21. Поняття педагогічної діяльності, її структура. Розповідь учителя як модель педагогічної діяльності.

У широкому розумінні педагогічна діяльність розглядається як діяльність, метою якої є виховання підростаючого покоління. Існує кілька підходів до розуміння будови педагогічної діяльності: структурний, функ­ціональний, рефлексивний. Відповідно до структурного підходу до головних її складових відносять: мету та мотиви, сукупність педагогічних дій, педагогічні вміння й навички. Розгляньмо зміст кожної складової.

Спираючись на психологічні уявлення про природу мети у структурі діяльності, педагогічну мету слід розглядати як зміни, які прогнозує педагог у розвитку особис­тості учня в процесі навчання та виховання.

Цілі:

• вихідні або загальні;

• конструктивні;

• оперативні.

Мотив педагогічної діяльності — це внутрішній рушій, що спону­кає педагога до професійної діяльності. Мотивами можуть бути ідеали, професійні інтереси, переконання, соціальні установки та професійні цінності педагога. Проте в основу формування мотиву покладено на­самперед потреби (С. Рубінштейн).

Педагогічні дії є складовою операційної сфери педагогічної діяль­ності. Вони охоплюють різновиди як психомоторних, так і розумових дій.

Педагогічні уміння і навички. (Розкрити)

Педагогічні вміння виступають як способи педагогічної діяльності.

Функціональні компоненти педагогічної системи.

• Гностичний компонент.

• Проектувальний.

• Конструктивний.

• Комунікативний.

• Організаційний компонент.

У зв'язку з цим можна зробити висновок: об'єктом педагогічної діяльності є процес керівництва навчально-пізнавальною діяльніс­тю учня, який є активним суб'єктом цієї діяльності.

Розповідь учителя як модель педагогічної діяльності

Розповідь - жива й образна форма усного монологічного викладу. Будь-яка розповідь учителя як педагогічна діяльність зумовлена певною метою (навіщо вести роз­мову?) — поінформувати слухачів чи переконати їх, а може, спонука­ти до певних дій.

Залежно від завдання вчителя педагогічна розповідь може викону­вати інформаційну або виховну функцію.

Етапи підготовки бесіди:

• мета;

• вибір змісту;

• розробка композиції — побудова розповіді, яка містить вступну (самопрезентація й мотивація), головну й заключну частини.

Добре сприймається у стильовій єдності з початком: проблему порушено — проблему розв'язано — наведено приклад — нагадаймо про нього — відлунюється в кінцівці.

Вимоги до розповіді - (Розкрити)

Ми бачимо, що педагогічна діяльність загалом і розповідь зокрема, маючи специфічні особливості, потребують дотримання певних правил, які забезпечують успіх взаємодії: ставити мету, спрямовану на вплив, здійснювати цей вплив через організацію життєдіяльності і стосунків дітей, систематично запроваджувати рефлексію для усвідомлення ре­альної ситуації просування учнів до розв'язання надзавдання.

22.Педагогічна майстерність вчителя. Педагогічна ситуація і педагогічна задача.

Майстерність завжди розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній.

Розглядатимемо педагогічну майстерність як вияв педагогом свого «Я» у професії, як самореалізацію особистості вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня.

Педагогічна майстерність — це комплекс влас­тивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

До таких важливих властивостей належать гуманістична спрямо­ваність діяльності вчителя, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка. В цьому визначенні слід наголосити на таких особливостях:

1. педагогічна майстерність у структурі особистості — це система, здатна до самоорганізації, системотвірним чинником є гуманістична спря­мованість; (розкрити)

2. підвалиною професійної майстерності є професійна компетентність (спрямованість і професійні знання становлять той кістяк високого професіоналізму в діяльності, який забезпечує цілісність системи, що самоорганізовується); (розкрити)

3. педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;

4. техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.

Усі складники педагогічної майстерності взаємопов'язані, їм власти­вий саморозвиток, а не лише зростання під впливом зовнішніх чинників.

2. Підвалиною педагогічної майстерності є професійна компетентність. Знання вчителя звернені, з одного боку, до дисципліни, яку він викладає, а з іншого — до учнів, психологію яких мусить добре знати.

3.Здібності до педагогічної діяльності :

• комунікативність;

• перцептивні здібності;

• динамізм особистості;

• емоційна стабільність;

• оптимістичність;

• креативність (розкрити всі).

4. Педагогічна техніка — це вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння со­бою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними й невербальними засобами)

Педагогічна ситуація і педагогічна задача.

Педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу. Задачі: стратегічні, тактичні, ситуативні. Отже, ситуація стає задачею в умовах цілеспрямованості педагогічної діяльності (ситуація + мета = задача) Педагогічна задача — це виявлення в навчальна виховному процесі суперечності, які враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистості, це педагогічна мета, поставлена за певних умов.

Етапи розв’язку задачі:

• аналізу ситуації;

• усвідомлення проблеми і формулювання задачі;

• розроблення проекту рішення;

• практична реалізація запланованого рішення;

• аналіз результату.