
- •51 Формування та розвиток особистості підлітка
- •52 Характеристика психічних новоутворень школярів підліткового віку
- •53 Криза підліткового віку поведінкові реакції важких підлітків
- •54 Девіантна і делінквентна поведінка підлітків
- •55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
- •57.Особливості навчальної діяльності старшокласника. Проблема професійного самовизначення в юнацькому віці.
- •58.Особливості спілкування в юнацькому віці
- •59.Розвиток пізнавальних психічних процесів в юнацькому віці
- •60.Розвиток самосвідомості та відкриття я в юн
- •61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці
- •62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань
- •63.Вибір життєвих цілей та розвиток творчої активності в юнацькому віці
- •64. Розвиток ідентичності в ранній юності.
- •65. Вікова періодизація життєвого циклу дорослого.
- •66. Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •67. Характеристика психосоціального розвитку дорослого.
- •68. Вікові кризи періоду дорослості.
- •69. Професійна і суспільна діяльність людей похилого віку.
- •70. Криза передпенсійного та післяпенсійного віку.
- •71. Психологічна готовність до старості.
- •72. Предмет педагогічної психології, її основні розділи.
55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
Стосовно учнів, що відстають у навчанні, постійно порушують дисципліну на уроках, на перервах, виявляють негативізм, конфліктують з однолітками та вчителями, скоюють негативні вчинки та правопорушення, В. О. Сухомлинський вжив поняття "важкий".
Особливий аспект проблеми важких полягає в тому, що не лише з ними важко, але й і їм важко через невлаштованість життя, непідготовленість до нього. А.С. Макаренко підкреслював, що людина погана лише через те, що знаходиться в поганій соціальній структурі, поганих умовах. А польський педагог Я. Корчак писав, що дитина недисциплінована і зла тому, що страждає.
Ефективність педагогічного підходу в роботі з важкими учнями має досягатися, виходячи із принципів організації виховного процесу:
- включення важковиховуваних учнів у діяльність, що забезпечує розширення і розвиток відповідальності ;
- стимулювання самовдосконалення особистості;
- розширення морально-духовного змісту педагогічної аргументації норм і правил стосунків, вимог та ін. у колективній діяльності учнів.
Серед позитивних особливостей роботи вихователів, за якими важковиховувані учні визначали рейтинг учителів, були названі ознаки у такій послідовності:
- почуваєш себе поряд із ним легко та невимушено;
- вірить мені, поважає як людину;
- допомагає доброю порадою у скрутних ситуаціях;
- є бажання поділитися з ним своїми невдачами і радощами;
- не відчуваю страху перед ним;
- може захистити при несправедливому обвинуваченні;
- допомагає у налагодженні стосунків з однолітками, вчителями;
- справедливий, до всіх однаково вимогливий;
- не "вичитує" при всіх;
- підтримує, заохочує, хвалить при учнях;
- не "розбирає" на класних та батьківських зборах;
- не поспішає скаржитися батькам;
- життєрадісний, доброзичливий;
- не підвищує голос;
- правдивий, завжди відверто говорить "про життя";
- добрий, уважний, чуйний; .
- при аналізі конфлікту не перекладає всю провину на мене;
- добре викладає свій предмет;
- виконує свої обіцянки;
- працелюбний;
- організує допомогу у навчанні, бере в похід.
Не важко переконатися, що учні передусім цінують моральні, гуманні якості педагога, і навіть професійна майстерність стоїть далеко не на першому місці.
Серед негативних особливостей особистості вчителя-вихователя важковиховувані називають: черствість, байдужість, низький культурний рівень, невміння підтримувати дисципліну в класі, безпринципність, нещирість, необ'єктивність тощо.
56.Психологічні шляхи виходу з підліткової кризи
причина кризи підліткового віку полягає в неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та соціального формування;
- криза підліткового віку не має обов'язкового універсального характеру, а залежить від соціальних умов;
- криза підліткового розвитку з'являється тоді, коли дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнення до нових форм взаємин з ними;
- дорослі, які звикли до поступових змін у поведінці дитини, виявляються неозброєними перед раптовими і кардинальними перетвореннями в поведінці підлітка, не встигають перебудувати свій стиль спілкування з ним.
Що робити, якщо у вашої дитини почався підлітковий криза? Потрібно правильно поводитися, щоб згладити конфлікти і зберегти хороші відносини з дитиною. В першу чергу терпіння. Звичайно, коли дитина-підліток кричить і лається, перше бажання - накричати на нього у відповідь. Але в такому випадку конфлікт покотиться, як сніжний ком, і його важко буде зупинити. Замкнуте коло - агресія призводить виключно до відповідної агресії.
Потрібно "послабити повідець", на якому тримаєте дитину, і надати йому розумну самостійність. Підліток хоче, щоб до нього ставилися, як до дорослого. Тож треба йому її надати . радитися з дитиною з побутових питань, давати йому можливість приймати участь в обговоренні сімейних проблем.
Якщо підліток щось наполегливо вимагає - не забороняйте ультимативно. Обговоріть з ним ці вимоги, якими абсурдними і нахабними вони б вам не здавалися, і спробуйте прийти до угоди..
Якщо підліток чимось хоче з вами поділитися - не відмахується від нього, навіть якщо його проблеми здаються вам смішними. Втративши довіру дитини, дуже складно знайти його знову - підлітки часто замикаються в собі.
Незважаючи на зовнішню "колючість" і відчуженість, під час підліткового кризи ви дуже потрібні дитині. Потрібна ваша підтримка, ваша любов, ваше розуміння, ваші ненав'язливі поради. У підлітковому віці дитина приміряє на себе нові соціальні ролі, пробує себе в новій якостіНе треба рвати зв'язок з дитиною - але змінити її відповідно до віку чада доведеться.