
- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Фізико – механічні характеристики пк
Межа міцності при розтягу 95 – 100 МПа. Якщо ПК наповнити спеціально обробленим опретом скловолокном (40 – 30% мас.), то його збільшиться до 180 – 200 МПа.
Теплостійкість ПК – для ПК – 1 200C; модуль гнучкості при розтязі – 2 – 4 МПа. ПК переробляється методом лиття під тиском, екструзією і пресування.
З ПК роблять розчини, з яких методом поливу також виготовляють вироби. Температура експлуатації виробів з ПК складає для ПК: від -75 до 200C.
ПК – дуже гігроскопічний (натягує на себе сильно вологу), і перед переробкою його потрібно щільно підсушувати. Сушка ПК проводиться при температурі 100 - 140C на протязі 6 – 8 год. В вакуум – сушильних шафах або установках. При цьому залишкова волога повинна складати 0,02 – 0,03%.
Використання пк
Через свої високі фізико – механічні властивості ПК використовується в електротехніці і будівельній промисловості, а також при виготовленні побутових приладів. В обчислювальній техніці його використовують для виготовлення деталей ЕВМ. Його використовують для виготовлення деталей, працюючих при підвищених температурах (крани, трубопроводи).
ПК має хороші оптичні властивості і тому його використовують для виготовлення лінз, в машинобудуванні в вузлах тертя використовують склонаповнений ПК. Крім скловолокна в цю композицію ввводять дісульфіт молібдену.
Попередня схема відносилася до виробництва ПК періодичним способом. Безперервний метод одержання ПК заключається в слідуючому: всі компоненти – це водний розчин діфенолята Na, що одержується розчиненням бісфенола в лузі, а фосфен безперервно через дозатори поступає в перший реактор каскаду реакторів. Швидке перемішування суміші, і протікаюча в ній реакція дозволяє одержувати олігомер, який перертікає в реактор 2, а потім в реактор 3. у всіх реакторах підтримується температура 20 - 25C. В реакторі 3 для поглибленння процесу поліконденсації і одержання полімеру вводиться каталізатор. Далі реакційна суміш, що складається з водних і органічних фаз поступає в апарат 4, де проходить розділення цих фаз. Водна фаза поступає на очистку, а розчин полікарбонату промивають в екстракційній колонні 5, і відділяється від води в апараті 6. Для відділення залишків води, а також метиленхлориду суміш поступає на розділення, де вона охолоджується в холодильнику 8. розділення проводиться в колонні 7. обезводнений ПК поступає в теплообмінник для підсушки. Якщо це розчин ПК, який використовується для виготовлення лаків і покриттів, то він зливається в тару. Якщо ПК отримується у виді порошку, то він поступає на грануляцію (дивитись схему вище). Вартість 1 кг ПК 4 – 5$.
Лекція 21. Виробництво, властивості і галузі використання поліетилентерефталату
ПЕТФ одержують 3 способами:
Переетирефікацією етиленгліколя;
Взаємодією терефталевої кислоти і етиленгліколю.
Реакцією дихлорангідрида терефталевої кислоти і етиленгліколю.
Найбільш поширеним являється перший спосіб. Основні стадії:
Переетирифікація діетилентерефталату;
Переконденсація діглікольтерефталату;
Подрібнення і охолодження полімеру;
Реакція одержання – переетерифікацією:
Основні реакції отримання ПЄТФ наступні:
n
НОСН2СН2ООС-
-СООСН2СН2ОН
→ (n-1)НОСН2СН2ОН
+
НОСН2 СН2ООС- - COO [ CH2 СН2ООС- - COO] n-1─
– ОСН2-СН2ОН
Рис. 22. Схема одержання ПЕТФ: 1, 6 – реактор; 2 - посадочна колона; 3, 7 – холодильник; 4, 8 – приймач; 5 – фільтр; 9 барабан.
В реактор 1, нагрітий до температури 140C, завантажують диметилтетрафталат і розчин ацетату Zn в етиленгліколі, нагрівають до температури 180C. Співвідношення в мас. Частках таке:
Диметилтерефталат – 80
Етиленгліколь – 100
Ацетат Zn – 0,01
Переетерифікацію проводять в струмі азоту або СО2 при температурі 200 - 230C на протязі 4 год. Реактор оснащений посадочною колоною 2, де проходить розділення парів етиленгліколю і метилового спирту. З холодильника 3 метанол збирається в приймачі 4. Залишки метилового спирту, що залишилися в реакторі підвищують до 280C, а розплавлений диметилентерефталат зливають через металічний фільтр 5, а потім в реактор 6. Після того, як його загрузили на протязі 1 год. створюють вакуум. Поліконденсацію проводять при температурі 280C на протязі 3 – 5 год. до одержання розчину заданої в’язкості. Потім проводять виділення етиленгліколю, який відгоняє холодильник 7, де його конденсують, а потім збирають в приймачі 8. Розплавлений ПЕТФ видавлюється з реактора 6 через “щелевое” отвір в виді плівки 6 (через) на барабан 9, яка проводить ванну охолодження з водою. Після чого плівка рушиться на дрібні шматочки, які поступають на сушку.
Таким способом одержують рулонні матеріали.
ПЕТФ боїться термоокисної деструкції, а також багатократної переробки в присутності кисню повітря.