2.2 Побудова моделі даних
Побудова концептуальної моделі даних здійснюється в певному порядку: на початку створюються докладні моделі даних, потім вони інтегруються в концептуальній моделі даних.
У побудові загальної концептуальної моделі даних виділяють ряд етапів:
1) виділення локальних уявлень, відповідних зазвичай відносно незалежним даними;
2) формулювання об'єктів, що описують локальну предметну область проектованої БД, і опис атрибутів, які складають структуру кожного об'єкта;
3) виділення ключових атрибутів;
4) специфікація зв'язків між об'єктами, аналіз і додавання не ключових атрибутів.
У процесі розробки концептуальна модель даних постійно піддається тестуванню та перевірці на відповідність вимогам користувачів. Створена модель даних підприємства є джерелом інформації для фази логічного проектування бази даних. Під час концептуального проектування будують ER-модель.
ER-модель використовується при високорівневому (концептуальному) проектуванні баз даних. Модель сутність-зв'язок (ER-модель) – модель даних, що дозволяє описувати концептуальні схеми предметної області. З її допомогою можна виділити ключові сутності і позначити зв'язки, які можуть встановлюватися між цими сутностями.
ER-модель являє собою формальну конструкцію, яка сама по собі не містить ніяких графічних засобів її візуалізації. У якості стандартної графічної нотації, за допомогою якої можна візуалізувати ER-модель, була запропонована діаграма сутність-зв'язок (ER-діаграма).
2.3 Датологічне проектування
Завданням наступної стадії проектування системи бази даних є вибір підходящої СУБД і відображення особливостей інфологічної моделі предметної області. Цю стадію називають логічним (або даталогічним) проектуванням бази даних, а її результатом є схема бази даних, що включає визначення всіх інформаційних елементів і зв'язків, у тому числі завдання типів, характеристик й імен. Дана база даних є реляційною. У ній об'єкти й зв'язки між ними представляються у вигляді таблиць (відносин), що складаються з рядків і стовпців. Стовпець − це поле, рядок − це запис. Кожне поле має ім’я й тип. Імена полів − це атрибути (вони визначаються властивостями об’єкта). Тип задає спосіб подання атрибута.
Проектування логічної структури БД передбачає:
1) розбиття всієї інформації щодо відношення ( таблиць);
2) визначення складу полів (атрибутів) кожного відношення;
3) визначення ключа кожного відношення;
4) визначення зв'язків і забезпечення цілісності по зв'язкам.
При описанні логічної структури БД вказують, по яких полях треба індексувати ставлення, а для ключових полів індексація передбачається автоматично. Індексація займає проміжне положення між логічною і фізичною структурою даних. Вона визначає спосіб логічного упорядкування даних і доступ до них, при цьому створюються допоміжні індексні файли, що змінює загальну структуру БД.
Основна властивість таблиці в реляційною базі даних полягає в тому, що в ній не повинне бути однакових записів. Це означає, що в таблиці повинні бути один або кілька атрибутів, які забезпечують унікальність кожного рядка. Такі атрибути називаються ключем. Ключів у таблиці може бути кілька. З них вибирається один, котрий буде надалі представляти (заміняти) кожен запис таблиці. Такий ключ називається первинним. Отже, реляційну модель можна представити як особливий метод розгляду даних, що включає як властиво дані (у вигляді таблиць), так і способи роботи й маніпуляції з ними (у вигляді зв’язків). Інакше кажучи, у реляційною БД використається кілька таблиць, між якими встановлюються зв’язки. Таким чином, інформація, уведена в одну таблицю, може бути пов’язана з однієї або декількома записами з іншої таблиці
На рис. 2.1 зображена датологічна модель бази даних "Лікарня".
Рисунок 2.1 − датологічна модель бази даних "Лікарня
В датологічній моделі зв’язані сутності мають одинакові атрибути за допомогою яких встановлюється зв'язок завдяки визначенню первісних та зовнішніх ключів. Для первинних ключів необхідно ввести заборону невизначених значень. Для кожного поля таблиці вказується розмір поля та тип. Для решти полів можливість заборони невизначених значень визначається семантикою предметної області. Тобто у датологічній моделі зображено сутності бази даних та зв’язки між ними.
3
3.1
3.2
3.3
4
4.1
4.2
4.3
4.4
.