
- •Тема : Стилістика як лінгвістична дисципліна
- •Тема 2: Стиль як основне поняття стилістики
- •2.3. Стильові норми.
- •2.3. Стильові норми.
- •Тема 3. Функціональні стилі мови
- •Тема 4: Лінгвістичний аналіз тексту. Художній текст та його специфіка
- •4.2.Естетична функція мови
- •4.4.Словесний образі його структура
- •Тема 5: Стилістичні засоби лексики План:
- •Поняття «стилістичні засоби лексики»
- •5.2..Види конотації.
- •5.3 Контекст та його види.
- •Тема 6. Мовні тропи та стилістичні фігури, фонічні засоби мови План:
- •6.1.Поняття та значення мовних тропів.
- •6.2.Різновиди мовних тропів.
- •6.3.Явище стилістичних фігур.
- •Фонічні засоби мови.
- •Тема 7: Семантична інформація тексту та її види План:
- •7.2. Комунікативно-мовленнєва структура тексту.
- •Тема 8: Стилістика мови змі: слова іншомовного походження.
- •Тема 9: Канцеляризми і штампи у мові змі
- •Теми практичних занять
- •Додатки
- •Функціональні стилі (лінгвостилістична характеристика)
- •Публіцистичний стиль
- •Інформаційний стиль
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Комплексний лінгвістичний аналіз художнього тексту
- •Алгоритм аналізу віршованого тексту
- •V пункт.
- •Стилістичний розбір тексту
- •Типи мовлення
- •Питання до екзамену
- •Рекомендована література
- •1.Арешенков ю. О. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. – 178 с.
- •03179 Україна, м. Київ, вул.. Львівська 49.
- •03179 Україна, м. Київ, вул.. Львівська 49.
Тема 5: Стилістичні засоби лексики План:
Поняття «стилістичні засоби лексики».
5.2..Види конотації.
5.3Контекст та його види.
Поняття «стилістичні засоби лексики»
Лексичне значення складається з двох компонентів - денотативного та конотативного (стилістичного), і тоді, коли конотації лексичних синонімів не є відповідними, вони не можуть використовуватися як еквіваленти.
Під денотативним значенням розуміють предметно-логічний компонент лексичної семантики слова, що вказує на предмет мовлення. Денотативне значення пов'язане з інтелективно-комунікативною функцією мови.
Конотативне, або стилістичне значеная - це значення додаткове, пов'язане з умовами та учасниками комунікативного акту. Воно складається з емоційного, оцінного, експресивного та функціонально-стильового компонентів.
Отже, мовні одиниці (лексеми) здатні виражати додаткові семантичні відтінки - конотації, що супроводжують основне, денотативне значення. Ці два складники лексичної семантики мають низку відмінностей.
5.2..Види конотації.
Стилістичне значення може складатися (в різному наборі) принаймні з чотирьох компонентів, і наявність бодай однієї конотації надає слову стилістичного забарвлення. До них зараховуємо:
Емоційну конотацію (вона співвідноситься зі сферою емоційно-чуттєвого сприйняття людини. Емоція - це відносно короткочасне переживання: радість, смуток, задоволення, обурення, здивування тощо, на відміну від почуттів (любов, ненависть, повага), що є тривалішими у часі. У більшості слів (крім вигуків і часток) емоційність супроводжується оцінкою).
Оцінна конотація передає узуально-закріплене позитивне або негативне ставлення до денотата. Вона співвідноситься зі сферою раціонально-оцінного сприйняття людини. Слова, у яких інтелектуальна оцінка становить власне номінативний аспект лексеми (добрий, поганий, правильний, хибний тощо), не кваліфікуються як оцінні. Через те, що оцінні слова звичайно є емоційними, доречно говорити про комплексний емоційно-оцінний компонент значення.
Стильова конотація виникає на основі постійних асоціацій, пов'язаних із уживанням слова в певному стилі. Мовці визначають стильову конотацію на основі свого уявлення про переважне, доцільне використання того чи іншого слова у конкретній комунікативній сфері, ситуації.
Експресивна конотація виражає співвіднесеність конкретного слова з певним об’єктом через зазначення іншого об’єкта або ознаки. Вона співвідноситься з кваліфікативною сферою чуттєво-образного сприйняття. Ця конотація не є узуально закріпленою, а з'являється внаслідок переносного вживання слова.
Слова, що мають конотації, називаються стилістично забарвленими. Мовні одиниці, які використовуються в різних комунікаливних сферах без якихось обмежень, дістали назву стилістично нейтральних. На їхньому фоні і виділяються стилістично забарвлені мовні засоби. Сукупність синонімічних одиниць з різним стилістичним забарвленням утворює стилістичну парадигму.
Таким чином, стилістично забарвлене слово є поєднанням денотативного значення і різних конотацій. Функціонально-стильову маркованість (позначеність) слово або конструкція набуває в процесі переважного (в смислі вибору варіанта) вживання в певній комунікативній сфері, і ця конотація є постійною. Емоційно-оцінні співзначення можуть бути як узуальними, закріпленими за певним словом, так і контекстуальними, властивими лише даному контексту. Експресивна конотація виникає лише в контексті.