20.Риси та пам’ятки новітньої доби.

Події XX століття - дві найжорстокіші світові війни, поява тоталітарних держав, процеси розвитку всесвітньої системи господарювання, ринкових відносин і демократичних

структур, науково-технічна революція - привели до зміни

мислення і системи цінностей. Суть цієї трансформації –

криза гуманізму. Виключного значення в культурі XXст.

набули наука і техніка. Наука досягла значних висот

практично в усіх сферах буття людини. З'явилося багато

нових наук, значення яких ще повністю не виявилось:

кібернетика, екологія, генна інженерія; відбулися

революційні відкриття в галузі ядерної фізики, хімії,

математики, психології. Науково-технічна революція

здійснює небувалий переворот у житті людей. У найбільш розвинених країнах формується постіндустріальне

суспільство, для якого характерні такі риси: створення

економіки послуг, домінування у суспільстві науково-

технічних спеціалістів, панування інформаційного сектора в економіці, зростання соціальної мобільності, темпу життя.

Формуються глобальні господарські зв'язки, встановлюється всесвітня система господарства. Поширення ринкових веде

до приватновласницької орієнтованості індивідуальної

поведінки людини, в результаті чого остаточно

розриваються зв'язки з традиційним суспільством. Відбувається атомізація суспільства, раціоналізм усе більше набуває форми утилітаризму, практицизму, прагматизму.

Криза гуманізму посилюється процесами масовізації суспільства. Формування масової культури - важлива риса XX століття. Її передумови: індустріалізація, стандартизація виробництва і споживання, розвиток засобів масової комунікації, здатних тиражувати інформацію в глобальному масштабі,

комерціалізація всіх сфер життя. Виникає можливість

формувати стандарти мислення і почуття, " однодумність"

у все більших масштабах. На відміну від культури елітарної,

масова орієнтована на пересічний рівень масового

споживача культурної продукції і відтворює цей рівень.

Уявна демократичність масової культури, її начебто

антиелітарність фактично спрямовані проти особистості,

ведуть до втрати її творчих сил, формують особистість

пасивного споживача. Важлива риса масової культури –

ескапізм - орієнтація споживача культури на втечу у світ

фантазій, ілюзорний світ відео, гри. Демократизація

суспільного життя на зламі XIX і XX ст. ставить перед

митцями особливі завдання, і гаслом часу стає доступність

краси для широких мас. Однак прагнення зробити

навколишній світ красивим і стильним, намагання

задовольнити масову художню свідомість поєднувалося в

цьому стилі з неприйняттям "маскульту", і тому все, що

робили художники стилю модерн, мало "поштучний"

характер — кожен будинок, річ, фасон плаття чи малюнок

не призначалися для тиражування. Все робилося в "одному примірнику". Такою була відповідь художників на виклики

часу, який передбачав саме стандарт, повтор, масовість,

не в ибагливість. Стиль модерн набуває поширення в усіх

країнах Європи, але в різних країнах він має свою назву.

В Україні та в Росії — "стиль модерн" (Ф. Шехтель,

В, Городецький, М. Врубель, М. Нестеров, М. Бенуа,

Г. Нарбут, М. Жук та ін.); у Франції та Бельгії — "Ар-Нуво"

(Моріс Дені, П'єр Бон-нар, П. Серюз'є, Е. Вюйар, П. Рансон

та ін.); в Німеччині — "Югенд-Штиль" (А. Бьоклін,).

Стилі: фонізм(дикий,яскраві кольри, стихія); кубізм(розщеплення об’єктів на геометричні фігури); футуризм(майбутнє,прискорення, новизна, зображувати не предмети а їх енергетичні лінії);