
- •100. Теорії виховання
- •102. Проблема управління виховання
- •103. Зовнішні і внутрішні управління вихованням.
- •104. Самовиховання як вища форма самоуправління.
- •105. Вікова динаміка формування властивостей особистості.
- •107. Індивідуальний та віковий підхід в моральному вихованні дітей.
- •108. Психологічне обгрунтування виховних впливів.
- •109. Психолого-педагогічні проблеми статевого виховання
- •110. Проблеми важковиховуваності і самотності учнів
- •111. Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості
- •112. Специфіка вчительської діяльності
- •113. Психологічна структура вчительської діяльності, її функції
- •114. Творчий характер педагогічної діяльності. Критерії оцінки ефективності навчальної діяльності вчителя
- •115. Професійно-значущі якості особистості вчителя
- •116. Педагогічні здібності
- •117. Професійна спрямованість особистості вчителя
- •118. Види стилів та індивідуальний стиль діяльності вчителя
- •119. Психологія педагогічного спілкування
- •120. Педагогічне оцінювання та оцінка учнів
- •121. Психологічний клімат у педагогічному колективі
100. Теорії виховання
Академічні теорії(традиціоналістські, класичні, загальні)- концентрують свою увагу на процесі передачі загальних знань через класичний зміст навчання і виховання, який не залежить від сьогоднішньої культури й сучасних соціальних структур. Мета : формування загальної культури, критичного й відкритого мислення, здатності до адаптування.
Соціальні теорії. Основною метою виховання має стати підготовка учнів до подолання нерівності між людьми (як у соціальному, так і в культурному аспектах), збереження навколишнього середовища. Провідне місце в цих теоріях відводиться суспільству (Ілліч, Бурдьє, Тофлер).
Спіритуалістичні теорії (метафізичні)Вони оперують змістом і цінностями, створеними тисячоліття тому. Релігія і східна філософія та їх цінності виступають основою виховання.
Соціокогнітивні теорії розглядають положення про те, що соціальні й культурні чинники є основою формування психічного здоров'я дитини і повинні стати основою теорії навчання й виховання. Сюди належать теорії, що пропонують педагогіку співробітництва й висувають культуру та суспільство (соціум) як провідний чинник виховання.
Психокогнітнвні теорії .В основі цих теорій лежать психологічні дослідження процесу мислення (Піаже, Башляр).
Технологічні теорії, які в основному зосереджені на поліпшенні технологій, а саме: комп'ютері, телевізорі, магнітофоні, магнітоскопі, відеодисках, компактних дисках тощо.
101. Психологічні механізми виховання властивостей особистості.
Вплив вчителя на учнів здійснюється шляхом використання таких механізмів: переконування, навіювання, наслідування.
Переконування-компонент психіки, що включає в себе знання, поєднані з щирою впевненістю в їх істинності. Структурне переконування включає в себе теоретично обгрунтовані (логічні) прийоми, за допомогою яких певна інформація, що повідомляється, органічно вливається у сферу інтересів школярів. При цьому доводиться істинність чи хибність певної інформації її значущість. Мета переконування полягає в тому, щоб підвести дітей не тільки до розуміння певних положень, а й до внутрішнього їх прийняття.
Навіювання (сугестія) — відбувається вплив передусім на почуття, а через них — на розум і волю особистості, внаслідок чого сприймання інформації з певного джерела досить некритичне й малоусвідомлене.У психології виховання використовують різні види навіювання: пряме, опосередковане, довільне, мимовільне. Навіювання поділяють також на спонукальне й гальмівне. Перше характеризується тим, що вчитель, враховуючи безпосередні потреби, звички, інтереси учнів, пропонує їм прийняти певний варіант поведінки. Гальмівне полягає в тому, що школярам подається така інформація, яка стримує їх від аморальних й антигромадянських вчинків.
Наслідування — може відбуватися як мимоволі, так і довільно. Мимоволі діти дошкільного і молодшого шкільного віку копіюють дорослих — батьків, родичів, учителів. Поняття "наслідування" тісно пов'язане з іншим соціально-психологічним поняттям —- "мода", яка виявляється в багатьох аспектах: смаках, уподобаннях, захопленнях тощо. Зважаючи на те, що вчитель для багатьох учнів — об'єкт наслідування, він має пропагувати моду на прогресивно-українське: пісні, музику, дизайн, культуру спілкування тощо.