- •Питання до державного екзамену з педагогіки
- •2. Суть процесу навчання. Двосторонній характер процесу навчання. Функції навчання. Мотиви учіння. Основні етапи оволодіння знаннями.
- •3. Поняття про принципи навчання, їх система і взаємозв'язок. Характеристика принципів навчання.
- •4.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти. Навчальний план і навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники школи, педагогічні вимоги до них.
- •5. Поняття про методи і прийоми навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання. Характеристика методів за джерелом одержання знань.
- •Методи стимулювання і мотивації учіння.
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
- •Бінарні методи навчання.
- •Вимоги - доведення до свідомості учнів і порядку виконання вправи;
- •Лабораторна робота– це вивчення в шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
- •Вимоги: - перед початком лабораторної роботи вчитель інструктує учнів;
- •6. Поняття про організаційні форми навчання. Класно-урочна система навчання, її особливості. Історія розвитку форм навчання.
- •7. Урок – основна форма навчання у сучасній школі. Вимоги по уроку. Структура уроку, її елементи.
- •8. Функції контролю знань, умінь та навичок у школі. Педагогічні вимоги до перевірки знань. Види, форми, методи перевірки знань.
- •9. Мета виховання. Характеристики виховного процесу. Його функції і найважливіші закономірності
- •10. Принципи виховання, їх характеристика.
- •11. Сутність та завдання розумового виховання. Шляхи розумового виховання.
- •Виховання національної гідності й менталітету
- •Правове виховання
- •13. Трудове виховання. Система трудового виховання. Види дитячої праці і умови її ефективності.
- •1) Трудове навчання з елементами політехнічної освіти.
- •2) Різні види дитячої праці а) Навчальна праця
- •14. Поняття про естетичне виховання. Завдання естетичного виховання.
- •15.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Засоби і система фіз. Виховання у школі.
- •1) Спільна діяльність і спілкування.
- •2) Висунення перспектив.
- •Єдність вимог.
- •Діалектичність вимог.
- •Гуманний стиль і тон поведінки.
- •17. Поняття сім’ї та її роль у вирішенні завдань всебічного формування особистості. Форми роботи школи з сім’єю.
- •2. Колективні бесіди, консультації
- •3. День відкритих дверей.
- •5.Усні журнали. 6.Читацькі конференції.
- •7.Педагогічні гуртки. 8.Вечори запитань та відповідей.
- •1. Індивідуальні бесіди, консультації.
- •3. Знайомство з життям учня в сім'ї.
- •18. Органи та прнципи управління освітою. Внутрішкільне керівництво
- •19. Внутрішньошкільний контроль. Види, форми, методи внутрішньошкільного контролю. Схема аналізу уроку. Контроль за веденням шкільної документації.
- •20. Поняття про планування роботи в школі, вимоги до планів. Види планування. Розклад уроків, особливості складання розкладу.
- •21. Поняття педагогічної діяльності, її структура. Розповідь учителя як модель педагогічної діяльності.
- •22.Педагогічна майстерність вчителя. Педагогічна ситуація і педагогічна задача.
- •23. Педагогічна техніка вчителя як складова педагогічної майстерності. Зовнішня техніка вчителя.
- •24. Внутрішня техніка вчителя.
- •1. Звернення до власного почуття обов'язку у зв'язку з усвідомленням соціальної ролі професії ціннісними установками.
- •4. Розрядка в діяльності: музикотерапія, заняття спортом, бібліотерапія, праце терапія, танцювальна терапія, відеотерапія, імітаційна гра, гумор. (розкрити)
- •5. Емоційне налаштування на урок.
- •25. Поняття про педагогічне спілкування. Структура та стилі педагогічного спілкування.
- •26. Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії. Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування. Способи комунікативного впливу.
- •27.Індивідуальна педагогічна бесіда як модель діалогічної взаємодії, її структура. Педагогічний такт учителя.
- •28. Техніки взаємодії у процесі аналізу проблеми та пошуку її вирішення. Прийоми педагогічної взаємодії. Стратегії взаємодії.
- •29.Урок як навчальний діалог учителя з учнями. Елементи технології уроку-діалогу. Творчий задум уроку як діалогу вчителя з учнями.
- •Визначення теми навчального діалогу вчителя з учнями на уроці.
- •30.Особистісно зорієнтована освіта і технології. Педагогічні технології інтерактивного навчання. Проектна технологія
4.Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти. Навчальний план і навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники школи, педагогічні вимоги до них.
Зміст освіти - система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних вмінь і навичок та способів діяльності, досвіду творчої діяльності, світоглядних моральних, естетичних ідей та відповідної поведінки, якими повинен оволодіти учень у процесі навчання. Зміст освіти залежить від:
соціально-економічного стану країни,
від рівня розвитку науки, культури,
від розвитку освіти в країні,
від педагогічних теорій.
Провідну роль у визначенні ЗО для підростаючого покоління відіграють мета і завдання виховання, які ставить суспільство перед школою.
КОМПОНЕНТИ ЗМІСТУ ОСВІТИ:
Інформація, яка підлягає засвоєнню, тобто перетворенню в знання, уміння. (Знання -….)
Досвід характеризує певну систему знань, умінь, навичок, погляди і переконання, ставлення до навколишнього світу, володіння способами діяльності та поведінки, якості особистості, здобуті у процесі життєдіяльності.
Може бути:- досвід репродуктивної (здійснення відомих способів діяльності) та творчої діяльності (самостійне перенесення раніше засвоєного у нову ситуацію, виділення нової проблеми в знайомій ситуації, комбінування раніше відомих способів у новий); - досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності і своєї діяльності (ставлення школярів до світу, моральних норм, ідеалів, діяльності)
ВИДИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ЗАГАЛЬНА ОСВІТА - сукупність систематизованих наукових знань про основні закономірності розвитку природи, суспільства й людського мислення, систему умінь і навичок, поглядів, переконань, які сприяють загальному розвитку учня, служать основою для його професійної підготовки.
Рівні загальної освіти:
Початкова - забезпечує загальний розвиток - уміння читати, писати, основи арифметики, первинні навички користування книжкою, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм моралі, первинні трудові навички.
Основна середня - передбачає досконале оволодіння українською та рідною мовою, засвоєння знань з базових дисциплін, формування високих громадянських якостей, готовність до трудової діяльності або набуття кваліфікації.
Повна середня - поглиблене оволодіння базовими дисциплінами, формування цілісних уявлень про природу, суспільство, людину, орієнтація на професійну спеціалізацію, можливість здобуття вищого рівня освіти.
У процесі загальної освіти учні оволодівають основами наукових знань та елементами загальної культури, які повинна мати сучасна освічена людина, незалежно від її спеціальності. На основі оволодіння системою наукових знань перед учнями розкривається наукова картина світу, у них формується науковий світогляд, здійснюється підготовка до свідомої високопродуктивної праці. Значна увага приділяється виробленню в учнів необхідних умінь і навичок самостійного пізнання дійсності, систематичного поповнення знань, практичного їх застосування, розвитку пізнавального інтересу і здібностей.
ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА - дає знання основ виробництва і навички оволодіння найпростішими знаряддями виробництва.
У сучасних умовах суть політехнічної освіти полягає в ознайомленні учнів з науковими основами сучасного виробництва та перспективами його розвитку, основними принципами роботи сучасних машин і механізмів, найважливішими технологічними процесами, озброєння загально технічними навичками та умінням, необхідними для участі у продуктивній праці. Технічна освіта покликана забезпечити тісний зв'язок з життям, із суспільно корисною працею. Наприклад вивчення фізики озброює учнів знаннями з основ механіки, температури, тиску, хімії, - наукові уявлення про хімічні реакції на виробництві, біологія - основи с/г виробництва, охорони природи, географія - застосування у промисловості корисних копалин, природних ресурсів, історія знайомить із змінами в економічному житті суспільства.
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА - знання і навички, необхідні для виконання робіт, передбачених даною професією, причому в такій мірі, яка необхідна для забезпечення належної продуктивності праці. Внаслідок професійного навчання люди здобувають певну професію чи кваліфікацію.
Між загальною, професійною, політехнічною освітою існує тісний взаємозв'язок. Загальна освіта є науковою основою політехнічної та професійної. Від рівня та якості загальної освіти залежать успіхи молоді в оволодінні професією, яку вони набувають в середніх і вищих навчальних закладах. У процесі політехнічної освіти учні засвоюють не лише основи сучасного виробництва, а й отримують певну професійну підготовку. У професійному навчанні політехнічні знання не тільки використовуються, а поповнюються, дістають загальний розвиток.
В змісті освіти відображається стратегічна мета виховання.(Закон України „Про освіту")
Вимоги до змісту освіти - Будуватися на строго науковій основі. .
Зміст освіти спрямований на здійснення основної мети виховання.
Зміст по кожному навч. предмету повинен відповідати логіці і системі, які властиві тій чи іншій науці.
Передбачати тісний взаємозв'язок між предметами (інтегративність).
5. В змісті освіти повинен знаходити відображення зв'язок теорії з практикою.
Відповідати віковим можливостям учнів.
Передбачати єдність загальної, політехнічної, професійної освіти.
8. Гуманістична спрямованість ЗО( його відповідність можливостям особи, пріоритет загальнолюдського).
9. Світський характер освіти.
10. Підтримка світового стандарту.
Напрямки оновлення ЗО - у Концепції середн. загальноосв.шк., стаття "Зміст середньої загальної освіти".
Поліпшують зв'язок між предметами міжпредметні зв'язки. Але якісно новий рівень синтезу знань – інтеграція, що об’єднує навколо певного поняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань допомагає показати об’єкт з різних боків, розкрити взаємозв’язок явищ. ( розкрити )
ВИСНОВОК: отже, у процесі засвоєння змісту освіти здійснюється всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формується світогляд, виробляється активна життєва позиція, здійснюється підготовка до життя, до праці.
ЗО відображено в таких держ. документах: навчальні плани; навчальні програми; підручники.
Система освіти в Україні традиційно була централізованою. Сучасне її реформування вимагає перегляду підходів до визначення освітніх стандартів.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ- звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також гарантії держави щодо її здобуття. Містить:
базовий навчальний план середньої школи;
освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів);
3) державні вимоги до рівня засвоєння змісту середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна і старша школа).
Основоположним документом державного стандарту загальної середньої освіти є базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріативну і варіативну складові.
На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України розробляє та затверджує типові навчальні плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН - державний документ, що визначає структуру навчального року, перелік навчальних предметів, їх розподіл за роками навчання, тижневу кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет. В навчальних планах виділяється два компоненти : державний і шкільний.
Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожної людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок і визначає перелік навчальних дисциплін, які є обов'язковими для вивчення в усіх школах.
Шкільний компонент має рекомендаційний характер і охоплює вибірково-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором, факультативи. Його мета - сприяти диференціації навчання, враховувати регіональні особливості й умови, в яких працює школа. Ці предмети визначаються радою школи з урахуванням здібностей, інтересів та потреб учнів.
На основі одного з типових навчальних планів загальноосвітній навчальний заклад складає робочий навчальний план на поточний рік. Це крок до реальної демократизації освіти.
Навчальна програма - державний документ, що визначає зміст, порядок і послідовність вивчення по темах певного навчального предмета.
СТРУКТУРА:
1.Пояснювальна записка, в якій розкривається значення предмета в розвитку школяра.
2.Дається опис змісту даного предмету за розділами чи темами і рекомендації для вивчення складних тем.
3.Визначається відповідність теоретичних, практичних і лабораторних занять.
4.Рекомендується обов'язкова і додаткова література.
5.Вказується кількість годин на весь курс і приблизний розподіл цих годин по темах.
7. Даються вимоги до ЗУН, рекомендації щодо перевірки і оцінки ЗУН.
Програма будується двома способами - лінійним (передбачає вивчення предмета з поступовим ускладненнямя завдань на базі раніше вивченого. Він більш ефективний у використанні часу, але якщо учень не засвоїв матеріал, то це викликає великі труднощі при вивченні наступних тем)
та концентричним ( передбачає засвоєння і повторення матеріалу на вищому теоретичному рівні).
ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ.
1. Мати високий науковий рівень.
2. Забезпечувати міжпредметні зв'язки,
3. Втілювати виховну спрямованість курсу.
4. Відповідати віковим особливостям.
5. Реалізовувати ідею взаємозв’язку теорії з практикою
НАВЧАЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК - це книга, в якій з певних методологічних позицій викладаються основи наукових знань з певного предмета відповідно до програми і вимог методики. (Можна трохи розказати про перші рукописні та друковані підручники).
ВИМОГИ ДО ПІДРУЧНИКА
Педагогічні:
--науковість матеріалу;
--доступний і стислий виклад матеріалу;
--систематичний виклад;
--відповідність змісту рівню розвитку пізнавальних здібностей;
--зв’язок з життям суспільства;
--стимулювати розвиток пізнавального інтересу, творчого мислення, формувати вміння орієнтуватися в предметі, шукати і знаходити необхідну інформацію.Цьому сприяє правильний добір фактів, пояснень, прикладів, різних завдань.
ВИДИ підручників - інформаційні;- проблемні;- програмовані;- комплексні, електронні (розкрити)
Висновок.
