Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технология пластмасс.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.73 Mб
Скачать

Властивості пфа

ПФА являє собою порошок білого кольору з М від 30 до 120 тис. включно. Володіє досить високими фізико – механічними характеристиками і малою усадкою. Володіє малим коефіцієнтом тертя і тому використовується в трухщіхся парах (підшипники). Він стійкий до дії різних розчинників і спиртів. Сильні мінеральні кислоти і основи руйнують полімер. Тривала температура експлуатації від -40 до +80C. Короткий час може працювати при t= 150 - 160C.

Цей полімер переробляється методом прямого пресування, лиття під тиском і екструзії. Його = 1400 кг/м3, σ розриву 50 – 60 кг/см2, відносне подовження 10 – 15%, температура розм’ягчення порошку 160 - 167C, температура плавлення 180C, теплостійкість по Мартенсу 110 - 120C.

Недоліком ПФА являється невисока його термостійкість. При підвищених температурах переробки виділяються гази, тому при підвищених температурах переробки необхідно використовувати протигази.

ПФА використовується:

  • в електротехніці;

  • в приладобудуванні;

  • для виробництва фільтрів.

Він використовується для фільтрації і очистки води, а також для виготовлення деталей машин, в т.ч. втулок, шестерень, труб, а також в текстильній промисловості.

При підвищених температурах переробки тоді, коли можлива термоокислювальна деструкція полімеру виникає його розклад з виділенням газоподібних речовин, таких як СО, СН2О і ін., які володіють подразнюючою токсичною дією, а виробництво ПФА повинно проводитися в приміщеннях, оснащених при точній і витяжній вентиляції.

Лекція 17. Конструкційні пластмаси. Гетероланцюгові поліаміди

Технологічний процес одержання ПА – 6 включає такі стадії:

  1. підготовка сировини;

  2. полімеризація капролактаму;

  3. охолодження;

  4. подрібнення;

  5. промивка;

  6. сушка.

Схема виробництва ПА-6 безперервним способом:

Рис.19. Схема виробництва ПА-6 безперервним способом: 1, 2, 10 - бункери; 3 – розплавлював; 4 – фільтр; 5 – полімеризаційна колона; 6 – холодильник; 7 – транспортер; 8 - різальний станок; 9 – екстрактор; 11 - полірувальний барабан; 12 – сушарка.

Кристалічний капролактам поступає в бункер 2, а потім шнековим живильником, подається в розплавлювач 3, де при температурі близько 100C в інертному середовищі, що те було його окислення проходить розплавлення.

В якості інертного середовища використовується азот потім розплавлений капролактам через фільтр 4 безперервно подають в полімеризаційну колонну 5. В апараті 1 готують при нагріванні 40% розчин солі АГ, яка використовується в якості активатора полімеризації.

Розчин солі АГ безперервно за допомогою дозіруючого шестиренчатого насоса подають в полімеризаційну колонну 5. Пари капролактаму направляються з колони 5 в холодильник 6, де ці пари конденсуються і лактам знову поступає в колонну 5. З колони 5 розплав полімеру поступає на полірувальний барабан 11, звідки охолоджений полімер в виді стрічки направляється на різальний станок 8, де проходить його подрібнення. Подрібнену крошку полімеру направляють в бункер 10, а потім промивають в екстракторі 9 і направляють в вакуум - сушарку 12, де полімер сушать при температурі 130C.

ПА – 6 часто зустрічають під назвою капрон. ПА – 66 – нейлон.

ПА – 6 переважно використовується для виготовлення волокон і деталей невідповідального призначення, якщо ММ його невелика. Якщо ПА – 6 має підвищену ММ, то його використовують для одержання виробів конструкційного призначення.

ПА – 6,6 використовують в текстильній промисловості, а ПА – 610 – в машинобудуванні.

ПА – 12 використовують для деталей точного машинобудування.

ПА – 12 володіє найменшим вологопоглинанням, а ММ для поліамідів вказаних марок така:

ПА – 6,6; ПА – 610 → М= 8 – 10 тис.

ПА – 6 → М= 8 – 18 тис.

ПА – 6 конструкційного призначення → М= 25 – 30 тис.