
- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
Каучуки легко взаємодіють з галоїдами, воднем, киснем, азотом, сіркою, хлористою сіркою, киснем і азотом.
Взаємодія з сіркою має велике значення при його вулканізації. В процесі зберігання і експлуатації каучук взаємодіє з киснем, ця взаємодія спостерігається і при його переробки. Під впливом різних факторів (нагріву, дії сонячних променів, електричних розрядів і різних хімічних речовин) проходить зміна молекулярної структури. Хімічні перетворення можуть проходити в присутності кисню повітря при нагріванні каучуку, при цьому проходить його окислення. Якщо натуральний каучук нагріти до температури вище 120оС то він перетворюється в смолоподібну рідину. Якщо нагріти каучук до температури 200-250оС в середовищі інертного газу то його в’язкість стає в декілька раз нижче чим в вихідна каучуку. Під дією кисню повітря і ультрафіолетового проміння окислення прискорюється. Каучуки взаємодіють з галоїдами які передбачають хлорування каучуків зазвичай цей процес призводить шляхом пропуску через розчин каучуку. При цьому утворюється так званий хлор каучук, який розчиняється практично у всіх розчинах крім бензину. Якщо отримати каучук із таким складом то він має білий порошкоподібний колір або прозора плівка. При температурі 70оС він стає м’яким і еластичним, а при температурі 180-200оС розкладається з виділенням Сl2. Якщо натуральний каучук взаємодіє з сірчаною кислотою то утворюється термопрени в залежності від складу Н2SO4 в каучуках твердість може бути різна. Термопрени термопластичні, вони розрізняються при багаторазовому нагріванні. Термопрени використовуються для отримання клею, для склеювання резини з деревом. Якщо обкладати металеву апаратуру резиною то цей процес називається герметизацією. Замість сірчаної кислоти часто використовують сульфокислоти. Вони не леткі і більш рівномірно розміщуються в каучуку. Каучук пластиціюють на вальцях в процесі пластизації в каучук уводять певну кількість сульфокислоти (6-7 % мас). Після того як увели сульфокислоту і зняли у вигляді листа композицію отриманої стрічки нагрівають протягом 3-5 годин при температурі 140оС. Одним із важливих процесів які відбуваються у каучуку є окислення – основна причина старіння каучуків і гуми, в результаті чого погіршується якість. Технології надають велику увагу взаємодії каучуку з повітрям в процесі пластинації, вулканізації, регенерації яка призводить до змін властивостей каучуку. При окислення каучук поглинає велику кількість кисню. Натуральний каучук може поглинати до 30 мас% кисню в процесі переробки за рахунок перепаду напруги відбувається розрив макромолекул. Розрив макромолекул приводить до утворення вільних радикалів які взаємодіють з киснем повітря відбувається обрив і рекомбінація макромолекул. Цей процес називається – окислююча деструкція . Вона призводить до погіршення якостей каучуку для цього в каучук вводяться інгібітори окислення які приторможують процес окислення і окислення каучуку в десятки та сотні разів в порівнянні в вільне каталітичне окислення Речовини які застосовуються для заторможування процесів окислення і старіння протистаріннєві.
В якості протистаріння широко застосовують засоби бетаісцеламін. Велике значення має взаємодія каучуку з сіркою, в основі якого лежить процес вулканізації. Для того щоб отримати резину з різними властивостями складають суміш каучуку з сіркою і вулканізують її шляхом нагріву протягом двох трьох годин.