Практичне заняття 3

Тема. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Оцінку конкурентноздатності товару виконують зіставленням параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Від вибору бази порівняння в значній мірі залежить правильність результату оцінки конкурентноздатності й прийняття рішення. Базою порівняння можуть виступати: потреба покупців; величина необхідного корисного ефекту; конкуруючий товар; гіпотетичний зразок; група аналогів. Для оцінки конкурентноздатності продукції використовують диференціальний, комплексний і змішаний методи оцінки.

Диференціальний метод заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції, бази порівняння та зіставленні параметрів.

Якщо за базу оцінки береться потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності здійснюється за формулою:

 де q_і - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і -му параметру; P_i - величина і -го параметра для продукції, що аналізується; P_io - величина і -го параметра, за якого потреба задовольняється повністю.

Одиничні показники відображають відсоткове відношення рівня будь-якого технічного або економічного параметра до величини того самого параметра виробу-конкурента:

Проте, диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності у неї недоліків, порівняно з товаром – аналогом, проте не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра. Як правило, за значеннями одиничних показників неможливо однозначно оцінити рівень конкурентоспроможності продукції, тому широке поширення знайшли комплексні та змішані методи оцінки.

Диференціальний метод дозволяє визначити, чи досягнутий рівень конкурентноздатності, за якими показниками він не досягається, які з параметрів більше всього відрізняються від базових. Але цей метод невраховує вплив вагомості кожного параметра на прихильність покупців при виборі продукції.

Комплексний метод застосовують у випадку, коли для характеристики якості товару використовується сукупність параметрів, що описують яку-небудь властивість. Він заснований на використанні комплексних (групових, інтегральних, узагальнених) показників або зіставленні питомих корисних ефектів продукції, що аналізується.

При змішаному методі оцінки конкурентноздатності продукції використовують частину параметрів, розрахованих диференціальним методом, і частину параметрів, розрахованих комплексним методом.

Методика оцінки конкурентоспроможності товару на основі їх рейтингу розраховується за формулою:

де Рт — рейтинг товару; Qi — відносний показник якості товару; n — кількість показників якості, узятих для оцінки.

Відносний показник якості товару обчислюється за формулами:

або

де Pi — одиничний показник якості, що оцінюється; Pib — одиничний показник якості базової моделі.

Конкурентоспроможність товару оцінюють за допомогою інтегрального показника конкурентоспроможності:

де  І_ТП - індекс технічних параметрів (індекс якості);

 І_ЕП  - індекс економічних параметрів (індекс цін).

Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється з допомогою одиничних показників якості з урахуванням вагомості кожного з них. Розрахунки ведуть за формулою:

де  q_i —одиничний показник і-го технічного параметра;

ν_i — коефіцієнт вагомості і-го параметра.

q_і = Р_оц /Р_баз

де  Р_оцін — значення параметра виробу, який оцінюється,

 Р_баз— значення цього параметра в базового виробу.

У такий самий спосіб обчислюється сукупність вартісних параметрів товару, що визначає його основні економічні властивості. Для покупця — це витрати на придбання й використання виробу за час його експлуатації. До них відносять ціну виробу, витрати на його транспортування, монтаж, навчання персоналу, експлуатацію, ремонт, технічне обслуговування, на податки, страхові внески тощо. У сукупності ці витрати становлять ціну споживання — суму коштів, що їх необхідно витратити споживачу за весь час використання товару.

Визначення сукупності економічних параметрів нового товару, їх оцінку та «зважування» треба зробити з такою самою точністю, що й технічних параметрів товару-зразка.

Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами (Іeп) обчислюється за формулою:

де Zi — економічний параметр (витрати на споживання) i-го виду;

Qi — вага i-го економічного параметра в загальній сукупності

або

де — ціна споживання відповідно оцінюваного та базового виробів.

        (5)

де М — сумарні витрати споживання, пов'язані з експлуатацією товару протягом усього періоду його служби.