Тема 9: Канцеляризми і штампи у мові змі

План:

1. Явище канцеляризмів.

2. Штампи у мові засобів масової інформації.

9.1. Явище канцеляризмів.

Канцеляризми - слова й вислови з офіційно-ділового мовлення, вжиті за його межами. Переважно у визначенні цього поняття беруть до уваги тільки очевидне ˗ те, що канцеляризми є словами й висловами, властивими офіційно-діловому стилю.

Канцеляри́зми ˗ слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне винятково для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення.

Слово «канцеляризм» щодо інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найхарактернішими, свого роду найбільш «бездушними» й «сухими» словосполученнями ˗ кліше, прийнятими в цьому стилі, на зразок: ліжко-місце, людино-година, отоварювання, вжити заходів, довести до відома тощо.

Найчастіше канцеляризми в тексті художніх творів використовуються з метою створення комічного враження в читачів і мовленнєвої характеристики дійових осіб.

Ознаки канцеляризмів:

• розщеплений присудок (виконати роботу);

• скорочене означення (міндобрива, держзамовлення);

• нагромадження віддієслівних іменників (виконання завдання з метою підвищення рівня задоволення потреб населення в наданні послуг з пошиття зручного взуття);

• «нові прийменники» - прийменники, які походять від повнозначних слів, що втрачають своє лексичне значення (у питанні використання сировини, через складні обставини);

• слова й звороти канцелярського стилю (мати місце, резолюція, акт набирає чинності).

На думку А. О. Капелюшного, існує низка способів уникнення канцеляризмів у журналістських текстах. Серед них науковець називає такі:

• заміна розщепленого присудка простим дієслівним присудком (виконати роботу - зробити);

- написання скороченого означення повністю (міндобрива - мінеральні добрива, держзамовлення - державне замовлення);

- заміна віддієслівних іменників дієсловами, дієприслівниками (виконуємо завдання для того, щоб повніше задовольнити потреби населення в зручному взутті - або для того, щоб населення мало зручне взуття, ходило в зручному взутті тощо);

- заміна "нових прийменників" простими, непохідними прийменниками (у питанні використання сировини - у використанні сировини, у силу складних обставин - через складні обставини).

9.2.Штампи у мові засобів масової інформації.

Мовні звороти, що багато разів механічно повторюються без творчого доопрацювання, унаслідок чого послаблюється їх лексичне значення та стирається експресивність, прийнято називати штампами.

В основі таких висловів «часто лежить якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність».

На думку А. Капелюшного, ознаки штампів такі:

• універсальні слова ˗ загальні слова, які є замінниками конкретних (дещо зроблено);

• слова-супутники, «парні» слова (дійова допомога, гідний внесок, висока оцінка, гостра критика, вперта боротьба);

• слова й вислови зі стертою образністю (біле золото).

За частого вживання на штамп може перетворитися будь-яка структурна чи змістова одиниця мовлення.

Терміни «штамп», «шаблон», «трафарет» мають негативно-оцінне значення, позначаючи переважно бездумне, невдале використання мовних засобів. Цим вони відрізняються від нейтральних понять стандарт, стереотип, кліше, які мають інформативно-необхідний характер і належать до сфери доцільного використання готових формул відповідно до комунікативних вимог певних мовленнєвих сфер. Конструктивним принципом мовлення в ЗМІ є поєднання експресії та стандарту.

Штамп є однією з ознак збідненої лексики журналістського твору. У лексично збідненому мовленні часто спостерігаємо також слова-паразити: значить, ну, ось, так би мовити, в принципі та ін. До недоліків тексту належить також часте повторювання в ньому тих самих слів: справа, факт, дещо, даний. Звісно, це не стосується тих випадків, коли повторення слів є особливим стилістичним прийомом: анафорою, епіфорою, анепіфорою тощо.

Приклади порушень, які найчастіше трапляються в нашому мовленні, та способи їх заміни:

• взяти в розстрочку – взяти на виплат;

• виписка з наказу – витяг з наказу;

• високопосадова особа – достойник;

• відзначати свято – святкувати;

• вступити в силу – набрати чинності;

• вступити у шлюб – одружитися (вступити можна в болото);

• гроші в розмірі 5 гривень – гроші на суму 5 гривень (розмір має взуття, одяг);

• давати добро – давати згоду;

• добитися результатів – досягти або домогтися результатів (добитися можна до крові);

• доказати свою правоту – довести свою правоту (доказати казку);

• задаватись метою – ставити за мету;

• займатися підприємництвом – бути підприємцем;

• закон вступає в силу – закон набуває чинности;

• залишити в спокої – дати спокій;

• заставити це виконати – змусити або примусити це виконати (заставляють річ - у ломбарді або кімнату меблями);

• з політичної точки зору – із політичного погляду;

• крайнє необхідний – конче потрібний;

• місце для сидіння – місце сидіти;

• на даний час – нині, на цю пору;

• накладна плата – післяплата;

• належним чином – як належить, як слід;

• не в образу сказано – даруйте на слові;

• нанести удар – завдати удару (вітер наносить сміття);

• нести відповідальність – відповідати;

• ніяким чином – аж ніяк;

• підбивати підсумки – підсумовувати;

• піддати критиці – критикувати;

• переписка продовжується – листування триває;

• прийти до порозуміння – порозумітися.