Відбір проби.
Для аналізу металевої проби використовують стружку або порошок, які випаровуються із отвору вугільного нижнього електроду. Від великих зразків пробу беруть у вигляді шматка або стружки. Тверді матеріали, які не проводять електричний струм, розтирають порошок і вводять в джерело з отвором електрода. При великій кількості зразку пробу вдувають в між електродний проміжок.
Рідкі проби в невеликій кількості випаровують на торці нагрітого вугільного електрода або дуги. Велику кількість вдувають в розряд у вигляді аерозолю (ВЧ).
Гази і газові суміші вводять в закриті розрядні трубки або аналізують в потоці при пропусканні крізь розрядні трубки.
Розшифровка спектрограмм.
Визначення довжини хвилі спектральних ліній проводять за допомогою спектропроекторів. Підготовлена до роботи фотопластинка із спектрами, що аналізуються, встановлюють на столикуспектропроектора ДСП-1 або СПП-2 емульсією вгору, довгохвильовою областю спектра ліворуч. Вмикають лампочки спектропроектору, освітлюють конденсорну систему і об’єктив спектропроектора, проектую чого на горизонтальний екран збільшене в 20 разів зображення ділянки спектру. Порівнюють спектр феруму на екрані з атласом феруму, орієнтуючись по характерним групам ліній.
Вимірні мікроскопи (МІР-13) дозволяють розглядати спектрограму в п’ятикратному збільшенні і проводити вимірювання відстані між спектральними лініями з точністю 0,01 мм. Довжина хвилі спектральних ліній визначається за допомогою спектрів порівняння.
λ
х
λ1 λ2
