20. Поняття про планування роботи в школі, вимоги до планів. Види планування. Розклад уроків, особливості складання розкладу.

Плануванням називається функція управління, що полягає у визначенні мети навчального закладу та розробці програм її досягнення. Розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої належать вказівки державних і відомчих органів щодо завдань сучасної школи, про зміст навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність школи, досягнення, недоліки і труднощі в роботі педагогічного колективу та ін.

Планування як одна з основних функцій управління повинна відповідати певним принциповим вимогам:

• цілеспрямованості всіх планів роботи школи, що забезпечує їх погодженість, безперервність і конкретність виконання, відповідність сучасній меті виховання;

• соціальності що передбачає формування в учнів потрібних суспільству моральних, правових, естетичних та інших якостей;

• комплексності, що передбачає використання всіх можливих виховних сил, різноманітних методів, форм, засобів, видів діяльності у їх єдності та взаємозв′язку;

• реальності й оптимальності заходів, які можна виконати і які б забезпечили рівномірний ритм роботи школи протягом року;

• об’єктивності, яка базується на урахуванні об’єктивних умов діяльності школи, її матеріальних, економічних умов, місцезнаходження, навколишнього соціального середовища, виховних можливостей педагогічного та учнівського колективів.

перспективне планування

забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу, допомагає раціонально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути довільною.

Структура:аналіз роботи школи за попередній період, завдання на запланований період, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи, адміністративно-господарська діяльність...

річне планування

Річний план складається за участю всього педагогічного колективу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчально-виховного закладу. Структура річного плану

1.Вступ

У ньому дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.

2.Забезпечення прав особистості на освіту

2. Робота з педагогічними кадрами.

3.Керівництво педагогічним процесом.

4. Організація підвищення якості виховного процесу.

5. Зміцнення навчально-матеріальної бази школи.

6. Внутрішкільний контроль за навчально-виховним процесом.

На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкільних свят, вечорів, тижнів та інших. План-календар навчально-виховного закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.

Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу, встановлена ще така система планування:

1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.

2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня.

3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи.

4. План роботи шкільної бібліотеки.

5. План роботи батьківського комітету школи.

Дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожну чверть, на кожен місяць навчального року.

Форми річного плану також довільні. Напоширенішою є така:

№ п/п	Завдання і зміст роботи	Термін виконання	Відповідальні за виконання	Відмітка про виконання

поточне планування

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу.

Календарне планування здійснюється безпосередньо в програмах. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Розклад уроків.

Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів.

При складанні розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги:

1. Найвища працездатність школярів протягом тижня у віторок і середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні предмети.

2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці.

3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням, предмети природничо-математичного циклу з гуманітарними.

4. Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, з яких вимагається виконання великих за обсягом домашніх завдань.

5. Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити в розклад з інтервалом в 2-3 дні.

6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.

7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день.

8. При складанні розкладу потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах.

9. Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у двох змінах.

10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків.

11. Враховувати розклад телепередач.

Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2 - 3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2, 3, 4 уроках.

Оптимальним є чергування уроків гуманітарного й природничо-математичного циклу.

Не варто ставити після фізвиховання уроки, на яких доводиться систематично виконувати контрольні роботи, практичні, лабораторні. Ні в якому разі не можна впродовж одного дня нагромаджувати декілька предметів, які не потребують великого розумового навантаження (фізвиховання, музика, трудове навчання, образотворче мистецтво). Їх слід розміщувати рівномірно, віддаючи перевагу початку й кінцю тижня.

Якщо на вивчення предмета навчальними планами передбачено одну навчальну годину, його не варто ставити на початок чи кінець тижня, при двох тижневих годинах між ними повинна бути перерва не менше як два-три дні.

У паралельних класах упродовж одного дня повинна бути, як правило, однакова кількість уроків.

В розклад на понеділок раціонально включати такі предмети, які не вимагають домашньої підготовки (образотворче мистецтво, музика, фіз-ра, трудове навчання) і предмети, на вивчення яких відводиться > 2 годин на тиждень, щоб не поставити під загрозу засвоєння програмового матеріалу і не знизити якості знань учнів.

Необхідно враховувати і пропускну спроможність спортзалу.

На ступінь втомлюваності учнів також впливають співвідношення між обсягом вивченого матеріалу на уроці та обсягом того, що задали додому, обсяг домашніх завдань з кожного навчального предмета та загальний обсяг заданого.

Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш ефективна тривалість виконання домашніх завдань (загальний час підготовки домашніх завдань) для учнів різних паралелей складає:

2 класи - 45 хвилин

3 класи - 1 год. 10 хв.

4 класи - 1 год. 30 хв.

5 - 8 класи - 2 год. - 2,5 год.

Також велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів і створення комфортних умов для їх навчання має раціонально організований режим навчального дня. Так, приміром, працездатність учнів на уроці, що проводиться після великої перерви, дещо зростає.

Як показує практика роботи освітніх закладів з невеликою кількістю класів (один-два клас-комплекти) малої та середньої наповнюваності харчування учнів початкової школи відбувається на другій перерві, а решти - на третій.

Відповідно до цього тривалість другої перерви повинна бути не менше 15 хвилин, виходячи з конкретних умов освітнього закладу.

Якщо освітній заклад має більшу кількість класів зі значною наповнюваністю, то харчування учнів початкової школи, як правило, здійснюється на першій перерві, учнів 5 - 8 класів - на другій, а учнів 9 - 11 класів - на третій перерві.

Варто зазначити, що тривалість перерви менше 10 хвилин не доцільна та не виправдовує себе. Учень не має змоги відпочити. Виправдовує себе практика використання великих перерв для активного відпочинку учнів (спортивні перерви, прогулянки, ігри на свіжому повітрі).

Однією з основних вимог до розкладу - є його стабільність. Саме стабільність визначає чіткість ритму роботи школи, порядок.

Складання розкладу уроків потрібно закінчити не пізніше 27-29 серпня, ознайомити з ним учителів і, за можливості, врахувати їхні пропозиції (якщо це не суперечить основним вимогам до розкладу). Після затвердження директором школи розкладу та узгодження з головною профспілкового комітету переписують його двічі на великих аркушах паперу в звичайному для вчителів та учнів вигляді (тобто із зазначенням предметів кожного дня для кожного класу). Один примірник розкладу уроків вивішують в учительській, а другий - для ознайомлення з ним учнів та їхніх батьків. Зміна його впродовж семестру без особливих потреб небажана. На початку січня до розкладу вносять необхідні корективи у зв'язку з можливою зміною кількості навчальних годин на окремі предмети на ІІ семестр.

Факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні заходи слід планувати в дні з найменшою кількістю уроків, з обов'язковою перервою після основних занять.

Розклади уроків у 1 - 4 класах складають, як правило, класоводи, а коригує їх завуч, ураховуючи необхідність використання наявної навчально-матеріальної бази для проведення уроків фізвиховання, трудового навчання, музики, а також викладання окремих предметів у цих класах спеціалістами, вчителями старших класів.

В кінцевому підсумку, складач розкладу повинен пам'ятати, що розклад уроків переслідує перш за все мету оптимізації умов навчання та створення комфортних умов для учня й вчителя і складається тільки виходячи з вимог організації нормального режиму роботи освітнього закладу.

Розклад уроків у малокомплектних школах повинен цілком відповідати навчальному плану.

У практиці роботи малокомплектної школи слалося два підходи до складання розкладу занять: поєднання уроків різнопредметного ( українська мова і образотворче мистецтво, природознавство і читання та ін..) й однопредметного ( математика і математика, фізкультура і фізкультура, музика і музика) змісту.

При складанні розкладу занять у класі-комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для організації самостійної роботи на уроці. Найбільше таких можливостей є на уроках мови, трудового навчання, образотворчого мистецтва, менше їх на уроках читання, музики. Тому доцільно поєднувати в розкладі занять предмети з більшими і меншими можливостями для організації самостійної роботи. Можна поєднувати і однакові навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості проводити однотемні уроки. А такі навчальні предмети, як музика, фізкультура потрібно поєднувати тільки між собою. Якщо клас-комплект складається з першокласників – у такому випадку доцільно працювати з системою скорочених уроків.

Особливістю даного розкладу занять є:

• скорочена тривалість занять (30 хв);

• перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а учні другого (другого і третього) класу приходять на третій (другий) урок;

• 3-5 – ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом;

• після четвертого (п’ятого) уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття з учнями другого (другого і третього ) класу;

• тривалість перерв між уроками – 10 хвилин. Навчальне навантаження вчителя з таким регламентом відповідає нормі часу, за яку вчителеві виплачують заробітну плату.

Висновок. Планування забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу.