Типи мовлення

(композиційно-мовленнєві форми)

Розповідь - повідомлення про події, процеси в їх часовому розгортанні. Різновиди: оповідання, повідомлення, звіт, репортаж.

Схема розповіді: початок дії - розвиток подій - кінець події.

Опис - послідовне зображення ознак, властивостей, характеристик об'єкта в їх просторовому розгортанні (опис статичний, динамічний). Різновиди: опис пейзажний, портретний, опис інтер̓ єру; характеристики людини, предметів, явищ.

Статичний опис перериває розвиток дії, динамічний - включений у подію.

Роздум - міркування про об'єкти або події, процеси на основі логічних аргументацій.

Дедуктивний роздум має схему: 1) теза ˗ думка, яка має бути доведена; 2) аргумент у розвиток тези; 3) висновок, що випливає з доказів.

Індуктивний роздум містить: 1) факти; 2) їх аналіз і синтез; 3) висновок.

Додаток 8

ЛЕКСИЧНІ Й СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

Мовленнєві помилки ˗ це порушення правил, норм і традицій у слововживанні, творенні граматичних форм, побудові синтаксичних конструкцій, а також порушення вимог стилістики і культури мовлення, зокрема ˗ семантичного, функціонального й естетичного критеріїв. Різновиди мовленнєвих помилок: лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні.

У шкільній практиці морфологічні і синтаксичні помилки мають назву граматичних і позначаються літерою Г, власне мовленнєвими вважаються помилки лексичні й стилістичні. При перевірці письмових робіт мовленнєві помилки підкреслюються хвилястою лінією, а на полях позначаються: лексичні ˗ літерою Л, стилістичні – Ст. Правильне визначення виду помилки є запорукою ефективної роботи над помилками, а отже - підвищення рівня культури мовлення.

Мовленнєві помилки виникають унаслідок порушення мовцями трьох критеріїв - функціонального, семантичного, естетичного, що призводить до зниження основних комунікативних якостей мовлення: правильності, точності, виразності.

Лексичні помилки - це помилки у слововживанні або виборі слова, зокрема,

неправильна лексична сполучуваність слів: надавати (=зсівдавати) прикрощів.

1. Змішування паронімів: абонементна (- абонентна) скринька.

2. Вживання слів у невластивому значенні: друзі мали загальні (=спільні) інтереси.

3. Вживання зайвих слів (плеоназм): передній фасад будинку.

4. Вживання поряд спільнокореневих слів (тавтологія): зробити (=виконати) велику роботу.

5. Невластиве вживання просторіч і діалектизмів: Організація дозвілля нашому керівництву по цимбалах.

6. Невиправдане вживання книжної лексики: У мене дефіцит часу.

7. Лексичні анахронізми: Богун одержав директиву (=наказ) відступити.

Стилістичні помилки ˗ це порушення стилістичних норм мовлення, тобто принципів уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного забарвлення та комунікативної функції (у відповідному функціональному стилі), зокрема:

1.Невідповідність стилістичного забарвлення слова змістові фрази: На блідій фізіономії чорніли брови.

2. Мовні штампи: 3 повною відповідальністю поставитися до назрілих питань.

3. Штучна експресивність: Українська мова - запашна гілка червоної калини.

4. Немилозвучність висловлювання внаслідок нагромадження однакових звуків (какофонія): Часто втрачати почуття часу.

5. Нагромадження одних і тих частин мови: Розв’язання питання підвищення ефективності навчання.

6. Одноманітність у побудові речень.

7. Невдала довжина фраз.

При перевірці письмових робіт орфографічні помилки сумуються з пунктуаційними, лексичні ˗ граматичними. За кількістю допущених орфографічних і пунктуаційних, лексичних і граматичних, а також стилістичних помилок оцінюється мовне оформлення переказів і творів. Символічний запис - МО: І + V/Л+ Г/Ст

Помилки у змісті позначаються на полях зошита літерою 3 або за допомогою диференційованих умовних позначень:

Ф - фактична помилка, 2 - відсутність абзацу: неточність; X - не потрібен абзац; [ ] - зайве слово, фраза; Л - порушення послідовності V - пропуск; викладу.