Питання до державного екзамену з педагогіки

1.Педагогіка – наука про виховання людини. Я.А.Коменський - основоположник наукової педагогіки. Основні педагогічні поняття. Складові частини педагогіки. Взаємозв'язок педагогіки з іншими науками.

2. Суть процесу навчання. Двосторонній характер процесу навчання. Функції навчання. Мотиви учіння. Основні етапи оволодіння знаннями.

3.Поняття про принципи навчання, їх система та взаємозв'язок. Характеристика принципів навчання.

4. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Види шкільної освіти.

Навчальний план і навчальні програми, принципи їх побудови. Підручники школи, педагогічні вимоги до них.

5.Поняття про методи і прийоми навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання. Характеристика методів за джерелом одержання знань.

6.Поняття про організаційні форми навчання. Класно-урочна система навчання, її особливості. Історія розвитку форм навчання.

7. Урок - основна форма навчання у сучасній школі. Вимоги до уроку. Структура уроку, її елементи.

8.Функції контролю знань, умінь і навичок учнів. Педагогічні вимоги до контролю. Види, форми, методи перевірки знань учнів.

9.Мета виховання. Характеристики виховного процесу, його функції і найважливіші закономірності.

10.Принципи виховання, їх характеристика.

11.Сутність та завдання розумового виховання. Шляхи розумового виховання.

12.Характеристика змісту морального виховання Дисципліна і культура поведінки.

13.Трудове виховання. Система трудового виховання. Види дитячої праці і умови її ефективності.

14. Естетичне виховання. Завдання естетичного виховання. Засоби та шляхи естетичного виховання.

15.Фізичне виховання і його роль у всебічному розвитку школяра. Засоби і система фіз. виховання у школі.

16. Поняття „колектив". Стадії розвитку колективу та роль педагога на кожній з них. Шляхи формування колективу.

17.Поняття сім’ї та її роль у вирішенні завдань всебічного формування особистості. Форми роботи школи з сім’єю.

18. Органи та принципи управління освітою. Внутрішньошкільне керівництво.

19. Внутрішньошкільний контроль. Види, методи, форми внутрішньошкільного контролю. Cхема аналізу уроку. Контроль за веденням шкільної документації.

20.Поняття про планування роботи в школі, вимоги до планів. Види планування. Розклад уроків, особливості складання розкладу.

21. Поняття педагогічної діяльності, її структура. Розповідь учителя як модель педагогічної діяльності.

22. Педагогічна майстерність вчителя. Педагогічна ситуація і педагогічна задача.

23. Педагогічна техніка вчителя як складова педагогічної майстерності. Зовнішня техніка вчителя.

24. Поняття про внутрішню техніку вчителя. Майстерність вчителя у керуванні психічним самопочуттям.

25. Поняття про педагогічне спілкування. Структура та стилі педагогічного спілкування.

26. Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії. Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування. Переконування і навіювання як способи комунікативного впливу на учнів.

27. Індивідуальна педагогічна бесіда як модель діалогічної взаємодії, її структура. Педагогічний такт вчителя.

28. Техніки взаємодії у процесі аналізу проблеми та пошуку її вирішення. Прийоми педагогічної взаємодії. Стратегії взаємодії.

29. Урок як навчальний діалог учителя з учнями. Елементи технології уроку-діалогу.

30. Особистістно орієнтовна освіта і технології. Педагогічні технології інтерактивного навчання. Проектна технологія.

№1. Предмет педагогіки Я.А. Коменський - основоположник наукової педагогіки. Основні педагогічні поняття. Складові частини педагогіки. Взаємозв'язок педагогіки з іншими науками.

1.Педагогіка - наука про виховання, освіту і навчання особистості. Вона є організованим впливом на світогляд, поведінку дітей, аналізує і відкриває об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому.

Видатні педагоги про завдання педагогіки.

О.В. Духнович – „виховання в людському суспільстві є найнеобхіднішим, тому що люди без виховання були б схожі на нерозумні істоти”.

К.Д.Ушинський – „..для того, щоб вивчати педагогіку, необхідно знати багато наук - і фізіологію, і психологію, і історію та інші”.

Ні одна наука не може формуватися і функціонувати без свого предмету дослідження.

Предмет педагогіки - вивчення сутності формування і розвитку особистості і розробка на цій основі теорії навчання і виховання.

Педагогіка у своєму розвитку спирається на такі джерела:

1. Педагогічну спадщину минулого. Чимало положень видатних педагогів минулого і нині є актуальними.

2. Сучасні педагогічні дослідження. Вони збагачують педагогічну думку новими ідеями.

3. Передовий педагогічний досвід. Різнобічне вивчення та узагальнення педагогічного досвіду дає змогу визначити певні закономірності,що живлять нові теорії, концепції.

Я.А. Коменський - основоположник наукової педагогіки. Через все своє свідоме життя проніс нові погляди того часу - демократизм і велика любов до народу. Демократизм за Я.А.Коменським - вимоги єдиної школи, обов'язкової рідної мови для всіх дітей.

Його головні праці: „Материнська школа" - книга для виховання дітей

„ Велика дидактика"- перша книга,в якій обґрунтована теорія навчання, виховання, тобто „як вчити всіх усього".

„Світ чуттєвих речей в малюнках"- ілюстрована дитяча енциклопедія із 150 малюнками і статтями.

„Відкриті двері всіх мов та наук" - підручник з мови та різні знання з інших наук.

Обґрунтував такі положення:

- природонаступність виховання;

- вікова періодизація;

- принципи навчання (наочності, свідомості, систематичності, послідовності, посильності, міцності);

- класно-урочна система,

- вимоги до підручників;

- особлива увага моральному вихованню та дисципліні.

Висновок; Я.А. Коменський був новатором в області дидактики. Його рекомендації до цих пір застосовують у школах світу.

Необхідною умовою нормального функціонування будь-якої науки є визначення в ній власного понятійного апарату.

Виховання – цілеспрямований процес формування особистості у відповідності з природою особистості, вимогами суспільства, колективу, самої особистості.

Виховання в широкому соціальному значенні – процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, суспільного ладу ("виховує життя").

Виховання в широкому педагогічному значенні – формування особистості під впливом діяльності педагогічного колективу закладу.

Виховання у вузькому педагогічному значенні – діяльність педагога, спрямована на досягнення конкретної мети в колективі учнів.

Виховання в гранично вузькому значенні – формування певних якостей, взаємодія вихователя і вихованця.

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Освіта – процес і результат систематизованих знань і зв’язаних з ними способів практичної і пізнавальної діяльності. Освічена – та людина, що має спеціальність, досконало знає свою справу і в той же час вміє ввійти в будь-яке інше коло пізнання, бути культурною. Тобто, не кожна людина, яка закінчила навчальний заклад є освіченою. Народ підкреслює, що освічена людина та, в якій є ще й людяність, духовне багатство.

Самовиховання - цілеспрямований, свідомий процес формування морально-психологічних якостей, робота над удосконаленням самого себе.

Перевиховання –процес, спрямований на подолання негативних рис особистості.

Самоосвіта – процес задоволення потреб у знаннях.

Розвиток - взаємозв’язаний процес кількісних і якісних змін, які відбуваються як в анатомо - фізіологічній так і в соціальній сферах (становлення світогляду, моральних поглядів, переконань). Розвиток людини дуже складний процес. Він проходить під впливом зовнішніх (середовища) і внутрішніх (біологічних) впливів.

Формування – результат розвитку, означає її становлення, здобуття стійких властивостей і якостей. Це надання певної форми, завершеності процесу становлення особистості, досягнення нею рівня зрілості та стабільності. Інакше кажучи, формування є процесом становлення людини як соціальної істоти під впливом різноманітних факторів – соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних, педагогічних тощо.

Всі поняття взаємопов’язані та взаємозумовлені.

Завдання нашої школи полягає в тому, щоб не тільки озброювати учнів необхідним мінімумом знань, умінь, навичок, але ї розвивати їх мислення, розум в цілому, виховувати їх. Тому можна говорити про тісні взаємозв'язки даних категорій.

У наш час поняття „педагогіка" включає цілу систему самостійних педагогічних наук:

• загальна педагогіка (основи педагогіки, дидактика,теорія виховання, школознавство.

• вікова педагогіка (дошкільна, пед. школи, дорослих)

• етнопедагогіка, народна педагогіка.

• спеціальна (корекційна):(тифлопед., сурдопед. олігофренопед., логопедія, виправно-трудова).

• соціальна педагогіка;

• історія педагогіки

• методики викладання різних навчальних предметів.

• галузева педагогіки: сімейна, військова, та інші.

Педагогіка тісно пов'язана з іншими науками. Типи зв’язку: взаємовплив; взаємодія; взаємопроникнення; інтеграція; міжнаукові зв’язки.

психологією (вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка-ефективність виховних впливів, які спричиняють зміни у її внутрішньому світі та поведінці); анатомією і фізіологією (база для розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку й функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем); етнографією (вказує на національні особливості людей, які є представниками різних етнічних груп), соціологією (розкриває основні механізми соціалізації людини; етикою(служить основою морального виховання); естетикою(служить основою естетичного виховання)