56. Абсолютна й порівняльна економічна ефективність.

В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників: абсолютні і порівняльні.

Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту на витрати, що його викликали.

Використовуються такі варіанти обліку витрат:

повні витрати (капітальні і поточні витрати) за весь період реалізації заходу;

капітальні вкладення (інвестиції) на реалізацію заходу.

У вигляді зазначеного ефекту найчастіше виступають:

річна величина ефекту –

повна величина ефекту (за весь період реалізації заходу)

Однією з форм показника абсолютної економічної ефективності є термін (строк) окупності витрат (капітальних вкладень). Це період, протягом якого понесені на реалізацію заходу витрати повністю повертаються за рахунок одержуваного ефекту.

Т_ок=З/Е_річ, де З – витрати на реалізацію заходу протягом всього періоду його дії; Еріч – величина чистого річного економічного ефекту (грн./рік). 

Модернізація основних фондів (збільшення капітальних вкладень) часто дає можливість знизити величину поточних (експлуатаційних) витрат.

Тк.в.=(К₂-К₁)/(З₁-З₂) К-капітальні вкладення до і після, З-поточні витрати до і після.

Порівняльні показники ефективності отримують внаслідок зіставлення (порівняння) абсолютних показників двох або більше варіантів реалізованих заходів. 

Практично розрахунок показників може бути поданий таким чином.

При постійних витратах

Епор.е= Е2 – Е1 (11.25)

де Е2 і Е1 – значення економічних ефектів відповідно у порівнюваному (з індексом 2) і базовому (з індексом 1) варіантах.

57. Трудові ресурси: поняття, класифікація. Оплата праці.

Трудові ресурси підприємства - це чисельний професійно-кваліфікований склад зайнятих працівників ( кадрів). Кадри підприємства - це сукупність працюючих як за наймом , так і власників, трудовий потенціал яких відповідає торгово- технологічному процесу і забезпечує ефективну господарську діяльність.

Праця в торгівлі має свої особливості:

- Поєднання виробничого і невиробничого праці . Виробничий праця пов'язана з продовженням процесу виробництва у сфері обігу ; невиробничий - пов'язаний зі зміною форм вартості товару ( бухгалтерія ) .

- Праця торгових працівників не створює нових споживчих вартостей .

- Переважання жіночої праці ( з 10 працівників , 8 - жінки).

Чисельність і структура кадрів підприємства залежать від виду та обсягу діяльності фірми , спеціалізації , кількості робочих місць , режиму роботи , рівня продуктивності праці і т.д.

Працівників торгового підприємства можна класифікувати за різними ознаками:

1 . За функціональним складом всіх працівників підприємства можна розділити на 3 групи:

- Адміністративно-управлінський персонал;

- Торгово- оперативний персонал (продавці, касири , зав.відділом ) ;

- Допоміжний персонал (прибиральник приміщень , робітник з перенесенні товарів , електрики і т.д. ) .

2 . По категоріях :- Керівники ,- Спеціалісти;- Службовці ;- Робітники.

3 . За спеціальностями : економіст , товарознавець , менеджер з продажу , продавець продовольчих і непродовольчих товарів і т.д.

4 . За кваліфікації (рівню і сукупності практичних і теоретичних навичок, що дозволяють визначити складність роботи):- Некваліфіковані ;- Малокваліфіковані ;- Кваліфіковані ;- Висококваліфіковані .

5 . За розряду :

- Промисловість / громадське харчування - 6 розрядів ,

- Торгівля - 3 розряду.

Також застосовують і інші види класифікації:

- По відношенню до власності (працівники -власники і наймані працівники) ,

- За характером трудових відносин ( постійні і тимчасові) ,

- За статтю, віком , стажем роботи і т.д.

Тенденції розвитку кадрів:

1 . Щорічне збільшення чисельності працівників .

2 . Якісна зміна в структурі кадрів ( часткове співвідношення окремих категорій працівників у загальній їх чисельності) , зниження питомої ваги управлінського персоналу та збільшення питомої ваги робітників категорій .

3 . Якісна зміна у складі кадрів - збільшення чисельності фахівців з вищою освіту , відкриття нових спеціальностей у торгівлі.