
- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Властивості пфа
ПФА являє собою порошок білого кольору з М від 30 до 120 тис. включно. Володіє досить високими фізико – механічними характеристиками і малою усадкою. Володіє малим коефіцієнтом тертя і тому використовується в трухщіхся парах (підшипники). Він стійкий до дії різних розчинників і спиртів. Сильні мінеральні кислоти і основи руйнують полімер. Тривала температура експлуатації від -40 до +80C. Короткий час може працювати при t= 150 - 160C.
Цей полімер переробляється методом прямого пресування, лиття під тиском і екструзії. Його = 1400 кг/м3, σ розриву 50 – 60 кг/см2, відносне подовження 10 – 15%, температура розм’ягчення порошку 160 - 167C, температура плавлення 180C, теплостійкість по Мартенсу 110 - 120C.
Недоліком ПФА являється невисока його термостійкість. При підвищених температурах переробки виділяються гази, тому при підвищених температурах переробки необхідно використовувати протигази.
ПФА використовується:
в електротехніці;
в приладобудуванні;
для виробництва фільтрів.
Він використовується для фільтрації і очистки води, а також для виготовлення деталей машин, в т.ч. втулок, шестерень, труб, а також в текстильній промисловості.
При підвищених температурах переробки тоді, коли можлива термоокислювальна деструкція полімеру виникає його розклад з виділенням газоподібних речовин, таких як СО, СН2О і ін., які володіють подразнюючою токсичною дією, а виробництво ПФА повинно проводитися в приміщеннях, оснащених при точній і витяжній вентиляції.
Лекція 17. Конструкційні пластмаси. Гетероланцюгові поліаміди
Технологічний процес одержання ПА – 6 включає такі стадії:
підготовка сировини;
полімеризація капролактаму;
охолодження;
подрібнення;
промивка;
сушка.
Схема виробництва ПА-6 безперервним способом:
Рис.19. Схема виробництва ПА-6 безперервним способом: 1, 2, 10 - бункери; 3 – розплавлював; 4 – фільтр; 5 – полімеризаційна колона; 6 – холодильник; 7 – транспортер; 8 - різальний станок; 9 – екстрактор; 11 - полірувальний барабан; 12 – сушарка.
Кристалічний капролактам поступає в бункер 2, а потім шнековим живильником, подається в розплавлювач 3, де при температурі близько 100C в інертному середовищі, що те було його окислення проходить розплавлення.
В якості інертного середовища використовується азот потім розплавлений капролактам через фільтр 4 безперервно подають в полімеризаційну колонну 5. В апараті 1 готують при нагріванні 40% розчин солі АГ, яка використовується в якості активатора полімеризації.
Розчин солі АГ безперервно за допомогою дозіруючого шестиренчатого насоса подають в полімеризаційну колонну 5. Пари капролактаму направляються з колони 5 в холодильник 6, де ці пари конденсуються і лактам знову поступає в колонну 5. З колони 5 розплав полімеру поступає на полірувальний барабан 11, звідки охолоджений полімер в виді стрічки направляється на різальний станок 8, де проходить його подрібнення. Подрібнену крошку полімеру направляють в бункер 10, а потім промивають в екстракторі 9 і направляють в вакуум - сушарку 12, де полімер сушать при температурі 130C.
ПА – 6 часто зустрічають під назвою капрон. ПА – 66 – нейлон.
ПА – 6 переважно використовується для виготовлення волокон і деталей невідповідального призначення, якщо ММ його невелика. Якщо ПА – 6 має підвищену ММ, то його використовують для одержання виробів конструкційного призначення.
ПА – 6,6 використовують в текстильній промисловості, а ПА – 610 – в машинобудуванні.
ПА – 12 використовують для деталей точного машинобудування.
ПА – 12 володіє найменшим вологопоглинанням, а ММ для поліамідів вказаних марок така:
ПА – 6,6; ПА – 610 → М= 8 – 10 тис.
ПА – 6 → М= 8 – 18 тис.
ПА – 6 конструкційного призначення → М= 25 – 30 тис.