
- •1 Стисла характеристика апаратури зв’язку
- •1.1 Характеристика обладнання будинку зв’язку
- •1.2 Характеристика живлення підприємств зв’язку
- •Типи електроживлячих установок
- •1.4 Вимоги до установ електроживлення будинків зв’язку
- •1.5 Характеристика існуючих систем електроживлення
- •2.2 Правила побудови сучасної системи живлення будинку зв’язку
- •2.3 Розміщення обладнання ежу в будинку зв’язку
- •3.2 Розробка електричної функціональної схеми імпульсного джерела живлення
- •3.3 Стабілізатор імпульсний
- •3.4 Установка електроживлення з номінальною напругою – 24в
- •3.5 Щит змінного струму щпта 4/200
- •4.2 Розрахунок випрямляючих приладів
- •4.3 Розрахунок елементів схеми напруги на вході живлячої апаратури в заданих межах
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.3 Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •5.4 Безпека пожежна
- •5.5 Розрахунок штучного освітлення
- •6.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження ежу
3.3 Стабілізатор імпульсний
Стабілізатори напруги призначені для отримання високо стабільної напруги для сучасної апаратури зв’язку в умовах роботи від акумуляторної батареї, коли напруга на елементі батареї (відповідно і на апаратурі) змінюється від 2,3В до 1,8В[4, с.420 ].
Існує декілька типів стабілізаторів напруги, найбільш широке застосування в системах електроживлення сучасної цифрової апаратури знайшли лінійні та імпульсні стабілізатори.
Типовий
лінійний стабілізатор складається з
понижувального трансформатора, діодного
мосту з фільтром та елемента стабілізації
(інтегральна мікросхема, наприклад
LT1083MK).
При цьому вихідна напруга стабілізатора
завжди нижче вхідної. Основним недоліком
такої схеми є низький ККД та необхідність
резервування потужності практично на
кожному елементі схеми. Причиною цього
є принцип за яким функціонують лінійні
стабілізатори, він полягає в розсіюванні
на регулюючому елементі деякої потужності
(Р=ІН
(UВХ-UВИХ).
З формули витікає, що чим вища різниця
між вхідною та вихідною напругами тим
більшу потужність необхідно розсіювати.
З іншого боку чим більш нестабільна
вхідна напруга та чим більше вона
залежить від струму навантаження тим
більш високою вона повинна бути по
відношенню до вхідної. З цього видно,
що лінійні стабілізатори функціонують
в досить вузьких межах
допустимих вхідних напруг, причому ці межі звужуються при жорстких вимогах до ККД стабілізатора. Основною перевагою лінійних стабілізаторів є високий ступінь подавлення імпульсних завад. Зважаючи на вказані недоліки в проект передбачається застосування імпульсних стабілізаторів.
На відміну від лінійних стабілізаторів напруги імпульсні стабілізатори мають достатньо високий ККД (до 95%), низьку потужність розсіювання, забезпечують стабільність вихідної напруги ±1% при відхиленні вхідної напруги
в межах від -20% до +30%, пульсації вихідної напруги не перевищують 2%,
незначні габарити. Схемні рішення дозволяють здійснювати паралельне включення необмеженої кількості стабілізаторів, що працюють на загальне навантаження.
В імпульсних стабілізаторах напруги використовується регулюючий транзистор, що безперервно перемикається пристроєм управління із стану відсічки в стан насичення з частотою 20...100кГц. отримувана послідовність імпульсів з амплітудою джерела живлення поступає на ланку накопичення енергії, що складається із котушки та конденсатора де перетворюється в необхідну постійну напругу. Регулювання величини вихідної напруги здійснюється за рахунок зміни імпульсів. Потужність, що розсіюється транзисторним ключем та котушкою незначна. Основними недоліками такого стабілізатору є більш висока складність виготовлення, наявність інтенсивних електричних завад, жорсткі вимоги до діапазону навантажень (коротке замикання та холостий хід не завжди допустимі).
Існує три типи імпульсних стабілізаторів: з вихідною напругою вище вхідної; нижче вхідної та з вихідною напругою зворотної полярності
3.4 Установка електроживлення з номінальною напругою – 24в
Батарея складається із акумуляторів стаціонарних для короткочасних розрядів великими структурами СК. Основними частинами акумуляторів типу СК являється склянна посудина; блоку позитивних пластин коробчастої конструкції; блоку негативних пластин;мікропористі сепаратори, що запобігають від зіткнення між собою пластини різної полярності; електроліт, розчин сірчаної кислоти густиною 1,21 г/см3 [6, с 230]. В якості основного електрообладнання для ЕЖУ-24В вибраний комплект,що складається із одного робочого і резервного випрямляча пристрою типу ВУТ – 31/125.
Схеми ВУТ дозволяють здійснювати:
включення в роботу при появі напруги мережі живлення, якщо ВУТ
вимкнувсь в результаті зникнення напруги;
обмеження вихідного струму в режимі стабілізації напруги до 105±10% номінального значення;
змінення установки випрямленої напруги з 2,3-2,35В на елемент акумуляторної батареї до 2,2В на елемент;
включення резервного ВУТ для заряду акумуляторної батареї;
включення резервного ВУТ замість будь-якого робочого, якщо ВУТ вимкнувсь в результаті несправності.
Для автоматичної комутації акумуляторних батарей застосовується пристрій АКАБ-24/500.
Схемою пристрою передбачається автоматичне виконання наступних операцій:
безпровідне підключення до ланцюга навантаження групи додаткових елементів при зниженні напруги навантаження до 2,28±0,2В;
безперебійне відключення ДБ при відновленні напруги;
переключення резервного випрямляча із ланцюга буферної роботи в ланцюг заряду при переході батареї на заряд і навпаки.
Схема автоматичного керування забезпечує підтримання на навантаження напруги 24±10% В.
Пристрій автоматичної комутації забезпечує заряд акумуляторної батареї до напруги 2,3В на елемент.
Пристрій АКАБ-24/500 дозволяє також здійснювати ручне підключення батареї до РВ для заряду її до 2,7 В на елемент при відключенні батареї від навантаження, а також ручне відключення і відключення ДЕ при заряді і розряді батареї.
Для підзаряду ДЕ в АКАБ-24/500 передбачений випрямляч утримання.
Для налаштування автоматики випрямляючих пристроїв і контрольних розрядів акумуляторних батарей необхідно передбачити пристрій навантаження типу НС. В установках електроживлення, комутуючі установки які не мають захисту в розрядних ланцюгах, навантажений пристрій підключається через ящик ЛВЗ.
В ЛАЗі проектованого будинку зв’язку залізничної станції «О» встановлюється стійка автоматичного регулювання напруги в межах 20,6-21,8 В для живлення транзитної апаратури зв’язку. В схемі секціонованою батареї САРН-П використовується також для отримання 20,6-21,8 В.