Тема 5: Стилістичні засоби лексики План:

1. Поняття «стилістичні засоби лексики».

5.2..Види конотації.

5.3Контекст та його види.

1. Поняття «стилістичні засоби лексики»

Лексичне значення складається з двох компонентів - денотативного та конотативного (стилістичного), і тоді, коли конотації лексичних синонімів не є відповідними, вони не можуть використовуватися як еквіваленти.

Під денотативним значенням розуміють предметно-логічний компонент лексичної семантики слова, що вказує на предмет мовлення. Денотативне значення пов'язане з інтелективно-комунікативною функцією мови.

Конотативне, або стилістичне значеная - це значення додаткове, пов'язане з умовами та учасниками комунікативного акту. Воно складається з емоційного, оцінного, експресивного та функціонально-стильового компонентів.

Отже, мовні одиниці (лексеми) здатні виражати додаткові семантичні відтінки - конотації, що супроводжують основне, денотативне значення. Ці два складники лексичної семантики мають низку відмінностей.

5.2..Види конотації.

Стилістичне значення може складатися (в різному наборі) принаймні з чотирьох компонентів, і наявність бодай однієї конотації надає слову стилістичного забарвлення. До них зараховуємо:

• Емоційну конотацію (вона співвідноситься зі сферою емоційно-чуттєвого сприйняття людини. Емоція - це відносно короткочасне переживання: радість, смуток, задоволення, обурення, здивування тощо, на відміну від почуттів (любов, ненависть, повага), що є тривалішими у часі. У більшості слів (крім вигуків і часток) емоційність супроводжується оцінкою).

• Оцінна конотація передає узуально-закріплене позитивне або негативне ставлення до денотата. Вона співвідноситься зі сферою раціонально-оцінного сприйняття людини. Слова, у яких інтелектуальна оцінка становить власне номінативний аспект лексеми (добрий, поганий, правильний, хибний тощо), не кваліфікуються як оцінні. Через те, що оцінні слова звичайно є емоційними, доречно говорити про комплексний емоційно-оцінний компонент значення.

• Стильова конотація виникає на основі постійних асоціацій, пов'язаних із уживанням слова в певному стилі. Мовці визначають стильову конотацію на основі свого уявлення про переважне, доцільне використання того чи іншого слова у конкретній комунікативній сфері, ситуації.

• Експресивна конотація виражає співвіднесеність конкрет­ного слова з певним об’єктом через зазначення іншого об’єкта або ознаки. Вона співвідноситься з кваліфікативною сферою чуттєво-образного сприйняття. Ця конотація не є узуально закріпленою, а з'являється внаслідок переносного вживання слова.

Слова, що мають конотації, називаються стилістично забарвленими. Мовні одиниці, які використовуються в різних комунікаливних сферах без якихось обмежень, дістали назву стилістично нейтральних. На їхньому фоні і виділяються стилістично забарвлені мовні засоби. Сукупність синонімічних одиниць з різним стилістичним забарвленням утворює стилістичну парадигму.

Таким чином, стилістично забарвлене слово є поєднанням денотативного значення і різних конотацій. Функціонально-стильову маркованість (позначеність) слово або конструкція набуває в процесі переважного (в смислі вибору варіанта) вживання в певній комунікативній сфері, і ця конотація є постійною. Емоційно-оцінні співзначення можуть бути як узуальними, за­кріпленими за певним словом, так і контекстуальними, властивими лише даному контексту. Експресивна конотація виникає лише в контексті.