
- •Процес створення образів уяви
- •Різновиди уяви
- •Фізіологічні основи уваги
- •Класифікація методів навчання
- •Класифікація методів навчання за джерелами знань
- •Виховання особистості в колективі
- •Класифікація за Личко Гипертимний
- •Циклоїдний
- •Лабільний
- •Астено-невротичний
- •Сенситивний
- •Психастенічний
- •Шизоїдний
- •Епілептоїдний
- •Істероїдний
- •Нестійкий
- •Конформний
- •2. Розкрити шляхи реформування сучасної управлінської школи
- •1. Довести у чому полягають дидактичні функції гри?
- •Закономірності та властивості відчуттів і сприймання
- •IV Мотивація навчальної діяльності
- •V Повідомлення теми, мети, завдань уроку
- •VI Подання нового матеріалу
- •Vіi Осмислення, узагальнення і систематизація знань
- •Viі і Підбиття підсумків
- •1.Розкрити сутність особистісно орієнтованого навчання?
- •2. Розкрити сутність поняття «компетентність» і «компетенція». Які ключеві компетенції формуються в школярів?
- •3. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі
- •2. Види пам’яті
1.Розкрити сутність особистісно орієнтованого навчання?
Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення ключових проблем гуманізації загальної середньої освіти: підвищення престижу шкільної освіти; розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися; подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей; формування основ базової культури особистості.
Метою особистісно орієнтованого навчання є виявлення суб'єктного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.
Термін "суб'єктний досвід" означає досвід життєдіяльності, набутий дитиною до школи в конкретних умовах родини, навколишнього середовища, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей і речей. Суб'єктний досвід називають особистим, індивідуальним, життєвим, стихійним тощо. У цих назвах відображені різні джерела придбання цього досвіду, різні його аспекти. Термін "суб'єктний" встановлює належність досвіду конкретній людині. Водночас він не дає оцінку його істинності, науковості, несуперечності з позицій суспільно-історичного пізнання.
Якщо традиційна освіта наближає кожного учня до параметрів особистості з попередньо заданими якостями, то особистісно орієнтоване навчання виходить з визнання унікальності суб'єктного досвіду самого учня як важливого джерела індивідуальної життєдіяльності. У навчальному процесі відбувається "зустріч" того, що вивчається, та суб'єктного досвіду, його "окультурювання", збагачення.
Головними завданнями особистісно орієнтованого навчання є:
- розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня;
- розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;
- допомога йому в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації, самовизначенні;
- формування культури життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати власне життя.
2. Розкрити сутність поняття «компетентність» і «компетенція». Які ключеві компетенції формуються в школярів?
Компетентність: 1) міра відповідностей знань, умінь і досвіду осіб певного соціально-професійного статусу реальному рівню складності виконуваних ними задач і вирішуваних проблем; 2) область повноважень управляючого органу, посадовця; коло питань, по яких вони володіють правом.
Компетенція: 1) коло повноважень, прав і обов'язків конкретного державного органу; 2) коло питань, в яких даний посадовець володіє пізнаннями, досвідом.
Як бачимо, у словниках ці поняття майже не „розведені”, незрозуміло їх співвідношення.
У словнику іншомовних слів ці поняття трактуються так. Компетентність –
1) авторитетність, обізнаність;
2) володіння компетенцією.
Компетенція - 1) коло повноважень певної установи або посадової особи; 2) коло питань, в яких дана особа добре поінформована, має знання, досвід, що дає їй змогу фахово розв'язувати проблеми.
Компетенція в перекладі з латинського competentia означає коло питань, в яких людина добре поінформована, володіє пізнаннями і досвідом. Компетентна в певній області людина володіє відповідними знаннями і здібностями, що дозволяють йому обґрунтовано судити про цю область і ефективно діяти в ній.
Очевидно, що визначення поняття «компетенція», дані в цитованих словниках не цілком співпадають, а його другому значенні основний упор робиться на правовій складовій. Навіть, у словниках, співвідношення цих понять трактується по-різному:
вживаються у одному значенні;
компетентність розглядається ширше, ніж компетенція; компетенція є складовою компетентності.
Відповідно, й вчені або ототожнюють ці поняття, або підпорядковують їх: компетентність передбачає володіння певною компетенцією. Тому, існує необхідність звернутися до тлумачення „компетентності і компетенції зарубіжними і вітчизняними вченими.
Ключові компетентності учнів початкових класів
вміння вчитися;
загальнокультурна;
громадянська;
здоров’язбережувальна;
компететності з ІКТ;
соціальна.