- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
Якщо розглядати теорію дії прискорювачів то випливає наступне зтвердження:
- при нагріванні прискорювачів виникає взаємодія з сіркою яка переходить в активну форму або утворюється легко розкладаючі проміжні сполуки і комплекси.
- прискорювачі взаємодіють з каучуком, підвищується активність, утворюються полімерні радикали.
Для надання певного кольору в резинові суміші уводять фарбуючі речовини, до них існують наступні вимоги:
Кольоростійкість
Стійкість в умовах вулканізації
Стійкість домішок свинцю, які викликають потемніння гуми
Висока дисперсність
Нерозчинність у воді
Використовують неорганічні сигменти:
білого кольору - тимчасове білило, сірчистий цинк, цинкове білило.
червоного кольору - золотиста сурма, червоний оксид заліза, ртутна каніфоль.
- жовтого кольору - сірчистий кадмій, кадмієвий метанол.
- зеленого кольору - оксид хрому.
синього кольору – ультрамарин.
До органічних фарбуючих речовин належать:
Пігментні барвники і осаджені або кани.
Пігментні барвники не розчинні в каучуку. Вони ж відносяться і до осаджених фарбників.
Органічні барвники мають велику фарбуючу здатність в порівнянні з неорганічними пігментними і забезпечують більш яскраву гаму. Серед цих барвників найбільшого поширення отримали такі як: помаранчевий ламбордо, пігмент помаранчевий, пігмент синій — астрахановий і пігмент жовтий.
Пом’якшувачі гуми
В якості пом’якшувачів гуми використовують пластифікатори. Вимоги надаються до них (дивись у розділі пластмас).
Пом’якшувачі повинні мати сумісність з каучуком тобто здатність змішуватися з ним і утримуватись в резині і вулканізаті. При цьому вони повинні бути хімічно і термостійкі під час вулканізації створювати малий тиск насиченого пару і пом’якшувачі не повинні мати токсичної дії і різного неприємного запаху. До них відносяться: різні види пластифікаторів, вони повинні мати невисоку стійкість і доступність, не повинні мігрувати з гуми в процесі вулканізації або зберігання. До пом’якшувачів відносяться:
Продукти переробки нафти
Продукти переробки кам’яного вугілля
Виробництво рослинного походження
Жирні кислоти (в тому числі СЖК)
Синтетичні пом’якшувачі.
До речовини з нафти відносяться: гудрод, вазелін, вазелінове масло, мазут.
Зазвичай в каучук добавляють до 5% мас пом’якшувача. Парафін отримують із дистиляторів нафти. Його вводять до 2-ох% мас. В такій самій кількості вводяться церезин, який має більш високу μ в порівнянні з парафіном, температура плавлення дорівнює 80оС, в той час як у вазеліну 40оС. В процесі переробки кам’яного вугілля, отримуємо вугільну смолу. Вона — рідина темного кольору і вводиться в каучук до 3% мас. В каучук вводять також кумаринові складові смоли.
Рослинні пом’якшувачі: сотові смоли, каніфоль. Їх вводять в каучук до 3-5% мас.
Жирні кислоти: до них відносяться: стеаринова пальмітинова амінова. Їх використовують в якості ПАВ в кількості до 5% мас в каучуку.
Складні ефіри: дибутифтолат, диоктилфтолат, дибутилсебацелат.