
- •ТЕхнологія пластмас
- •Лекція 4. Вплив температури на в’язкість полімерів
- •Вплив напруження зсуву на в’язкість полімеру
- •Лекція 5. Вплив молекулярної маси на в’язкість полімерів
- •Технологічні властивості
- •Технологія одержання, властивості і області використання полістиролу
- •Лекція 10. Синтез суспензійного пс, що одержується періодичним методом в реакторах з мішалкою
- •Оріентовні рецептури пвх композицій
- •Виробництво пвх емульсійним способом
- •Лекція 12. Композиції на основі пвх: вініпласт, пластикат
- •Основні властивості вінілпласта і пластиката
- •Способи переробки пвх
- •Валково-каландровий спосіб одержання рулоних матеріалів
- •Лекція 13. Властивості, використання пінополівінілхлориду
- •Лекція 14. Полівініловий спирт
- •Техніка безпеки при роботі з акрилатами
- •Властивості пфа
- •Фізико – механічні характеристики поліамідів
- •Фізико – механічні і теплофізичні властивості фенілону
- •Лекція 19 Технологія одержання і властивості поліімідів
- •Властивості і використання поліімідів
- •Фізико – механічні властивості пі
- •Фізико – механічні характеристики пк
- •Використання пк
- •Властивості і області використання петф
- •Антипластифікація
- •Стабілізатори
- •Лекція 24. Термоокислювальна та механічна деструкція
- •Акцептори
- •Лекція 25. Наповнювачі для виробництва полімерних матеріалів
- •Лекція 26. Термореактивні полімери
- •Безперервний метод одержання новолачних смол
- •Лекція 27. Композиційні матеріали на основі новолачних смол
- •Технологія одержання, використання і властивості епоксидної смоли
- •Виробництво епоксидних смол
- •Лекція 28. Властивості і використання епоксидних смол
- •Лекція 29. Кремнійорганічні сполуки
- •Області використання поліорганосілоксанів (пос)
- •Лекція № 30. Каучуки та гума
- •Натуральний каучук
- •Лекція 31. Синтетичні каучуки
- •Дивінілові каучуки
- •Двк дивінілстирольні та дивінілметилстирольні каучуки
- •Лекція 32. Маслонаповнені та сажонаповнені каучуки
- •Хлорпренові каучуки
- •Силансанові каучуки
- •Фторкаучуки
- •Лекція 33. Хімічні перетворення в каучуках
- •Лекція 34. Вулканізація каучуку
- •Зміна властивостей каучуку при вулканізації
- •Оптимум вулканізації
- •Плато вулканізації
- •Тепловий ефект вулканізації
- •Лекція 35. Складові гумової суміші
- •Вулканізуючі речовини
- •Агломерація частинок
- •Прискорювачі вулканізації
- •Характеристика неорганічних прискорювачів
- •Органічні прискорювачі вулканізації
- •Лекція 36. Зміна властивостей гумових композицій при дії прискорювачів
- •Пом’якшувачі гуми
- •Антиоксиданти
- •Пороутворювачі
- •Лекція 37. Утворення гумових сумішей
- •Виробництво гумових клеїв
- •Лекція 38. Підготовка гуми до пере робки. Зберігання гуми і каучуку
- •Лекція 39. Обладнання для переробки гумових композицій
- •Отримання теп
Техніка безпеки при роботі з акрилатами
Метакрилови кислоти токсичні, горючі і небезпечні і мають шкідливу дію на шкіру і очі людини. Тому ці кислоти зберігають в цистернах з нержавіючої сталі. Багато мономерів мають різкий запах, і навіть невелика їх кількість відчувається людиною. Тому приміщення повинні бути добре провітреними, мати приточну і витяжну вентиляції, а пристрої і обладнання повинні бути обладнані місцевими відсмокчувачами.
Властивості ПММА.
Густина 1180 – 1190 кг/м3;
Межа міцності при розтягненні 60 – 90 МПа;
Температура розм’ягчення по Віка 110 - 120C;
Теплостійкість по Маркенсу 75 - 80C.
Добрим розчинником для ПММА являється дихлоретан(ДХЕ). За допомогою ДХЕ проводять склеювання органічного скла, тобто виготовляють деталі складної конструкції.
Лекція 16. Технологія одержання, властивості і області використання поліформальдегіду
Технологічна схема одержання поліформальдегіду(ПФА).
Рис.18. Схема одержання поліформальдегіду: 1 – реактор, 2 – холодильник; 3 - приймач; 4, 8 – центрифуга; 5 – ацетилятор; 6 – ємкість для охолодження; 7 – збірник; 9 – промивач; 10 – вакуум-фільтр; 11 - грибкова вакуум-сушарка; 12 – змішувач; 13 – гранулятор.
Технологічний процес виробництва ПФА складається з таких стадій:
Полімеризація формальдегіду (ФА) в уайстпириті;
Ацетилірування;
Промивка;
Сушка;
Стабілізація;
Грануляція.
ФА одержують з водних розчинів формаліна. Переважно технічно ФА складає 40% мас. в розчині. Його відгонку проводять під вакуумом. В процесі відгонки видаляється Н2О і СН3ОН.
Технічні властивості мономера:
tкип= 19C;
tвеп=108C;
М= 30;
= 816 кг/м3;
ПДК 0,5 кг/м3.
Полімеризація ФА проводиться в певних умовах. В тому випадку, якщо степінь обезводнення буде недостатнім, то одержується не досить чистий продукт, а якщо ММ більше 10000, то такий продукт використовується для виробів технічного призначення (не відповідального).
Полімеризація чистого ФА до степені конверсії 90% може проходити під впливом катіонних або аніонних каталізаторів.
ПФА – дуже гігроскопічні речовини, і перед його переробкою його сушать при t= 180-200C. Газоподібний ФА, що не містить вологи поступає в реактор 1, в який подається уайтспірит і каталізатор (0,1 – 0,2% розчин стеарата Са в уайтспіриті).
Реактор 1 оснащений мішалкою і обігрівом і холодильником 2. Для того, щоб процес полімеризації був безперервним кожну годину в реактор подають 40 кг ФА, 100 – 200 л уайтспірита, 15 – 60 л каталізатора. Температура в реакторі підтримується в межах 40 - 50C, утворений полімер випадає з розчину і його в виді суспензії направляють в приймач 3, а потім на центрифугу 4. Після центрифугування його подають на наступну очистку. Потім полімер поступає в ацетилятор 5, де він обробляється оцтовим ангідридом. Обробку проводять при t= 140 ± 5C на протязі 4 годин. Потім полімер охолоджують до t= 30C і зливають в збірник 7. Для відділення уайтспірита його направляють в центрифугу 8, а потім в промивач 9, після чого, його направляють на барабанний вакуум фільтр 10. а потім в грибкову вакуум сушарку 11, в якій проводиться її нагрів до t= 70C. Порошок ПФА сушать до залишкової вологи 0,2% на протязі 8 год.. Потім він поступає на стабілізатор в змішувач 12, де на протязі 1,5 год. проводиться його стабілізація в змішувачі 12, після чого полімер поступає на гранулятор 13, що являє собою черв’ячний прес з гранулуючою головкою. Грануляція може бути як на фільєрній плиті, так і у водяній ванні. На фільєрній плиті стренги, виходячі з головки черв’ячного преса, ріжуться за допомогою обертаючих ножів, а потім охолоджуються.
В другому випадку стренги поступають у водяну ванну, витягуються, а потім пускають на власний гранулятор - подрібнювач, що являє собою 2 гумових (тягнучих) валка, з яких стренги направляються на фрезу , яка ріже стренги на гранули певного розміру. Гранули переважно бувають розміром 3 – 5 мм і таких же величин по довжині.