- •1 Стисла характеристика апаратури зв’язку
- •1.1 Характеристика обладнання будинку зв’язку
- •1.2 Характеристика живлення підприємств зв’язку
- •Типи електроживлячих установок
- •1.4 Вимоги до установ електроживлення будинків зв’язку
- •1.5 Характеристика існуючих систем електроживлення
- •2.2 Правила побудови сучасної системи живлення будинку зв’язку
- •2.3 Розміщення обладнання ежу в будинку зв’язку
- •3.2 Розробка електричної функціональної схеми імпульсного джерела живлення
- •3.3 Стабілізатор імпульсний
- •3.4 Установка електроживлення з номінальною напругою – 24в
- •3.5 Щит змінного струму щпта 4/200
- •4.2 Розрахунок випрямляючих приладів
- •4.3 Розрахунок елементів схеми напруги на вході живлячої апаратури в заданих межах
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.3 Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •5.4 Безпека пожежна
- •5.5 Розрахунок штучного освітлення
- •6.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження ежу
4.2 Розрахунок випрямляючих приладів
Задача розрахунку полягає в визначенні типу і кількості робочих і резервних випрямляючих приладів (ВП). При рішенні її слід виходити з наступних передумов.
Робочі ВП повинні мати 100%-й резерв. Однак у випадку встановлення декількох однакових по потужності ВП, включених на паралельну роботу, передбачається лише один резервний ВП, взаємозамінний з робочими.
ВП електроустановок повинні забезпечувати буферну роботу акумуляторних батарей в режимі безперервного підзаряду при напрузі 2.2В±2% на акумулятор, а також після аварійний заряд цих батарей. Крім того, вони повинні забезпечити можливість формовки всієї акумуляторної батареї або її основної групи до напруги 2.7В на акумулятор.
В умовах цілодобового забезпечення ЕЖУ електроенергією від зовнішніх мереж змінного струму і наявності ДГА є можливість заряджати батарею відразу після аварійного розряду. Оскільки такий заряд не є систематичним і носить епізодичний характер, то встановлення окремих зарядних приладів економічно не вигідне. Для цього використовуються резервні ВП установки електроживлення.
ВП поділяються на зарядно-буферні, буферні і безбатарейні (безпосереднього живлення апаратури зв'язку без батарей).
Зарядно-буферні ВП мають напругу, що дозволяє заряджати батарею в розрахунку 2.7В на акумулятор, і можуть використовуватись в ЕЖУ як при схемі з несекціонованою батареєю з застосуванням елементів, що гасять напругу, так і при схемі з секціонованою батареєю. Однак якщо підприємство зв'язку добре забезпечене зовнішнім електропостачанням, то розряд батарей, а отже, і їх заряд будуть рідкими і можливості зарядно-буферних ВП будуть недовикористовуватись. На таких підприємствах зв'язку для підвищення ККД і
соsφ установок, скорочення витрат міді і трансформаторної сталі доцільно застосування буферних ВП, напруга яких значно нижча, ніж зарядно-буферних,
- вона може бути встановлена рівною або декілька більшою максимально допустимою для апаратури, що живиться. Внаслідок цього буферні ВП не можуть забезпечити буферну роботу за наявності елементів, що гасять напругу і тому вони застосовуються тільки в схемах з діленням батареї на секції, в зокрема в автоматизованих ЕЖУ або в ЕЖУ з регулюванням напруги через СПНС.
ВП типу ВУТ майже всі випускаються буферними, за винятком зарядно-буферного ВУТ-90/25.
Буферні ВУТ, що використовуються в автоматизованих ЕЖУ, забезпечують заряд основної групи батареї при напрузі 2.3 В на акумулятор. Для формовки і заряду додаткових груп в цих ЕЖУ встановлені вольтододавальні випрямлячі ВУК-8/300.
Тип і кількість випрямлячів визначаються по необхідній потужності і необхідному струму.
Струм Iб буферної роботи комплекту робочих ВП відповідає струму, що споживається апаратурою зв'язку в ГНН, при цьому струм підзаряду внаслідок його малого значення може не враховуватись.
Струм в резервного ВП, що забезпечує заряд стаціонарних кислотних акумуляторів, визначається за формулою 3 :
(3)
де І3 - зарядний струм на один індексний номер акумулятора
N - індексний номер акумуляторів;
nг- число груп акумуляторних батарей, що водночас заряджаються від одного випрямляча.
При визначенні струму Із необхідно мати на увазі, що в автоматизованих ЕЖУ після аварійний заряд груп батарей виконується водночас, а в неавтоматизованих - по черзі.
По відомим значенням струмів Іб і Із потужність випрямляючих приладів при буферній роботі Рб і при заряді акумуляторів Р3 визначиться в кВт за формулами 4 та 5:
, кВт
(4)
Рб
3,198кВт,
,
кВт
(5)
де І3 - зарядний струм на один індексний номер акумулятора;
Uз - напруга на акумуляторі в кінці заряду, В;
n3 - кількість акумуляторів в групі відповідно в буферному зарядному режимах.
Р3
2,94кВт,
де uб — напруга на акумуляторі в буферному режимі, В;
nб - кількість акумуляторів в групі відповідно в буферному або зарядному режимах.
Для ЕЖУ 24В вибираємо ВП типу ВУТ 31/125 – два робочих і один резервний.
При визначенні струму Із необхідно мати на увазі, що в автоматизованих ЕЖУ після аварійний заряд груп батарей виконується водночас, а в неавтоматизованих - по черзі.
По відомим значенням струмів Іб і Із потужність випрямляючих приладів при буферній роботі Рб і при заряді акумуляторів Р3 визначиться в кВт за формулою 6:
,
кВт
(6)
Рб
7,29кВт,
де uб — напруга на акумуляторі в буферному режимі, В;
UБ - напруга на акумуляторі в кінці заряду, В ;
nб - кількість акумуляторів в групі відповідно в буферному або зарядному режимах.
