
- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
Якщо формувати пласкі вироби то можна це робити з допомогою каландрованої машини. Для цих виробів застосовують різні тканини, які обробляють гумою з обох сторін.
Через конденсатор, а потім через барабанну сушарку і широкі валки тканина надходить в зазор між третім та четвертим валками каландру одночасно через верхній та нижній зазор другого валка надходить гума. Між верхнім і середнім валом куди надходить тканина і гума відбувається її обмотування. При виході з каландру рулонний матеріал охолоджується на охолоджувальному барабані і поступає на компенсатор (для регулювання натягування рулону).
Рис.27. Схема нанесення гумового покриття на підоснову за допомогою чотирьохвалкового каландру .
Потім рулон поступає на прилад для намотування материалу з швидкістю 40 до 80 м за хвилину, температурний режим нанесення може бути різний в зв’язку з складом гумової суміші в середньому досягає 80-100оС (нанесення гуми на різні тканини може відбуватися за допомогою дублювання) застосовують декілька способів дублювання:
дублювання за допомогою додаткових дублюючих валов;
дублювання на спеціальних дублюючих каландрах;
дублювання на дублюючих барабанах, які складають один механізм з каландром;
дублювання гумовової суміші на багато валикових каландрах;
дублювання прогумованої тканини на дублюючих транспортерах. Працюючих з каландром на дублерах.
В якості прикладу показано дублювання за допомогою додаткових дублюючих валів. Зазвичай дублюючий валик встановлюється на столиках каландру і за допомогою пружини прижимає до поверхні нижнього валика каландру.
Попередньо листова гумова суміш подається в зазор між дублюючим валиком і нижнім валиком каландра тут її прокатують у лист, суміші виходять із зазору каландра. Одночасно в цей зазор потрапляє гумова суміш, в результаті чого відбувається обкладання листа з двох сторін.
В реактор нагрітий до температури 140оС завантажують диметилтерефталат і розчин ацетату цинку в етиленгліколі нагрітому до температури 125оС. Співвідношення полімерів в масових частинах наступне: диметилтерефталат - 80 мас. частин, етиленгліколь - 100 мас. частин, ацетат цинку - 0,01 мас. частин.
Перетерифікацію проводять в тоці N2 або СО2 при температурі 200-230оС на протязі 4-6 годин. Реактор оснащений насадковою колоною (2), де проходить розділенням парів етиленгліколю і метилового спирту. Із холодильника (3) метиловий спирт збирають в приймачі (4), а возгоняючий деметилтерефталат зливається в колону і повертається в реактор. Після пвідгонки етилового спирту температура в реакторі підвищується до 260-280оС і зливають надлишковий етиленгліколь розплавлений диметилтерефталат через сітчатий фільтр (5) в реакторі (6). Після того як його завантажують в реактор на протязі 30-60 хвилин створюють вакуум. Орієнтовно залишок р≈170Па. Конденсацію проводять при температурі 280оС на протязі 3-5 годин до отримання розплаву заданої густини. Виділений етиленгліколь зливають і конденсують в холодильнику (7) і збирають в приймачі (8). Розплавлений ПЕТФ стисненим азотом видавлюють із реактора через отвір у вигляді плівки на барабан (9) , який знаходиться у ванні з водою. Метод отримання ПЕТФ плівки це метод поліву. Охолоджена плівка ріжеться на станку (10) і в вигляді порошку проходить на просушку і упаковку. Головним недоліком ПЕТФ є те, що він боїться багаторазової переробки в присутності кисню повітря.
Лекція № 40. Термоеластопласти (ТЕП)
Термопластичні еластомери — полімери, які в умовах експлуатації здатні подібно еластомерам до великих деформацій, а при підвищених температурах в тому числі при переробці вироби стають подібні термопластам. ТЕП — блок мономери типів АВА, (АВ)n де А-блоки термопластів. Наприклад ПС, ПЄ, ПП, ПА крилатні. В — гнучкі еластомерні блоки, наприклад, Полібутадієн. Поліізопропенові, сополімерні — бутадієн, стирол, ізопрен – стирольний, етілен – пропіленовий.