
- •1 Стисла характеристика апаратури зв’язку
- •1.1 Характеристика обладнання будинку зв’язку
- •1.2 Характеристика живлення підприємств зв’язку
- •Типи електроживлячих установок
- •1.4 Вимоги до установ електроживлення будинків зв’язку
- •1.5 Характеристика існуючих систем електроживлення
- •2.2 Правила побудови сучасної системи живлення будинку зв’язку
- •2.3 Розміщення обладнання ежу в будинку зв’язку
- •3.2 Розробка електричної функціональної схеми імпульсного джерела живлення
- •3.3 Стабілізатор імпульсний
- •3.4 Установка електроживлення з номінальною напругою – 24в
- •3.5 Щит змінного струму щпта 4/200
- •4.2 Розрахунок випрямляючих приладів
- •4.3 Розрахунок елементів схеми напруги на вході живлячої апаратури в заданих межах
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.3 Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •5.4 Безпека пожежна
- •5.5 Розрахунок штучного освітлення
- •6.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження ежу
Вступ
Сучасні засоби залізничного зв'язку є технічною базою, що забезпечує чітку і безаварійну роботу залізниць. Тому роль установок електроживлення щодо забезпечення безперебійної роботи зв'язку надто велика. Для зменшення капітальних затрат і експлуатаційних витрат апаратуру залізничного зв'язку розміщують у спеціальних приміщеннях ЛАЗах. Комплекс споруд, що забезпечують електропостачання, освітлення, живлення апаратури залізничною зв'язку, а також роботу різноманітного силовою електрообладнання господарського призначення як її нормальних умовах зовнішнього електропостачання, так і в аварійних, утворюють електроустановку підприємства зв'язку. До основного електрообладнання електроустановки об'єктів залізничного зв'язку підносяться: випрямні та інші перетворювальні пристрої, резервні джерела електроенергії, включаючи акумуляторні батареї, стабілізатори напруги і струму, а також пристрої комутації, захисту і сигналізації.
Живлення – є найрозповсюдженішим і найбільш використовуваним ресурсом за ввесь час від початку його створення.
Основне живлення до ЛАЗу постачають електростанції, такі як :
тепло електростанції (ТЕС) – що працюють за допомогою згорання твердих і рідких матеріалів таких як мазут, дерево та торф;
гідро електростанції (ГЕС) – що використовують силу води за для розкручування генераторів;
атомні електростанції (АЕС)- що використовують уран для термо- хімічних реакцій.
Сучасна електроенергетика має чимало проблем, вони зумовлені високою вартістю пального ( мастил, торф, дрова, уран то що), що негативно впливає на екологію навколишнього середовища.
Так, для прикладу, гідроенергетичні технології мають багато переваг, але є й значні недоліки.
Наприклад дощові сезони, низькі водні ресурси підчас засухи можуть серйозно впливати на кількість виробленої енергії. Будівництво гребель в певній мірі вирішило проблему засухи, але призвело до нових проблем, таких як затоплення великих територій суходолу, переселення мешканців районів що затоплюються, до значних матеріальних затрат.
Щодо шкідливості ТЕС, то підчас згоряння палива в теплових двигунах виділяються шкідливі речовини; закис вуглецю, сполуки свинцю, а також виділяється в атмосферу вулика кількість тепла. Крім цього,у воді що відкачується, ізотопи радію і радон. У наш час в атмосферу щорічно викидається приблизно 20–30 млрд. тон оксиду вуглецю. Прогнози свідчать, що при збереженні таких темпів, у майбутньому до середині століття середня температура підвищиться на декілька градусів, що призведе до глобальних кліматичних змін. Високий ризик для працівників виникає при видобутку вугілля в шахтах.
Атомні електростанції впливають приблизно в 10 разів менше ніж теплові. Добре налагоджена станція може зовсім не впливати на середовище та людей що працюють на станції, та працівників діяльність яких безпосередньо пов’язана з різними етапами ядерного паливного циклу, але видобуток та переробка уранових руд також пов’язані з несприятливою екологічною дією. Колективна доза, отримана персоналом і населення на всіх етапах видобутку урану становить 14% дози паливного циклу. Але головною проблемою залишається захоронення радіоактивних відходів. Серйозним недоліком атомної енергетики є радіоактивність використаного палива і продуктів його поділу. У наш час ведуться активні пошуки підвищення захисту атомних та зменшення шкідливих викидів на теплових електростанціях.
На теплових станціях встановлюються додаткові очищувальні фільтри, що
повинні запобігти більшому потраплянню шкідливих речовин у навколишнє
середовище.
Сьогодні в індустрії енергетики найбільше розвивається атомна енергетика, яка використовується все частіше у світі і заміняє більшу частину теплових та
гідро електростанцій. Зараз ведуться розробки у напрямку геотермальної енергетики, у якій використовується температура що знаходиться під корою землі. Електроживлячі пристрої підприємств залізничною зв’язку щодо надійності постачання електроенергії можуть будуватися за різноманітними принципами, проте задача інженера зв'язківця полягає в тому, щоб з урахуванням конкретних умов вузла залізничного зв'язку визначити оптимальний варіант системи електроживлення, перелік основного електрообладнання, що забезпечують безперебійність постачання електричної енергії, необхідних напруг і якості для апаратури зв'язку.
1 Стисла характеристика апаратури зв’язку
Кожен вид апаратури зв’язку має своє призначення і має специфічні особливості, обумовлені різними вимогами, що ставляться до пристроїв електроживлення. Для ознайомлення з апаратурою зв’язку користуюсь літературою[1, с.125].
Апаратура П-305.
Система П-305 призначена для організації дванадцяти каналів високочастотного зв’язку по двопровідним лініям із кольорового металу.
Основні характеристики: кількість каналів-12; лінійний спектр 36-143 КГц; станція А передає верхню групу частот 92-143 КГц, а приймає нижню групу частот 36-84 КГц; станція Б передає нижню, а приймає верхню групу частот; лінійний спектр частот каналів ТЧ- 60-108 КГц; максимальна дальність по кольоровим ланцюгам повітряних лініям при відсутності кабельних вставок і проводів і при атмосферних умовах не гірше; паморозь Н=5 мм складає 1500 км; максимальна довжина пере прийомної ділянки каналу ТЧ- 500 км; смуга частот телефонного каналу ТЧ- 0,3-3,4 КГц.
Стійка введення (ВС- 2).
Ввідна стійка ВС- 2 розрахована на включення 30-ти телефонних ланцюгів. В відповідності з цим на стояку встановлені 8-м екранованих комплектів для включення кольорових ланцюгів,ущільнених в спектрі частот до 150 КГц, і 22комплекти для включення не ущільнених або ущільнених в спектрі до 60 КГц. Перехідне згасання між ланцюгами, що включені в екрановані комплекти складає не менше 130 дБ, в спектрі до150 КГц. Для живлення стійки необхідно струм 0,25 А, при 24 В. габаритні розміри стійки з врахуванням виступаючих трьох частин 2600х650х850 мм.
Для включення низькочастотних кабелів призначені стійки ВКС-С2. На лінійній стороні стійки встановлені 6 боксів типу БМГ-2 з плінтами ПН-10, на
станційній стороні розміщені 6 панелей з трансформаторами низької частоти 600:600.
Для включення високочастотних кабелів призначено стійку ВКС-С1. Вона розрахована на включення 72 пар кабелів. На лінійній стороні стійки розміщується 4 бокси типу БМ-2 з плінтами ПЕ-6. На станційній стороні стійки вмонтовані 18 панелей з 72 трансформаторами високої частоти 180:135 із 36 трансформаторами низької частоти 200:600.
Апаратура ІКМ-30.
Цифрова система передач ІКМ-30 призначена для формування абонентських і з’єднувальних ліній міської телефонної станції і приміського зв’язку та дозволяє організувати до 30 каналів ТЧ по парам низькочастотного кабелю МТС, а при наявності обладнання узгодження лінійного тракту каналоутворююча апаратура ІКМ-30 може використовуватись для СП по оптичним кабелям. Основні кабелі на яких будується лінійний тракт ІКМ-30 це низькочастотні симетричні кабелі типу ТП і ТПП з діаметром жил0,5 і 0,7 мм, але у випадках необхідності система забезпечує задані параметри і по високочастотним кабелям ТЗ, ЗК, МКС з діаметром жил 1,2 мм. Лінійний сигнал системи будується на основі над циклів, циклів, канальних і тактових інтервалів. ІКМ-30 складається з САЦО і СОЛТ. На стаціонарній стійці САЦО розміщується 4 комплекти АЦО і панель обслуговування ПО-1. АЦО призначений для формування 30-ти канального цифрового сигналу з часовим розподілом сигналів з швидкістю 2048 кбіт/сек. І формування 30-ти сигналів ТЧ на прийом із первинного цифрового потоку.
Стійка СОЛТ забезпечує узгодження лінійного тракту з апаратурою АЦО, дистанційне живлення лінійного тракту, телеконтроль і службовий зв’язок. На базі СОЛТ можна побудувати обслуговуючі регенераційні пункти.
Апаратура ПСП.
ПСП призначена для переключення каналів ТЧ між окремими стійками
ЛАЗу, а також для монтажу кабелів, що з’єднують ЛАЗ з міською телефонною
станцією (МТС), з телеграфом і іншими службами мережевого вузла або станції. Стійку ПСП виготовляють на 606 провідних кросировок без плат реле і подовжувачі та 480 таких же кросировок з платами реле і подовжувачі на 4,35;13 і 17,4 дБ. На стійку першого типу із кожної сторони розміщують по 30 гребінок з 20х4 штифтами, а на стійках другого типу по 24 гребінки того ж виду. На станційній стороні стійки другого типу встановлюються дві або чотири плати реле та подовжувач, що використовується при встановленні чотирьох провідного транзиту. Габаритні розміри 2500х526х816 мм.