здоровья населения, повышении общей работоспособности, продлении жизни человека. Развитие науки о спорте, материально-технической базы, подготовка кадров — все это способствует развитию детского и юношеского спорта, массового спорта и спорта высших достижений.